Справа №461/4206/22
/заочне/
24 лютого 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Мироненко Л.Д.
з участю секретаря судового засідання: Забродоцької Я.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,-
Позовні вимоги.
15.08.2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . . 07 липня 2021 року між сторонами укладено договір оренди житлового приміщення, за умовами якого, орендодавець передав, а орендар отримав в платне користування квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з орендною платою 11000 грн. на місяць. Однак, під час експлуатації квартири відповідачем пошкоджено шпалери та покриття на стелі, пофарбовано вимикачі та розетки аерозольною фарбою, пофарбовано навісні меблі аерозольною фарбою, пофарбовано протипожежні індикатори аерозольною фарбою, пофарбовано матрац аерозольною фарбою, крім того відповідачем не оплачувались житлово-комунальні послуги у зв'язку з чим утворилась заборгованість розмірі 6703 грн. Позивач зазначив, що був змушений проводити відновлювальний ремонт та ліквідовувати заборгованість за житлово-комунальні послуги за власні кошти. Крім того вказує, що оскільки відповідач не з'явився для передачі квартири, акт про пошкодження майна, яке знаходилось у вищезазначеній квартирі було складено та підписано за участі третіх осіб. Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача 39068 грн. матеріальних збитків (включно з упущеною вигодою). та 6000 грн. моральної шкоди
Рух справи в суді.
Ухвалою суду від 19.08.2022 року відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Позиція сторін по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу № 371 від 10 травня 2017р.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди квартири, відповідно до змісту якого, орендодавець передає а орендар приймає в тимчасове платне використання жиле приміщення за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.4.1 строк дії вказаного договору з 05 липня 2021 року по 05 липня 2022 року.
Відповідно до п. 7.1 договору, орендодавець зобов'язався передати квартиру у виправному технічному становищі, придатному для проживання згідно з санітарними нормами.
Згідно пунктів 8.1.1 - 8.1.9 договору, орендар зобов'язався прийняти квартиру у зазначений цим договором строк сплатити орендну плату; щомісячно сплачувати усі види комунальних послуг за лічильниками; утримувати квартиру у чистоті та справності; дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у квартирі; відшкодувати всі збитки орендодавцю, які виникли з вини орендаря.
Відповідно до акта про пошкодження (знищення) майна, яке знаходилось у квартирі АДРЕСА_2 , який складений комісією в складі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 діями орендаря ОСОБА_2 , разом з яким проживав ОСОБА_6 заподіяно наступну шкоду:
- пошкодження шпалер (повністю знищені та зняті з стін на яких залишились сліди демонтажу шпалер);
- пошкодження стелі (аерозольною фарбою);
- пофарбовані вимикачі та розетки аерозольною фарбою (балончик);
- пофарбовані навісні меблі (книжкова полиця в спальній кімнаті) аерозольною фарбою;
- пофарбовані протипожежні індикатори (датчики) аерозольною фарбою;
- пошкоджено сидіння для унітазу;
- пофарбовано матрац у спальні аерозольною фарбою.
До вищевказаного акта долучено матеріали відео та фото фіксації пошкоджень квартири.
Судом встановлено, що в позасудовому порядку позивачем було здійснено відновлювальний ремонт належної йому квартири, вартість якого склала 21365,15 грн, що підтверджується квитанцією від 17.01.2022 року про оплату за хімчистку дивану на суму 1200 грн.; квитанцією від 14.01.2022 року про оплату наступних видів робіт: фарбування стін, стелі 64.3 кв.м., приклеювання шпалерів 50 кв.м., ґрунтування стін 50 кв.м. загальною вартістю 11300 грн.; квитанцією про оплату генерального прибирання квартири, а саме миття вікон, холодильника, газової плити, мікрохвильової печі та витяжки на загальну суму 3273 грн., квитанцією про купівлю сидіння для унітазу на суму 555 грн. та квитанцією про купівлю у ТОВ « Епіцентр К» матеріалів необхідних для ремонту квартири на загальну суму - 5037.15 грн.
На спростування факту заподіяння шкоди (залиття квартири) та визначення розміру матеріального збитку, стороною відповідача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, як і не заявлялись відповідні клопотання про призначення судової експертизи або рецензування відповідного звіту.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2022 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою відшкодувати завдані позивачу збитки в сумі 40070 грн. на яку останній не відреагував.
Мотиви прийняття рішення судом
Згідно положень ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). (ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно ч. 1, 2 ст. 812 ЦК України, предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Статтею 815 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги умови договору оренди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди завданої відповідачем внаслідок пошкодження меблів та квартири підлягають частковому задоволенню в сумі 21365,15 грн., оскільки саме такий розмір майнової шкоди підтверджений належними та допустимими доказами по справі.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000,00 грн, то суд приходить до наступних висновків.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України.
Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
Враховуючи те, що відповідач своїми неправомірними діями порушив права позивача, внаслідок чого останній зазнав душевних страждань, оскільки був позбавлений можливості повноцінно користуватися своєю власністю, змушений був змінювати свій звичний життєвий режим, щоб знайти виконавців відновлювального ремонту, звертатися до юристів, спеціалістів задля відновлення свого порушеного права в судовому порядку, суд, оцінює розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 6 000,00 грн.
Суд враховує, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодного належного та допустимого доказу на підтвердження оплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла за період оренди відповідачем вказаної квартири, а тому вважає за доцільне у цій частині позовних вимог - відмовити.
Крім того, у ст. 22 ЦПК України зазначено, що до збитків, які підлягають відшкодуванні особі, якій їх завдано належать в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності такої упущеної вигоди, яка виникла внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв'язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Оскільки позов задоволено частково, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 542,71 грн. (21265,15 грн. / 39068 грн. * 992.4 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 21365,15 (двадцять одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6000(шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі - 542 ( п'ятсот сорок дві) грн. 71 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , проживає за адресою, АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий суддя Л.Д. Мироненко