Справа 573/342/23
Номер провадження 3/573/192/23
07 березня 2023 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
свідка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білопільського районного суду Сумської області матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28.02.2023 до Білопільського районного суду з Відділення поліції №3 (м. Лебедин) надійшов адміністративний матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №116456 відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: 10.02.2023 о 14:51 у с. Білани, по вул. Загребля, ОСОБА_1 керував автомобілем CITROEN BERLINGO, реєстр. номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння відповідно до результату огляду на стан сп'яніння, проведеного у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, зафіксованого на нагрудний відео-реєстратор поліцейського, результат тесту 0,30‰, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав і пояснив, що 10.02.2023 його дійсно зупинили працівники поліції, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Результат показав 0,30‰. Оскільки спиртні напої він не вживає, то з результатом не погодився, та зажадав їхати до лікарні, але працівники поліції йому відмовили та склали протокол. Після цього до нього приїхали його командири, провели огляд на Драгері та відвезли в лікарню. Результат в обох випадках був негативним.
Заслухавши ОСОБА_1 , свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 р. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. п. 6, 7 р. І зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що 10.02.2023 у після обідній час він їхав у машині CITROEN разом з ОСОБА_1 . Їх зупинили працівники поліції, запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. Оскільки ОСОБА_3 не погодився з результатом огляду, то просив поліцейського пройти такий огляд у лікарні, але йому було відмовлено та складено протокол.
Таким чином, показами свідка ОСОБА_2 підтверджуються пояснення ОСОБА_1 , що поліцейські відмовили йому в проходженні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 5 р. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, відповідно до якого включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
З відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що запис відбувався з 14:51 до 14:58. Після того, як о 14:57 ОСОБА_1 пройшов огляд, поліцейський повідомив йому причину зупинки транспортного засобу, почав роз'яснювати права і запис було зупинено без попередження про припинення відеофіксації. Що відбувалося далі, чи дійсно ОСОБА_1 бажав пройти огляд для визначення стану сп'яніння в медичному закладі, на відео не зафіксовано.
Таким чином, суд позбавлений можливості спростувати доводи ОСОБА_1 , що він хотів пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, але поліцейський це прохання проігнорував.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22.12.2010 у справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, у тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішення в справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширша, ніж це передбачено: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не була доведена поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, оскільки під час розгляду справи встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, суд дійшов висновку, що в діях останнього відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя -