номер провадження справи 27/141/22
06.03.2023 Справа № 908/2107/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/2107/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” (70450 Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Леваневського, буд. 2, ідентифікаційний код 22117613)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230)
про стягнення 9 915 508 грн. 80 коп.
без виклику учасників справи
22.02.2023 до господарського суду Запорізької області від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” надійшла заява від 21.02.2023 вих. № 01-02 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2107/22, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 27 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.02.2023, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. 00 коп., посилаючись на наступне: як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не було надано жодного документу. Позовна заява про стягнення 9 915 508, 80 грн. викладена на 2 аркушах та відноситься до нескладних справ. Практика судів у подібних правовідносинах є однозначною та численною. Заявлена відповідачем сума гонорару є непропорційною до предмета спору та не має впливу на репутацію сторони, а тому не може бути відшкодована за рахунок відповідача. Разом з цим, розмір адвокатських витрат у сумі 50 000, 00 грн. не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним зі складністю справи.
В зв'язку з відсутністю необхідності прибуття в судове засідання представників сторін, враховуючи наявні в матеріалах справи заперечення відповідача, воєнний стан, задля запобігання загрози життю, суд ухвалив розглядати заяву про стягнення судових витрат без участі представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД”, суд
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 у справі № 908/2107/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” 9 915 508 грн. 80 коп. заборгованості, 148 732 грн. 64 коп. судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У судовому засіданні 20.02.2023 представник позивача заявив про намір подати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000 грн. 00 коп.
У заяві від 21.02.2022 вих. № 01-02, поданої до суду 22.02.2023 позивач просить суд стягнути з відповідача 27 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії:
- договору про надання правової допомоги № 01юр від 20.06.2022;
- додаткової угоди № 2 від 17.10.2022;
- рахунку-фактури № 21/02-1 від 21.02.2023 на суму 27 000 грн. 00 коп.;
- акту здачі-приймання (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг № ЮР-21-02 від 21.02.2023;
- витяг з офіційного веб сайту Міністерства Юстиції України стосовно Адвокатського об'єднання «Діалог»; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, стосовно адвоката Швець Д. І.;
- копію ордеру серії АР №1088637 від 27.06.2022р. на надання правової допомоги;
- копію свідоцтва № 759 від 01.09.2009 про право на заняття адвокатською діяльністю.
Судом встановлено, що 20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ДІАЛОГ» (Адвокатське об'єднання) був укладений договір про надання правової допомоги № 01юр.
Відповідно до. п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно п. 4.1 договору юридичну допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, на підставі укладених між сторонами додаткових угод.
Пунктом 4.2 договору узгоджено, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.
Відповідно до п. 4.4 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість.
Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди № 2 від 17.10.2022, Сторони визначили порядок оплати вартості послуг, у справі про стягнення заборгованості за договором № 20/2021/5084 від 08.12.2021 укладеним між Клієнтом та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», а саме: оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуг сплачується клієнтом Адвокатському об'єднанню протягом 30-и календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, процесуальних документів, надання консультацій тощо).
Відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг № ЮР-21-02 від 21.02.2023 Адвокатське об'єднання «ДІАЛОГ» в особі керуючого партнера Швеця Дмитра Івановича, що діє на підставі Статуту (надалі ВИКОНАВЕЦЬ), з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД», в особі директора Д.Ш. Говбіндер, що діє на підставі Статуту (надалі ЗАМОВНИК), з другої сторони, склали даний акт про надання ВИКОНАВЦЕМ наступних послуг: здійснено юридичний супровід господарської діяльності ЗАМОВНИКА згідно Договору про надання правової допомоги № 01юр від 20.06.2022р., а саме надана професійна правова допомога з подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за Договором № 20/2021/5084 від 08.12.2021р. укладеним між ЗАМОВНИКОМ та Публічним акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»: вивчення та аналіз документації підприємства, підготовка позовної заяви з додатками - 4 години роботи адвоката - 10 000 грн. 00 коп., підготовка відповіді на відзив 2 години роботи адвоката - 5 000 грн. 00 коп., супровід позовної заяви в суді 1 інстанції (4 судових засідання -29.11.2022, 20.12.2022, 23.01.2023 та 20.02.2023) - 12 000 грн. 00 коп.
Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст.1):
адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4).
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, відповідач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Суд вважає встановленим, що відповідачем дотримані вимоги частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України в частині надання детального опису наданих послуг із визначенням їх вартості.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає встановленим, що позивачем дотримано порядок подання доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, передбачений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Так, предметом спору у цій справі є стягнення 9 915 508 грн. 64 коп.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, підготовка детального опису робіт (наданих послуг) у даному випадку відповідає критеріям неминучості та необхідності, оскільки подання такого документу прямо передбачене положенням процесуального законодавства та вимагає певного часу для його підготовки.
За вказаних обставин та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару відповідає критерію розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2107/22 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” (69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДУСТРІЯ, ЛТД” (70450 Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Леваневського, буд. 2, ідентифікаційний код 22117613) 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлене і підписане 06.03.2023.
Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова