справа № 208/7003/22
№ провадження 1-кп/208/267/23
Іменем України
02 березня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42022042000000054 від 25.06.2022 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
20 грудня 2022 р. до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, обгрунтоване тим, що обвинувальний акт містить невірну адресу проживання обвинуваченого, відомості про захисників, які не передбачені ст. 291 КПК України, обвинувальний акт вручений слідчим, а не прокурором, містить посилання на доказ - висновок експерта, відсутня печатка органу прокуратури та опис фактичних обставин суперечить кваліфікації дії обвинуваченого. Сторона захисту підтримала позицію адвоката ОСОБА_6 .
Представник потерпілого ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника, потерпілий ОСОБА_7 , представник потерпілого ОСОБА_8 підтримали клопотання захисника, акцентувавши увагу на зазначеній адвокатом ОСОБА_6 невідповідності опису фактичних обставин кваліфікації дії обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважав обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам КПК України та прохав відмовити у клопотанні захисника.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які об'єктивно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
В позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 року № 5-238кс16, визначено, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Про право обвинуваченого на отримання докладної інформації щодо суті та причин обвинувачення, висунутого проти нього, наголошується у рішеннях ЄСПЛ у справах «Маттоціа проти Італії» від 07 березня та 04 липня 2000 року та «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року, в яких зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)», «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 у період дії воєнного стану 25 червня 2022 року умисно повторно вчинив вимагання передачі майна ОСОБА_7 , а саме грошових коштів, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1 100 (одну тисячу сто) доларів США, що еквівалентно 32 175 гривень.
Як вбачається з обвинувального акту, вищевказані умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні, вчинені повторно, в умовах воєнного або надзвичайного стану, що відповідно до норм чинного КК України повинно відповідати ч. 4 ст. 189 КК України.
Окрім того, за епізодом у відношенні потерпілого ОСОБА_10 в обвинувальному акті зазначено кваліфікацію за ч. 4 ст. 189 КК України, однак відповідно до останнього витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо кваліфікації даного кримінального правопорушення зазначено як ч. 1 ст. 189 КК України.
Крім того, суд зауважує, що обвинувальний акт містить формулювання «у цей час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , помітили, що посередині приміщення знаходиться пилосос Karcher MV-5 жовтого кольору, що належить ОСОБА_7 , визначивши його об'єктом свого злочинного посягання».
Однак, кримінально-правова доктрина безумовно визначає, що об'єктом злочину є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які здійснюється злочинне посягання. Такими суспільними відносинами є: суспільний лад, політична й економічна система держави, відносини власності, особистість, політичні, трудові, майнові й інші права і свободи громадян і правопорядок.
Таким чином, пилосос Karcher MV-5 жодним чином не може бути об'єктом злочинного посягання, натомість може бути лише предметом злочину проти власності як майно, яке має певну вартість і є чужим для особи, якій висунуте обвинувачення.
Означені порушення при складенні обвинувального акта є істотними, оскільки порушують доктринальну модель формулювання фабули обвинувачення, роблять його незрозумілим та не дають можливості суду здійснювати кримінальне провадження в межах невизначеної юридичної кваліфікації дій обвинувачених.
Подібна правова позиція викладена в ухвалі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.08.2021 р. № 209/897/21 та залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.11.2021 р.
Також суд вважає за необхідне зауважити таке.
Згідно ч. 1 ст. 29 КПК України, кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Всупереч наведеній однозначній нормі закону, кожен аркуш обвинувального акта у нижній частині містить нумерацію російською мовою, що є неприпустимим.
Суд зазначає, що підготовче провадження як окрема стадія кримінального провадження має свої власні завдання, що випливають із загальних завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, та забезпечують досягнення мети кримінального процесу і реалізацію його призначення. При цьому завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. У підготовчому провадженні суд не вправі здійснювати дослідження доказів і вирішувати обвинувачення по суті.
До того ж, суд не вправі виходити за межі питань, вирішення яких передбачено стадією підготовчого провадження та надавати оцінку доказам під час підготовчого судового засідання, оскільки в підготовчому судовому засіданні вирішується питання про відповідність чи не відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, а саме його змісту та формі, тобто вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Інші наведені захистом доводи щодо невідповідності обвинувального акта вимогам закону є необгрутованими, зокрема, невідповідність адреси обвинуваченого, дані щодо захисників є неістотними порушеннями, ст. 291 КПК України не передбачає такий реквізит обвинувального акта, як печатка органу прокуратури та не забороняє прокурору посилатись на висновки експертів.
З урахуванням того, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, суд вважає встановлені порушення вимог процесуального закону такими, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду і які не можна усунути під час судового провадження, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Керуючись ст. 291, 314-316, 371, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_6 - задовольнити.
Обвинувальний акт, затверджений 19.12.2022 року у кримінальному провадженні № 42022042000000054 від 25.06.2022 року відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України - повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1