Справа № 420/4345/23
07 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (вул. Некрасова, буд. 234, м. Херсон, 73032, код ЄДРПОУ 08564699) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 02 березня 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)»,в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в день звільнення одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 14 (чотирнадцять) років 09 (дев'ять) місяців 14 (чотирнадцять) днів служби;
- зобов'язати державну установу «Північна виправна колонія (№ 90)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 14 (чотирнадцять) років 09 (дев'ять) місяців 14 (чотирнадцять) днів служби.
Разом із позовом позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
У справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії” визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи “Бочан проти України”, “Смірнова проти України”, “Федіна проти України”, “Матіка проти Румунії” та інші).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.
Разом з тим суд зазначає, що Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено:
«У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:
1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Верховна Рада України прийняла Закон «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"».
Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено воєнний стан до 25.04.2022 року.
22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено до 23.08.2022 року.
15 серпня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб..
Дослідивши доводи позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.
Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову судом встановлено, що адміністративний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність із додержанням вимог ст.ст.160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Адміністративний позов підсудний Одеському окружному адміністративному суду, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст.169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст.170 КАС України не встановлено.
З наведених підстав суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч.2, 6 ст.12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 12, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя,-
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» (вул. Некрасова, буд. 234, м. Херсон, 73032, код ЄДРПОУ 08564699) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до ч.2 ст.262 КАС України, відповідно до якої розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз'яснивши право подати в цей самий строк заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити право позивача подати до суду протягом п'яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні; відповідача - право на подання заперечення протягом п'яти днів із дня отримання відповіді на відзив.
Повідомити про необхідність подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень до суду із доказами їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
У разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов'язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електронну адресу, факс, за допомогою телефонограми.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.
Запропонувати сторонам надавати копії документів (позовів, заяв, клопотань, пояснень, відзивів, відповідей на відзив, заперечень та ін.) в електронному вигляді на електронну адресу суду: inbox@adm.od.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов