ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2023Справа № 910/13452/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/13452/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛЕКО» (27519, Кіровоградська обл., Світловодський р-н, Сільрада Павлівська, житловий масив «Ревівка-2», вул. Бондарівська, буд. 17; теперішнє місцезнаходження - Україна, 27507, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, місто Світловодськ, пров.Вітрівський, будинок 2)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «А. Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, теперішнє місцезнаходження - Україна, 04053, місто Київ, пров. Бехтерівський, будинок 4-Б, офіс 31)
Про стягнення заборгованості у розмірі 776 564, 59 грн
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛЕКО» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А. Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» про стягнення заборгованості у розмірі 776 564, 59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Генерального договору №61/П-21 від 06.09.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що складається із основного боргу у розмірі 416 738, 97 грн, пені у розмірі 204 842, 69 грн, штрафу у розмірі 4 167, 39 грн, інфляційних втрат у розмірі 128 749, 97 грн, 3 % річних у розмірі 22 065, 57 грн.
Також позивач просить покласти на відповідача понесення судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 11648,47 грн. та витрат на правничу допомогу у орієнтовному розмірі 40000,00 грн. та заявляє про намір подати докази понесення таких витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
09.12.2022 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 09.12.2022 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із обґрунтованим розрахунком сум, що стягується (обґрунтування настання строку оплати та настання дат прострочення у відповідності до п. 4.6. Договору);
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальний (розрахунковий) чек).
26.12.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач частково усунув недоліки позовної заяви. Дослідивши заяву, суд констатував, що в ухвалі від 09.12.2022 було запропоновано позивачу, подати до суду письмову заяви на виконання ухвали із обґрунтованим розрахунком сум, що стягується (обґрунтування настання строку оплати та настання дат прострочення у відповідності до п. 4.6. Договору), але позивачем не виконано зазначених вимог, так зокрема позивач в заяві про усунення недоліків обґрунтовує розрахунок сум, що стягується, умовами договору, якими не погоджено строк оплати товару, більше того позивач не обґрунтовує позовні вимоги в тому числі статтями 530, 692 ЦК України.
У зв'язку з вище зазначеним, суд 28.12.2022 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/13452/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з одночасним зобов'язанням позивача повторно надати до суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується з дотриманням вимог цивільного законодавства, а саме статті 530 та 692 Цивільного кодексу України.
06.03.2022 на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2022 від позивача надійшла заява із обґрунтованим розрахунком сум, що стягується.
При цьому, згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Однак, всупереч процесуального обов'язку, жодна із сторін не повідомила суд про зміну свого місцезнаходження. Під час розгляду справи, судом самостійно з відкритих джерел встановлено, що сторонами були змінені адреси місцезнаходження юридичних осіб, у зв'язку з чим, при винесенні даного рішення суд враховує актуальні адреси місцезнаходження позивача та відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
06.09.2021 між ТОВ Фірма «АЛЕКО» (позивач, постачальник) та ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (відповідач, покупець) укладено Генеральний договір №61-П-21 на поставку нафтопродуктів (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався у відповідності з замовленням передати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору, а саме:
- бітум нафтовий дорожній в'язкий 60/90 ДСТУ 4044-2001
- бітум нафтовий дорожній в'язкий 70/100 СТБ EN 12591-2010
- мазут М-100 ДСТУ 4058-2001
- бітумні емульсії
Пункт 2.8. Договору - передача власності на товар (підписання акту або накладної про приймання-здачу по кількості та якості) здійснюється в пункті наливу-зливу відповідальній особі покупця або перевізника в порядку, що визначається чинним законодавством для даного типу товару.
Пункт 3.6. Договору - повне виконання обов'язків сторонами вважається погодженим після підписання акту прийому-передачі товару уповноваженими особами сторін. Після цього претензії по кількості та якості до розгляду не приймаються.
Пункт 4.3. Договору - ціна визначається на дату виписки рахунку або розгляду заявки і діє протягом 2 (двох) банківських днів.
Пункт 4.6. Договору - оплата товару здійснюється по факту завантаження цистерни (з вказанням строку відстрочки платежу) або передплатою (частковою передплатою) по Договору по домовленості сторін на кожну партію товару, що фіксується в специфікації чи додатковій угоді уповноваженими особами сторін.
Умовами п. 4.12. Договору сторони передбачили можливість розрахунків за поставлений товар шляхом передачі простого і переводного векселю.
Пункт 5.1. Договору - даний договір набирає чинності з моменту підписання його відповідальними особами сторін і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі - до повного виконання умов та обов'язків сторін.
Пункт 6.1. Договору - при порушенні умов цього договору винна сторона сплачує контрагенту штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення порушення, а також недоодержаний прибуток, сума якого вираховується по встановленій і узгодженій сторонами додатково угодою методиці.
Пункт 6.3. Договору - при несвоєчасній оплаті одержаного товару покупець сплачує постачальнику санкційну суму в розмірі 1 % від залишкової вартості неоплаченого товару якщо прострочка платежу не перевищує 7 (семи) календарних днів. В разі прострочення платежу в строки, більші ніж 7 календарних днів за кожен послідуючий несплати додатково нараховується пеня в сумі 0,1 % від граничної суми до повного її погашення.
16.09.2021 між сторонами укладено Специфікацію №909 до Договору про поставку товару загальною вартістю 430496, 98 грн та Специфікацію №910 до Договору про поставку товару загальною вартістю 451 617, 03 грн.
19.09.2021 між сторонами укладено Специфікацію №918 до Договору про поставку товару загальною вартістю 406560, 00 грн.
08.10.2021 між сторонами укладено Специфікацію №1012 до Договору про поставку товару загальною вартістю 438151, 49 грн.
19.11.2021 між сторонами укладено Специфікацію №1216 до Договору про поставку товару загальною вартістю 446992, 98 грн.
16.04.2022 між сторонами укладено Специфікацію №38 до Договору про поставку товару загальною вартістю 542412, 00 грн.
13.05.2022 між сторонами укладено Специфікацію №79 до Договору про поставку товару загальною вартістю 607060, 96 грн.
25.05.2022 між сторонами укладено Специфікацію №98 до Договору про поставку товару загальною вартістю 638370, 00 грн.
28.05.2022 між сторонами укладено Специфікацію №108 до Договору про поставку товару загальною вартістю 562506, 00 грн та Специфікацію №106 до Договору про поставку товару загальною вартістю 627990, 00 грн.
Позивач стверджує, що на виконання умов Договору ним в період вересня 2021-травня 2022 здійснено поставки товару загальною вартістю 5152157, 44 грн. Однак, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар на суму 4 735, 418, 47 грн, товар на суму 416738, 97 грн залишається неоплаченим.
Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогами про стягнення суми основного боргу у розмірі 416738, 97 грн, а також на підставі п. 6.1. Договору та 6.3. Договору стягнути пеню у розмірі 204842, 69 грн та штраф у розмірі 4167, 39 грн, а також керуючись статтею 625 ЦК України - інфляційні втрати у розмірі 128749, 97 грн, 3% річних в сумі 22 065, 57 грн.
2. Предмет позову (предмет спору).
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 776 564, 59 грн, з яких: 416738, 97 грн - сума основного боргу, а також пеня у розмірі 204842, 69 грн та штраф у розмірі 4167, 39 грн, в тому числі керуючись статтею 625 ЦК України - інфляційні втрати у розмірі 128749, 97 грн, 3% річних в сумі у розмірі 22 065, 57 грн за неналежне виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару з вересня 2021 по травень 2022.
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Позивачем здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 5152157, 44 грн:
16.09.2021 на суму 882114, 01 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №909 на суму 430 496, 98 грн та №910 на суму 451 617, 03 грн;
19.09.2021 на суму 406560, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №918 на суму 406560, 00 грн;
08.10.2021 на суму 438 151, 49 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №1012 на суму 438151, 49 грн;
19.11.2021 на суму 446992, 98 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №1216 на суму 446992, 98 грн;
16.04.2022 на суму 542412, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №38 на суму 542412, 00 грн;
13.05.2022 на суму 607060, 96 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №79 на суму 607060, 96 грн;
25.05.2022 на суму 638370, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №98 на суму 638370, 00 грн;
28.05.2022 на суму 1190496, 00 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №108 на суму 562506, 00 грн та №106 на суму 627990, 00 грн.
(2) відповідач впродовж вересня 2021-червня 2022 здійснив лише часткову оплату товару на суму 4735418, 47 грн, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями;
(3) решта поставленого товару на суму 416738, 97 грн залишається неоплаченою, у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний виконати умови договору та сплатити вартість товару на решту суми у розмірі 416738, 97 грн, а також сплатити нараховані штрафні санкції, а також інфляційні втрати та 3 % річних за період прострочення.
4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 02081, місто Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7, яка була отримана відповідачем 16.01.2023, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (№0105493314544).
Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/13452/22, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
5. Оцінка доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджений факт поставки та прийняття товару?
- чи настав строк оплати поставленого товару та чи вірно визначені позивачем періоди прострочення у відповідності до умов договору та приписів законодавства України?
- чи вірно проведений позивачем сум, що заявлені до стягнення, а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню ти в якому розмірі?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами приймання-передачі продукції, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підтверджується факт поставки позивачем та приймання відповідачем товару згідно Договору №61/П-21 від 06.09.2021 загальною вартістю 5152157, 44 грн, а саме згідно таких поставок:
16.09.2021 на суму 882114, 01 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №909 на суму 430496, 98 грн та №910 на суму 451 617, 03 грн;
19.09.2021 на суму 406560, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №918 на суму 406 560, 00 грн;
08.10.2021 на суму 438151, 49 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №1012 на суму 438151, 49 грн;
19.11.2021 на суму 446992, 98 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №1216 на суму 446992, 98 грн;
16.04.2022 на суму 542412, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №38 на суму 542412, 00 грн;
13.05.2022 на суму 607060, 96 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №79 на суму 607060, 96 грн;
25.05.2022 на суму 638370, 00 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортною накладною та видатковою накладною №98 на суму 638370, 00 грн;
28.05.2022 на суму 1190496, 00 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі продукції (товарів), товарно-транспортними накладними та видатковими накладними №108 на суму 562506, 00 грн та №106 на суму 627990, 00 грн.
Згідно 3.6. Договору після підписання акту приймання-передачі товару уповноваженими особами сторін, претензії по кількості та якості до розгляду не приймаються.
Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо кількості та якості поставленого товару, а отже товар вважається прийнятим без заперечень та підлягає оплаті на умовах визначених договором.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Умовами Договору передбачено, що:
передача власності на товар (підписання акту або накладної про приймання-здачу по кількості та якості) здійснюється в пункті наливу-зливу відповідальній особі покупця або перевізника в порядку, що визначається чинним законодавством для даного типу товару (п. 2.8. Договору).
оплата товару здійснюється по факту завантаження цистерни (з вказанням строку відстрочки платежу) або передплатою (частковою передплатою) по Договору по домовленості сторін на кожну партію товару, що фіксується в специфікації чи додатковій угоді уповноваженими особами сторін (п. 4.6. Договору).
Як зазначає сам позивач та констатує суд, умовами Специфікацій до договору, або додатковими угодами сторонами не узгоджено строк оплати товару на умовах попередньої оплати. При цьому, в матеріалах справи наявні такі рахунки на оплату товару: №972 від 16.09.2021 у розмірі 430496, 98 грн; №973 від 16.09.2021 у розмірі 451617, 03 грн; №982 від 19.09.2021 у розмірі 406560, 00 грн; №1085 від 08.10.2021 у розмірі 438151, 49 грн; №1299 від 19.11.2021 у розмірі 446 992, 98 грн; №58 від 16.04.2022 у розмірі 542412, 00 грн; №122 від 13.05.2022 у розмірі 607060, 96 грн; №146 від 25.05.2022 у розмірі 638370, 00 грн; №164 від 28.05.2022 у розмірі 562506, 00 грн; №162 від 28.05.2022 у розмірі 627990, 00 грн.
Позивач, виконуючи вимоги ухвали суду від 28.12.2022 у заяві, яка надійшла до суду 06.03.2023 зазначає, що строк оплати поставленого товару настав після його прийняття у відповідності до вимог статті 692 ЦК України та п. 4.6. Договору.
Оскільки, у специфікаціях чи додатковій угоді відсутні умови щодо попередньої оплати товару, то суд дійшов висновку, що оплата товару проводиться по факту завантаження товару (тобто по факту поставки), що узгоджується з приписами статті 692 ЦК України.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріали справи містять докази фактично поставленого товару відповідачу, суд дійшов висновку, що в силу п. 4.6. Договору та частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач мав сплатити за поставлений товар на наступний день після кожної поставки товару тобто:
за поставкою, що мала місце 16.09.2021 на суму 882114, 01 грн - 17.09.2021, як вірно зазначає позивач.
за поставкою, що мала місце 19.09.2021 на суму 406560, 00 грн - 20.09.2021, як вірно зазначає позивач.
за поставкою, що мала місце 08.10.2021 на суму 438151, 49 грн - 11.10.2021 (оскільки 09.10.2021 та 10.10.2021 вихідні дні), а не з 09.10.2021 як визначає позивач;
за поставкою, що мала місце 19.11.2021 на суму 446992, 98 грн - 22.11.2021 (оскільки, 20.11.2021 та 21.11.2021 вихідні дні), а не 20.11.2021 як визначає позивач;
за поставкою, що мала місце 16.04.2022 на суму 542412, 00 грн - 18.04.2022 (оскільки, 17.04.2022 вихідний день), а не 17.04.2022 як визначає позивач;
за поставкою, що мала місце 13.05.2022 на суму 607060, 96 грн - 16.05.2022 (оскільки 14.05.2022 та 15.05.2022 вихідні дні), а не 14.05.2022 як визначає позивач;
за поставкою, що мала місце 25.05.2022 на суму 638370, 00 грн - 26.05.2022, а не 25.05.2022 як визначає позивач;
за поставкою, що мала місце 28.05.2022 на суму 1190496, 00 грн - 29.05.2022, що вірно визначено позивачем.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 4735418, 47 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1099 від 14.09.2021 на суму 391 200, 48 грн, №479 від 24.09.2021 на суму 445856, 50 грн, №707 від 18.11.2021 на суму 400000, 00 грн, №1446 на суму 36761, 49 грн, №1475 від 13.04.2022 на суму 561600, 00 грн, №1526 на суму 635000, 00 грн, №1567 від 648 750, 00 грн, №1575 від 25.05.2022 на суму 100000, 00 грн, №1576 на суму 648750, 00 грн, №1577 від 26.05.2022 на суму 567500, 00 грн, №853 від 15.06.2022 на суму 300000, 00 грн.
Також, між сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2022, відтак, суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 416738, 97 грн підтверджена первинними документами та підписаним актом звірки, а також не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 416738, 97 грн підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача, окрім суми основного боргу, на підставі п. 6.1. та 6.3. Договору пеню у розмірі 204842, 69 грн, штраф у розмірі 4167, 39 грн, а також керуючись статтею 625 ЦК України - інфляційні втрати у розмірі 128749, 97 грн, 3% річних у розмірі 22 065, 57 грн.
Як зазначалось судом вище, умовами договору сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.
Так, згідно пункту 6.1. Договору - при порушенні умов цього договору винна сторона сплачує контрагенту штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення порушення, а також недоодержаний прибуток, сума якого вираховується по встановленій і узгодженій сторонами додатково угодою методиці.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові
Суд констатує, що початки боргових періодів визначені позивачем зі спливом 2 (двох) банківських днів від дня виписки рахунків (що, як вважає позивач відповідає п. 4.3. Договору), а не з наступного дня після закінчення строку оплати, втім, оскільки згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений можливості виходити за межі визначених позовних вимог, в тому числі і збільшувати боргові періоди, у зв'язку з чим, суд здійснює перевірку нарахованих позивачем сум до стягнення з урахуванням дат прострочення, що визначені позивачем. Разом з тим, суд встановив, що кінцевими датами боргових періодів позивач визначає в тому числі дати фактичних часткових оплат виниклих заборгованостей, проте день фактичної сплати заборгованості НЕ включається до періоду часу, за який стягується пеня, а також 3 % річних та інфляційних втрат.
Відтак, з огляду на встановлення факту прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару після його прийняття, відсутність заперечень відповідача щодо проведеного розрахунку сум, що стягується та визначених боргових періодів, суд провівши власний розрахунок пені, 3 % річних, та інфляційних втрат в межах визначених позивачем боргових періодів з урахуванням корегувань суду щодо кінцевих дат прострочення, суд за допомогою ІПС «Прецедент» встановив, що з відповідача підлягають стягненню наступні суми (розрахунки суду додано до матеріалів справи):
пеня у розмірі 201490, 03 грн, а не 204842, 69 грн як зазначає позивач,
3 % річних у розмірі 21180, 31 грн, а не 22065, 57 як зазначає позивач,
інфляційні втрати у розмірі 128749, 97 грн як вірно визначає позивач.
Щодо штрафу, в порядку п. 6.3. Договору, то суд констатує, що згідно пункту 6.3. Договору - при несвоєчасній оплаті одержаного товару покупець сплачує постачальнику санкційну суму в розмірі 1 % від залишкової вартості неоплаченого товару якщо прострочка платежу не перевищує 7 (семи) календарних днів. В разі прострочення платежу в строки, більші ніж 7 календарних днів за кожен послідуючий день несплати додатково нараховується пеня в сумі 0,1 % від граничної суми до повного її погашення.
Таким чином, зміст даного пункту є суперечливим, оскільки, сторони не чітко зазначили чи штраф у вигляді 1 % від залишкової суми нараховується в цілому як додаткова відповідальність, у випадку неналежного виконання грошового зобов'язання, чи сторони мали на увазі, що нарахування такого штрафу можливе лише якщо прострочення на залишкову заборгованість триває менше 7 днів.
За приписами ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах 3-4 ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України.
З огляду на звичаї ділового обороту, за яких учасники господарських відносин мають усталену практику щодо узгодження додаткової відповідальності сторін у вигляді штрафу, у випадку, якщо одна з них не виконує передбаченого договором зобов'язання, що є більш суворою відповідальністю, аніж пеня, кредитор очікувано бажає отримати відшкодування за неналежне виконання боржником свого зобов'язання за тривале прострочення (понад 7 днів) у вигляді штрафу, як посиленого виду штрафних санкцій, що згідно умов п. 6.3. Договору становить 1 % від залишкової вартості неоплаченого товару - 416 738, 97 грн.
Відтак, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати вартості поставленого товару на суму 416738, 97 грн, суд вважає за необхідне задовольнити в тому числі позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу, що становить 4167, 39 грн.
6. Розподіл судових витрат.
Позивач в позові зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 11 648, 47 грн.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку з задоволенням позовних вимог частково, судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач заявив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00 грн та про намір подання доказів на їх понесення в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення судового рішення. Відтак, питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛЕКО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А. Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» про стягнення 776 563, 59 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А. Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (Україна, 04053, місто Київ, пров.Бехтерівський, будинок 4-Б, офіс 31; ідентифікаційний код: 38960764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АЛЕКО» (Україна, 27507, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, місто Світловодськ, пров.Вітрівський, будинок 2; ідентифікаційний код: 20641422) 416 738 (чотириста шістнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 97 коп. - основного боргу, 201 490 (двісті одна тисяча чотириста дев'яносто) грн 03 коп. - пені, 4 167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн 39 коп. - штрафу, 128749 (сто двадцять вісім тисяч сімсот сорок дев'ять) грн 97 коп. - інфляційних втрат, 21180 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят) грн 31 коп. - 3 % річних, а також 11584 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн 90 коп. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення частини суми пені та 3% річних - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких