02.03.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1674/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 (прийняте суддею Мірошниченко М.В., повне судове рішення складено 18.11.2022) у справі № 908/1674/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Сіноліцина Ігоря Анатолійовича
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"
про стягнення 292 629, 51 грн
1. Короткий зміст позовної заяви.
Фізична особа-підприємець Сіноліцин Ігор Анатолійович звернувся з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №4144-ДЭ-ЗаТЭС від 23.03.2021 у розмірі 277 631,19 грн., інфляційного збільшення в сумі 12 123,13 грн. та 3% річних у сумі 2 875,19 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/1674/22:
-позов задоволено;
-стягнуто з Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на користь Фізичної особи-підприємця Сіноліцина Ігоря Анатолійовича основний борг у сумі 277 631,19 грн., інфляційне збільшення в сумі 12 123,13 грн., 3% річних у сумі 2 875,19 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4 389,44 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг №4144-ДЭ-ЗаТЭС від 23.03.2021 в частині повної оплати виконаних будівельних робіт та наявністю заборгованості у сумі 277631,19 грн. На підставі ст. 625 ЦК України задоволено вимоги про стягнення інфляційного збільшення в сумі 12 123,13 грн. та 3% річних у сумі 2 875,19 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/1674/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення інфляційного збільшення в сумі 12 123, 13 грн та 3% річних у сумі 2 875, 19 грн та прийняти нове, яким у задоволенні цих вимог відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд прийняв як доказ голослівне твердження позивача про начебто вручення відповідачеві рахунку на оплату 20.09.2021.
Суд виносячи оскаржуване рішення вважав встановленими факт пред'явлення позивачем відповідачеві рахунку на оплату послуг: 30.09.2021 начебто нарочно відповідальній особі з боку замовника у п. 12.11.1 договору - що не підтверджено належними доказами які б містились в матеріалах справи; 20.09.2022 поштою, що підтверджується описом вкладення від 20.09.2022.
Враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи і на які посилається суд першої інстанції доведеним можна вважати вручення рахунку на оплату послуг 20.09.2022, отже строк виконання оплати з боку АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" коштів мав настати через двадцять календарних днів після цього - тобто 10.10.2022.
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і зробив помилковий висновок про те, що строк виконання зобов'язання за договором з боку відповідача сплинув 20.10.2021.
Цей помилковий висновок про дату виникнення зобов'язання з боку АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" суд першої інстанції взяв за основу при визначенні періоду нарахування 3% річних (з 21.10.2021 по 23.02.2022) та інфляційних витрат (за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року), що у свою чергу призвело до їх помилкового стягнення.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено чіткого посилання на первинні документи, згідно якого на його думку настав строк сплати 10.10.2022р., за яким саме документом.
До суду першої інстанції позивач надавав письмові пояснення (вих.№ 26 від 06.10.2022р), в якому зазначив наступне:
-рахунок-фактура № 10-01 від 10.05.2021р на суму 86 279,23 грн та рахунок-фактура № 10-02 від 30.09.2021р на суму 277 631,19 грн було передано відповідальній особі з боку Замовника: ОСОБА_2 тел. НОМЕР_1 , а саме:
- рахунок № 10-01 від 10.05.2021р - було передано ОСОБА_2 тел. НОМЕР_1. та ОСОБА_1 10.05.2021р.;
- рахунок-фактура № 10-02 від 30.09.2021р- було передано ОСОБА_1 30.09.2021р.
Відповідно до п.12.11. та договору сторони встановили осіб відповідальних за укладення/супроводження договору:
- з боку Замовника: ОСОБА_2 тел. НОМЕР_1 (п.12.11.1 договору);
- з боку Виконавця: Сіноліцин Ігор Анатолійович, тел.. НОМЕР_2 .
Договором про надання послуг №4144-ДЭ-ЗаТЭС не встановлено порядок листування по договору, адреса електронної пошти або номер факсу відповідача відсутній в реквізитах відповідача.
Тому, позивачем 20.09.2022р. на адресу відповідача додатково надісланий рахунок-фактура № 10-02 від 30.09.2021р.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.03.2023 о 14:30 год.
В судовому засіданні 02.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
23.03.2021 Акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (замовник) та Фізична особа-підприємець Сіноліцин Ігор Анатолійович (виконавець) укладено договір про надання послуг №4111-ДЭ-ЗаТЭС (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2021 році надати замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
У п. 1.2 договору визначено найменування послуг (код ДКПП 49.99.9 - роботи будівельні): Ремонт міжпанельних швів та огороджувальних конструкцій будівель на ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС (далі - послуги).
В додатку №1 до договору сторони погодили технічне завдання на виконання робіт по ремонту міжпанельних швів та огороджувальних конструкцій будівель на ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС.
Згідно з п. 1.3 договору місце надання послуг (об'єкт): м. Енергодар, вул. Промислова, 95.
В додатку №2 до договору погоджена договірна ціна в сумі 431 396,15 грн.
Відповідно до п.3.1 договору сума цього договору становить 431 396,15 грн. без ПДВ.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником наданих виконавцем замовнику послуг перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавцю в наступному порядку:
- передоплата 20% від загальної суми договору, що становить 86 279,23 грн., здійснюється на підставі рахунку виконавця;
- оплата по факту 80% від суми цього договору, що становить 345 116,92 грн., - 20 календарних днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання виконавцем належним чином оформленої видаткової накладної.
У п. 5.1 договору погоджено строк (термін) надання послуг: травень - липень 2021 року.
За умовами п. 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині пред'явлення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.
На виконання п. 4.1 договору відповідач оплатив позивачу передплату платіжним дорученням №2040857 від 14.05.2021 на суму 86 279,23 грн.
Відповідач виконав обумовлені договором будівельні роботи на суму 363 910,42 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року, які підписані сторонами 30.09.2021.
Позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру №10-02 від 30.09.2021 на оплату робіт на суму 277 631,19 грн. (з урахуванням внесеної передоплати).
Відповідач не оплатив виконані роботи на суму 277 631,19 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 277631,19 грн., інфляційних втрат в сумі 12123,13 грн. та 3% річних у розмірі 2875,19 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнутих інфляційних втрат та 3% річних.
В іншій частині (основного боргу) зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
Спірний договір про надання послуг є за змістом договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
За ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами Договору, враховуючи, що виконання робіт позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором в частині повної оплати виконаних робіт у сумі 277 631, 19 грн. є таким що настав. Відповідач мав здійснити оплату до 20.10.2021 включно, оскільки акт виконаних робіт підписано сторонами 30.09.2021.
Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не наведено.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт у сумі 277 631, 19 грн. згідно з розрахунком позивача за період з 21.10.2021 до 23.02.2022 сума 3% річних складає 2 875,19 грн., а інфляційні втрати за період листопад 2021 - лютий 2022 роки складають 12 123,13 грн. Розмір нарахувань здійснено арифметично вірно та підставно задоволено судом першої інстанції.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправомірного нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 21.10.2021, оскільки належними доказами підтверджується отримання рахунків на оплату лише 20.09.2022, відповідно строк сплати боргу виник 10.10.2022.
Проте, у даному випадку встановлення дати отримання відповідачем рахунків не впливає на виникнення у останнього обов'язку здійснити оплату виконаних та прийнятих робіт у двадцятиденний термін з моменту підписання акту виконаних робіт.
Суд зазначає, що ненадання/несвоєчасне надання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов'язку з оплати виконаних робіт.
Рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Відмова замовника оплачувати роботу з підстав відсутності рахунку-фактури є необґрунтованою, оскільки з огляду на прийняття виконаних робіт, що підтверджується відповідним актом, він повинен оплатити виконані роботи, тому що перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту.
Ненадання позивачем рахунків для оплати не звільняє відповідача від виконання свого зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт. Акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на підставі якого виникає обов'язок сплати за роботи.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/1674/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/1674/22 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.03.2023
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О. Кузнецов