Дата документу 07.03.2023
Справа № 334/1691/23
Провадження № 2/334/1130/23
07 березня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши позовну заяву адвоката Турчинського Максима Ігоровича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
06.03.2023 адвокат Турчинський М.І., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до Запорізької міської ради, в якій просить визнати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 .
Крім того, в позовній заяві міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Дослідивши позовну заяву, клопотання про звільнення від доплати судового збору, суддя вважає що заяву, згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, належить залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення зазначених вимог позовна заява не містить ціни позову.
Відповідно до вимог п.9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Таким чином, оскільки в позові ставиться питання про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру) в порядку спадкування, представнику позивача слід зазначити ціну позову, що дорівнює дійсної вартості нерухомого майна.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
В позові зазначено, що спадкоємець звернувся до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини. При цьому постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії до позову не додано, та у позові не зазначено результату такого звернення.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Відповідно до гл.13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл.13 п.3 Порядку 296/5).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: При розгляді справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.
Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність предмету спору, так як суд позбавлений можливості надати правову оцінку відмові у вчиненні нотаріальної дії.
Отже, представнику позивача необхідно надати суду постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , що в свою чергу є підставою для звернення до суду та свідчить про наявність спору про право та порушення права ОСОБА_1 на отримання свідоцтва про спадщину після смерті матері.
Крім того, представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на частину спірної квартири після померлої ОСОБА_3 , однак доказів цього не додано, родинні зв'язки не підтверджено.
Таким чином, представнику позивача слід зазначити та надати докази набуття ОСОБА_2 права власності на частину спірної квартири після смерті ОСОБА_3 , та документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 ; документи щодо зміни прізвища ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ).
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
При подачі позову не було сплачено судовий збір та зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру.
Крім того, в позові представник позивача просить звільнити ОСОБА_1 від судового збору, обґрунтовуючи це відсутністю у нього будь-яких доходів у 2022 та 2023 роках. На підтвердження зазначеного надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 квартал 2022 року по 3 квартал 2022 року.
Згідно зі ст. 13, 182, 183 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім"ї, довідки про склад сім"ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати.
Дослідивши клопотання та перевіривши доводи на його обґрунтування, вважаю за необхідне у задоволенні заявленого клопотання відмовити, оскільки на підтвердження викладених в клопотанні обставин скаржником не надано належних доказів.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скрутний матеріальний стан позивачки, як підстава для звільнення від сплати судового збору, не підтверджений належними та актуальними доказами на час подання клопотання, зокрема не надано підтверджень того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або є інші підстави для звільнення чи відстрочки сплати судового збору відповідно до вимог законодавства.
Представник позивача надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2022 року. Відомості про доходи за 4 квартал не надано.
Згідно п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Представником позивача не надано довідки про доходи за попередній календарний рік (січень-грудень 2022 року); не надано доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність будь-яких доходів, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів (відсутність депозитів), довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, відсутність нерухомого та рухомого майна, земельних ділянок.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви з вимогою майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно (квартиру)), у зв'язку з не доведенням тяжкого майнового стану, чи інших обставин, які могли бути підставою для задоволення такого клопотання.
Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2 684 грн.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що вказаний позов не містить вимог майнового характеру, з чим не можна погодитись.
Таким чином, як було зазначено раніше, представнику позивача слід визначити ціну позову та виходячи з цього сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру - 1 % ціни позову на наступні реквізити: судовий збір (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA828999980313131206000008512 ; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа)).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,-
ухвалила:
У клопотанні про звільнення від доплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву адвоката Турчинського Максима Ігоровича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: