про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2023 р. № 400/1895/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доДержавної установи "Центр пробації", вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050,
провизнання дій протиправними та стягнення 240 000,00 грн за період з 24.02.2022 по 01.11.2022,
03 березня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Державної установи «Центр пробації» (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачці винагороди в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), починаючи з 24.02.2022 по 01.11.2022;
стягнення з відповідача 240000 грн на користь позивачки за період з 24.02.2022 по 01.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в період з 24.02.2022 по 01.11.2022 вона проходила службу на посаді начальника Центрального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області». Відтак, на переконання позивачки, за цей період відповідач зобов'язаний був виплачувати їй додаткову щомісячну винагороду в розмірі 30000,00 грн, установлену Постановою № 168. Разом з тим, внаслідок протиправних дій відповідача вказана додаткова винагорода не була їй нарахована і виплачена при її звільненні зі служби 01.11.2022.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.
Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предмет позову в цій справі стосується виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, для звернення до суду у справах щодо виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби строк становить один місяць.
З цього приводу суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, зокрема, вказав на те, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Спеціальним законодавством щодо виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби не встановлено спеціальних строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання врегульовувалися Кодекс законів про працю України.
Згідно із частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат (пункт 1 резолютивної частини).
Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Вказана позиція узгоджується також з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13.05.2019 у справі №524/39/15-а.
З вищевикладеного слідує, що, враховуючи частину першу статті 58 Конституції України, право на звернення до суду з позовом щодо нарахування і виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, включаючи додаткову винагороду, установлену Постановою № 168, яке виникло до 18.07.2022, не обмежується жодним строком.
Поряд з цим, відповідно підпункту 18 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, назва та частина перша і друга статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в новій редакції. Ця редакції не передбачає встановлення спеціальних строків щодо звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати.
Відтак з 19.07.2022 на правовідносини щодо стягнення належної працівникові заробітної плати у сфері публічної служби застосовуються строки звернення до суду, що встановлені частиною п'ятою статті 122 КАС України, а саме: місячний строк.
При цьому суд встановив, що позивачка була звільнена зі служби в Державній установі «Центр пробації» 01.11.2022.
Відповідно до пункту 1 глави 22 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829, днем звільнення зі служби вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, яка не повинна передувати даті звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Грошове забезпечення виплачується до дня звільнення зі служби включно разом із премією, встановленою у порядку, визначеному главою 13 цього розділу, за результатами оперативно-службової діяльності за останній місяць служби.
Отож про невиплату грошового забезпечення у повному обсязі позивачка повинна була дізнатися у день її звільнення (01.11.2022), який є днем виплати їй грошового забезпечення.
Позовну заяву позивачка подала до суду 02.03.2023, тобто більш ніж через чотири місяці з дня її звільнення.
Тому позовні вимоги позивачки щодо визнання дій відповідача протиправними щодо ненарахування та невиплаті позивачу додаткової винагороди, установленої Постановою № 168, за період з 19.07.2022 по 01.11.2022 подані з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення цього пропущеного строку на звернення до адміністративного суду позивачка не подала.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачка повинна подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/1895/23.
3. Роз'яснити позивачці, що відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук