ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2023Справа № 910/13528/22
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА „ТАС"» (03117, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 65) до Приватного акціонерного товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б,2 під'їзд) про стягнення 12256,95 грн,
Без виклику сторін
06.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА „ТАС"» до Приватного акціонерного товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" про стягнення 12637,11 грн. та 07.12.2022 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" на користь Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА ГРУПА „ТАС"» 12 637,11 грн. з яких: 7 261,65 грн -сума основного боргу, 2 952,81 грн - пені, 2 116,47 грн - інфляційні втрати, 306,18 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою суду від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, примірник даної ухвали надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України, витребувано інформацію щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ЕР202818835.
19.12.2022 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
05.01.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Однак належних доказів направлення вищевказаного відзиву суду не надано.
Ухвалою суду від 10.01.2023 відзив на позовну заяву у справі № 910/13528/22 повернуто Приватному акціонерному товариству "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" без розгляду.
10.01.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої останній просить позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 12256,95 грн з яких: 7261,65 грн - сума основного боргу, 2663,93 грн - пені, 2079,50 грн - інфляційних втрат, 251,87 грн - 3% річних.
Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19).
Судом встановлено, що фактично вказана заява позивача є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрите 12.12.2022, а відповідна заява подана представником позивача з використанням послуг Укрпошти - 06.01.2023 та який надійшов до суду 10.01.2023, тобто у межах встановленого законом тридцяти денного строку, а відтак суд вважає за можливе прийняти вказану заяву до розгляду.
18.01.2023 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідно до якої представник відповідача звернув увагу суду, що в заяві про уточнення позовних вимог, пеня розрахована за період з 29.09.2021 року по 24.11.2022 року, що є порушенням ст. 258 ЦК України, а відтак просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
23.01.2023 від представника відповідача надійшов супровідний лист разом з відзивом на позовну заяву.
Представник відповідача вказує, що 16.01.2023 року на адресу ПрАТ «СК«Еталон» надійшла ухвала Господарського суду м. Києва від 10.01.2023 року по справі №910/13528/22, якою суд зазначив, що відповідач не приєднав до поданого відзиву доказів направлення їх іншій стороні.
Представник відповідача звертає увагу суду, що на підтвердження направлення відзиву на позовну заяву позивачу по справі №910/13528/22, на адресу суду разом з відзивом на позовну заяву було направлено оригінал фіскального чеку 0306709356030, однак в останньому співробітником Укрпошти не було зазначено повну назву отримувача та повну адресу, а саме вулицю, що не є виною ПрАТ «СК«Еталон».
Окрім того 30.12.2022 року ПрАТ «СК«Еталон» направило відзив на позовну заяву Вих. №01-04-508 від 30.12.2022 року на адресу ПрАТ «Страхова група «ТАС» рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Представник наголошую, що 31.12.2022 року представником за довіреністю ПрАТ«Страхова група «ТАС» було отримано вищезазначений лист з відзивом на позовну заяву по справі №910/13528/22, Вих.№01-04-508 від ЗО 12.2022 року, про що свідчить підпис представника Позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. (Витяг з сайту « Укрпошта» відстеження поштового повідомлення 0306709356030 про отримання відзиву на позовну заяву позивачем та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0306709356030.
Як було вказано вище, 10.01.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник вказав, що отримав відзив на позовну заяву та як наслідок подав відповідь на відзив.
Враховуючи, що представник позивача не заперечував стосовно прийняття відзиву відповідача, а також те, що представником позивача було подано відповідь на відзив, суд дійшов висновку про прийняття відзиву відповідача на позовну заяву до матеріалів справи.
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що ПрАТ «СГ'ТАС» направило заяву про виплату страхового відшкодування на адресу ПрАТ «СК»«Еталон», яке останнє отримало 30.06.2021 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0306708905803, яке було долучено до позовної заяви.
Відповідно до cт. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
А відтак до 28.09.2021 року страховик мав право розглядати вищезазначену заяву.
Однак, позивач розраховує пеню, 3% річних, інфляційні втрати з 30.06.2021 року всупереч Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Окрім цього, пеня розрахована за період з 30.06.2021 року по 24.11.2022 року, що є порушенням ст. 286 ЦК України.
За таких обставини представник відповідача просив застосувати строк позовної давності.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
17.02.2021 між Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА ГРУПА „ТАС"» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту «ЄВРОКАСКО 5 ЗІРОК» № FO-00920688 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого Страховик здійснює страхування колісного транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Sport» - 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
30.05.2021 о 19:40 год. в місті Дніпро по вул. Д.Яворницького 123 трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/2194/21 від 15.07.2021, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до страхового акту №15443/05/921 від 01.06.2021, у відповідності до акту огляду транспортного засобу, заяви про настання події, розрахунку суми страхового відшкодування, а також рахунку на оплату №0000000274 від 31.05.2021 виконаного ТОВ «НІКО ДНІПРО» (рахунок СТО) суму страхового відшкодування визначено у розмірі 7 261,65 грн та яка була зарахована в частину несплачених страхових платежів за договором № FO-00920688.
Відповідно до довідки № б/н за підписом начальника управління обліку страхових виплат, грошові кошти у розмірі 7 261,65 грн., містять відмітку «взаємозалік із виплати».
24.06.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування у підтвердження чого надано копію рекомендованого повідомлення про вручення №0311330327745.
Однак відповідачем вищевказану заяву залишено без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7261,65 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/2194/21 від 15.07.2021 вбачається, що автомобіль «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», номерний знак НОМЕР_1 , знаходився під керуванням водія ОСОБА_2 .
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР202818835 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 130 000,00 грн, франшизи - 0,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Ford Fiesta», номерний знак НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № ЕР202818835 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу ЕР202818835 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (130000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (7261,65 грн.) та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до позивача з урахуванням того, що 7261,65 грн. зараховано в частину несплачених страхових платежів за договором № FO-00920688 становить у розмірі 7261,65 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату (страхового) відшкодування (вих. №03134/9221 від 23.06.2021), в якій просив здійснити відшкодування у розмірі 7261,65 грн. на рахунок за вказаними у даному листі реквізитами. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0311330327745 дана заява була одержана відповідачем 30.06.2021.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на дату одержання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування вих. №№03134/9221 від 23.06.2021 - 30.06.2021, та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів прийняття відповідачем вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, Приватне акціонерне товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" повинне було виплати позивачу страхове відшкодування у розмірі 7261,65 грн. до 28.09.2021 включно.
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача.
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 7261,65 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" є таким, що прострочило з 29.09.2021 своє зобов'язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 7261,65 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 7261,65 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2663,93 грн. за період з 29.09.2021 по 24.11.2022.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
З огляду на приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) відповідач отримав 30.06.2021, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу було 28.09.2021, а порушення виконання вказаного грошового зобов'язання почалось з 29.09.2021.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що останній здійснено не вірно з наступних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 2663,93 грн, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
У запереченнях на відповідь на відзив представника відповідача зазначив, що в заяві про уточнення позовних вимог, пеня розрахована за період з 29.09.2021 року по 24.11.2022 року, що є порушенням ст. 258 ЦК України, а відтак просив відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати позовну давність.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України був встановлений карантин.
Дію карантину було неодноразово продовжено, і Постановою Кабінету Міністрів України від 9 дня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної роби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дію карантину було продовжено до 31 дня 2022 року.
Відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», що набрав чинності 02.04.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COV1D-I9), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи, що дію карантину було продовжено до 31 грудня 2022 року, суд в межах шестимісячного строку, а саме з 29.09.2021 вважає за можливе нарахувати пеню на суму заборгованості у розмірі 7261,65 грн та яка за розрахунком суду становить 664,49 грн (нарахованої в межах шести місяців) в іншій частині суд відмовляє.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2079,50 грн та 3% річних в розмірі 251,87 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, згідно з якою грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу, суд встановив, що останні здійснено вірно та підлягають задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, 3% річних, що в загальному становить 12256,95 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 10257,51 грн в іншій частині позову слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача у справі судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03117, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) суму основного боргу у розмірі 7261 (сім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 65 коп., пені у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн 49 коп., інфляційні втрати у розмірі 2079 (дві тисячі сімдесят дев'ять) грн 50 коп., 3% річних у розмірі 251 (двісті п'ятдесят одна) грн 87 коп. судовий збір у розмірі 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 28 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2023
Суддя Владислав ДЕМИДОВ