Справа № 521/13063/22
Провадження № 1-кп/521/895/23
06 березня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 26.04.2022 року за № 12022162470000530, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Одеса, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, працює без укладення трудового договору, не одружений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий: 1) 15.09.2020 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186, ст.ст.75, 104 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з випробуванням тривалістю 2 роки,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу (РФ), є особою без громадянства, має освіту 9 класів, не працює, не одружений, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
25.04.2022 року близько 18 години 53 хвилини неповнолітні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , обидва - у стані алкогольного сп'яніння, знаходились на перехресті вулиці Космонавтів і вулиці Героїв Крут в м. Одесі, навпроти торгового павільйону, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 28а, де у них виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_8 , перебуваючи у вказаному місці, підійшов до ОСОБА_4 та смикнув його своєю рукою за плече, на що останній відштовхнув руку ОСОБА_8 від себе.
В подальшому, діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні до потерпілого, реалізуючи спільний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , схопив його обома руками за верхній одяг, в результаті чого потерпілий спільно з ОСОБА_4 упав на поверхню асфальтного покриття. Після цього ОСОБА_8 не зміг підійнятися у зв'язку з отриманою при падінні травмою ноги та знов упав на землю, а ОСОБА_4 наніс один удар правою ногою в область голови ОСОБА_8 .
Коли ОСОБА_8 знаходився вже в лежачому положенні на поверхні асфальтного покриття, ОСОБА_5 підійшов до нього та наніс один удар кулаком правої руки в область голови потерпілого, присів зверху на його тулуб, після чого наніс декілька ударів кулаком правої руки в область голови та грудної клітки останнього. При цьому, ОСОБА_4 , перебуваючи з правої сторони від ОСОБА_8 наніс ще декілька ударів ногою в область голови і тіла останнього.
В результаті спільних протиправних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , ОСОБА_8 було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я,у вигляді закритого перелому голівки правої плечової кістки зі зміщенням уламків, закритих переломів виростків та діалізу (тіла) правої великогомілкової кістки в верхній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому діафізу (тіла) правої малогомілкової кістки в верхній третині зі зміщенням уламків.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Як встановлено в результаті судового розгляду, вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в інкримінованому злочині повністю підтверджується дослідженими доказами.
Так, всудовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що 25.04.2022 року після 17 години йому зателефонувала донька ОСОБА_9 і повідомила, що біля будинку двоє хлопців б'ють її приятеля. Він вийшов на вулицю, там знаходилися донька і її приятель, які розповіли, що повз майданчик, де вони знаходилися, проходили двоє хлопців, які словесно образили доньку. Приятель вступився за неї, за що хлопці його побили. Він (потерпілий) вирішив поговорити з хлопцями, тому попросив доньку показати їх. Біля кіоску по вул. Героїв Крут, на перехресті з вул. Космонавтів, на протилежній від них стороні дороги вони побачили раніше незнайомих йому ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , на яких вказала донька. Він перетнув вулицю, підійшов до обвинувачених і зупинив ОСОБА_10 , взявши його за плече, запитав, чому він ображав доньку. ОСОБА_10 став відбивати його руку, а потім потягнув його (потерпілого) за верхній одяг донизу. В результаті він впав на асфальтне покриття, піднявся, але не зміг стати на ногу і знову впав. Після цього ОСОБА_11 сів на нього зверху нижньої частини тулуба та став бити кулаками, а ОСОБА_10 наносив удари ногами. Обидва наносили удари по голові і тілу, при цьому ОСОБА_10 намагався поцілити у голову. Стали підходити люди, підбігла донька з приятелем, стали їх розбороняти, на його прохання викликали швидку допомогу. В результаті побиття ОСОБА_10 і ОСОБА_11 йому було спричинено осколковий перелам ноги, перелам правого плеча, побите обличчя. Він тривалий час перебував на лікуванні, у зв'язку з травмами отримав інвалідність 3-ї групи.
Обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 25.04.2022 після 18 години разом з ОСОБА_5 , проходячи по вул. Космонавтів, вступили у конфлікт з донькою потерпілого ОСОБА_8 та її приятелем. Після цього направились далі, але в районі перехрестя вул. Героїв Крут і вул. Космонавтів їх наздогнав потерпілий, схватив його за плече і став з'ясовувати, чому він (обвинувачений) образив його доньку. Він став відштовхувати руку Підмогильного, схватили один одного за одяг, в результаті потерпілий упав. Підійшов ОСОБА_11 , сів на потерпілого зверху і став його бити, а він ( ОСОБА_10 ) наносив потерпілому удари ногами, намагаючись поцілити у голову, але не виключає, що міг потрапити по іншим частинам тіла. Потім підійшли люди і їх розняли. Визнає, що всі виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження були спричинені в результаті спільних дій його і ОСОБА_11 . Всі обставини, зазначені в обвинувальному акті, визнає у повному обсязі. Шкодує про вчинене.
Обвинувачений ОСОБА_5 показав, що 25.04.2022 ввечері разом з ОСОБА_4 йшли через один з дворів житлових будинків по вул. Героїв Крут . Там знаходилася донька потерпілого ОСОБА_8 з приятелем. ОСОБА_10 став її ображати, хлопець заступився і між ним та ОСОБА_10 відбулася бійка. Дівчина сказала, що зателефонує батькові, він ( ОСОБА_11 ) попросив не робити цього, після чого разом з ОСОБА_10 пішов. Перетнувши дорогу на вул. Космонавтів, вони побачили, що до них направляється ОСОБА_8 . Той підійшов, взяв ОСОБА_10 за плече, потріпав та запитав, навіщо він образив доньку. Почалася бійка, ОСОБА_10 і потерпілий схопили один одного за одяг, після чого потерпілий впав. Він ( ОСОБА_11 ) підбіг і наніс потерпілому удар в голову, сів на його тулуб зверху і продовжував наносити удари, а ОСОБА_10 бив потерпілого ногами, наносив удари в область голови. Від потерпілого їх з ОСОБА_10 відтягнули перехожі. Тілесних ушкоджень він ( ОСОБА_11 ) не отримав. До цих подій вони разом з ОСОБА_10 вживали алкогольні напої. Визнає, що всі виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження були спричинені в результаті спільних дій його і ОСОБА_10 . Всі обставини, зазначені в обвинувальному акті, визнає у повному обсязі. Шкодує про вчинене.
Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених у його вчиненні та інших обставин, які ніким не оспорювались.
Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі, та не потребують дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння кримінального правопорушення, форми умислу, а також інші обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та судом роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Висновки суду.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що кожен з обвинувачених - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 винен у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили злочин, будучи неповнолітними, на цей час досягли повноліття. Згідно з дослідженими судом документами, відомостями, викладеними у досудових доповідях, щодо особи кожного з обвинувачених:
- ОСОБА_4 був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності та вчинив новий злочин у період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду. Він проживає у сім'ї з матір'ю, бабусею та молодшим братом, має задовільні умови проживання та виховання, закінчив навчання в Одеському професійно-технічному училищі машинобудування та отримав професію «електрозварювальник ручного зварювання, контролер зварювальних робіт». Працює за спеціальністю, хоча і без укладення трудового договору. За місцем роботи характеризується позитивно, за місцем навчання - посередньо. На наркологічному і психіатричному обліках не перебуває;
- ОСОБА_5 не судимий, але наразі притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному проваджені. Проживає разом з матір'ю і молодшим братом, має задовільні умови проживання та виховання. Після закінчення школи навчання не продовжив, але періодично підробляє на будівництві, щоб фінансово допомагати матері. Наразі, з його слів та слів матері, має проблему з отриманням паспорта громадянина України, оскільки народився у російській федерації. На медичному наркологічному та психіатричному обліку обвинувачений не перебуває, у більшості вільний час проводить вдома.
Обставинами, що пом'якшують покарання кожного з обвинувачених, є вчинення злочину неповнолітнім, а також щире каяття, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повністю визнали вину та надали правдиві показання про обставини скоєння злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання кожного обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим суд враховує, що вчинене ними кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу кожного з винних, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і вважає необхідним і достатнім для виправлення кожного з них і попередження нових злочинів обрати покарання у виді позбавлення волі.
Разом із тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих покарання обставин, зважаючи на особу винного ОСОБА_5 , який раніше судимий не був, розкаявся у вчиненому, намагається самостійно змінити свою поведінку, попросив вибачення у потерпілого, суд прийшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, та звільнити його від покарання із застосуванням випробування відповідно до ч. 1 ст. 75, ст. 104 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Що стосується покарання ОСОБА_4 , то суд зважає на те, що злочин було вчинено ним у період іспитового строку, встановленого вироком Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020. Тому остаточне покарання йому має бути призначене за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного цим вироком.
Суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42, п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Цивільний позов.
Потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільні позови про відшкодування спричиненої злочином майнової шкоди у розмірі 203382,50 грн., до ОСОБА_12 та до ОСОБА_13 , які були законними представниками обвинувачених до досягнення тими повноліття.
Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на момент вчинення злочинів мали вік 17 років, тобто були неповнолітніми.
Підстави цивільної відповідальності неповнолітніх визначені Цивільним Кодексом України.
Так, відповідно до положень ст. 1179 ЦК: у випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає за завдану ним шкоду самостійно на загальних підставах (ч. 1); якщо в нього немає майна чи заробітку, достатнього для відшкодування шкоди, вона відшкодовується цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини (ч. 2); обов'язок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (ч. 3).
22.07.2022 року ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 досягли повноліття. Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 1179 ЦК обов'язок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відшкодувати шкоду, спричинену її синами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 припинився і обвинувачені мають відповідати за завдану ними шкоду самостійно.
Оскільки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 є неналежними відповідачами за позовомОСОБА_8 , підстави для стягнення з них шкоди, яка була спричинена в результаті вчинення злочину обвинуваченими, відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2020 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням таких обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи та засобів зв'язку.
Строк відбування призначеного ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувати.
Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_12 компенсації майнової шкоди в розмірі 203382,50 грн. залишити без задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_13 компенсації майнової шкоди в розмірі 203382,50 грн. залишити без задоволення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його оголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1