Дата документу 06.03.2023
Справа № 334/1485/23
Провадження № 2/334/1062/23
06 березня 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах, якого діє ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в інтересах, якого діє ОСОБА_3 до відповідача-1 акціонерного товариства «Запоріжгаз», відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», відповідача-3 Нафтогаз - газопостачальна компанія, відповідача-4 - запорізького відділення АТ «Запоріжгаз» про визнання неправомірними дій відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та додані до неї матеріали,
установив:
28.02.2023 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана позовна заява.
Частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачі при зверненні з вимогами до суду посилаються на те, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».
Слід урахувати, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, передбачає, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.
Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.
Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684 грн.
Згідно із п.п. 5 п. 1 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за вимогу кожного позивача про стягнення моральної шкоди слід сплатити 2 684 грн., окрім вимог в інтересах неповнолітніх позивачів, які відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону «Про судовий збір» звільнені від його сплати.
Також, статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви. Подана до суду позовна заява не відповідає вимогам, вказаним у ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:
-відсутні ідентифікаційні коди юридичних осіб - відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
-відсутня ціна позову;
-відсутнє повне найменування відповідача - «НАФТОГАЗ - Газопостачальна компанія».
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах, якого діє ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в інтересах, якого діє ОСОБА_3 до відповідача-1 акціонерного товариства «Запоріжгаз», відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут», відповідача-3 Нафтогаз - газопостачальна компанія, відповідача-4 - запорізького відділення АТ «Запоріжгаз» про визнання неправомірними дій відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк у 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом сплати судового збору у розмірі по 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні кожним з позивачів за подання позовної заяви до суду за реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA828999980313131206000008512
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Вказані реквізити також розміщені на сайті Судової влади України - https://ln.zp.court.gov.ua/sud0814/gromadyanam/tax/. Докази сплати (в оригіналі) подати до суду у встановлений вище строк.
Надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк у 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, тобто з урахуванням недоліків вказаних вище, а також копій позовної заяви, які суд зможе надіслати відповідачам.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін