Справа № 462/6108/22
07 березня 2023 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнових витрат,-
позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнових витрат. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем було уповноважено ОСОБА_1 , представляти її інтереси щодо продажу автомобіля. При виконанні даних довіреності, було отримано інформацію про наявність заборгованості в відповідача ОСОБА_2 , яка стягувалась Залізничним ВДВС у м. Львові. Відтак, позивачем було сплачено заборгованість відповідача в розмірі 45763,80 грн., які вона зобов'язувалась повернути. Однак, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідач так і не повернула, а тому позивач змушений звернутись до суду з метою захисту порушених прав.
Відповідача належним чином, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Лазаренко та інші проти України", повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, рекомендованою поштовою кореспонденцією, яка була повернута до суду 09 січня 2023 року та 28 лютого 2023 року.
У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 , було уповноважено позивача ОСОБА_1 , представляти її інтереси при здійсненні правочинів, щодо належного їй транспортного засобу Volkswagen Passat /а.с.7/.
В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру боржників, з якого вбачається, що станом на 19 серпня 2022 року, ОСОБА_2 , мала заборгованість з оплати комунальних послуг /а.с. 9/.
Суду було надано квитанції №41, №42, №43 та №41/к3, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , було здійснено оплату Залізничному відділу ДВС за виконавчими провадженнями №58968403 , №67841901, №69496638, за ОСОБА_2 /а.с. 12-13/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем відзив на позов не подано, а також не надано доказів щодо повернення отриманих грошових коштів або ж наявності правових підстав для набуття та збереження коштів, а тому суд виходить з об'єму наданих позивачем доказів відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження під час розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.
За п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, суд приходить до переконання, про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд , -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 /паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний код № НОМЕР_4 / 46221 /сорок шість тисяч двісті двадцять одну/ гривню 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 /РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 / на користь ОСОБА_1 /паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний код № НОМЕР_4 / 992 /дев'ятсот дев'яносто дві/ гривні 40 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.І. Ліуш