Рішення від 12.07.2010 по справі 2-1593/2010

Справа № 2-1593/2010р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді - Іващенко Ю.А.,

при секретарі - Очередько Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в м.Лубни про визнання дій неправомірними та зобов'зання вчинити певні дії.

У позові вказав, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1- ї категорії, інвалідом 2- ї групи і отримує пенсію, розмір якої занижено і не відповідає дійсному розміру, оскільки відповідно до ч.4 ст.54 та п.1 ст.50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що розмір пенсії для нього не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії - 75% мінімальної пенсії за віком.

Він звернувся з письмовою заявою до УПФУ в м.Лубни про перерахунок пенсії, на що отримав відмову.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 прохав суд визнати протиправною відмову УПФ України в м.Лубни щодо виплати йому пенсії, згідно ст.ст.50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язати Управління ПФУ в м.Лубни призначити та виплачувати йому , як інваліду 2 групи, пенсію у відповідності до ч.4 ст.54 ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік з урахуванням виплаченого, починаючи стягнення з 21.05.2009 року, зобов"язати Управління ПФУ в м.Лубни призначити та виплачувати додаткову пенсію йому , як інваліду 2 групи, відповідно до ч.1 ст.50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які пострждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік з урахування виплаченого, починаючи стягнення з 21.05.2009 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки бажав отримувати пенсію згідно даного закону, однак на своє звернення отримав від відповідача лист про відмову в проведенні даного перерахунку.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду в м.Лубни в судове засідання не з'явився, надав суду листа в якому прохає справу розглядати за його відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ст. 8,22 Конститутції України закріплюють принципи верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Статтею 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Встановлено, що позивач являючись ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, маючи з 21.05.2009 року 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням обов”язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію в УПФ України в м. Лубни пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14).

Позивач, бажає отримувати пенсію на підставі ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з відповідними підвищеннями, у зв»язку з чим 24.03.2010 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На вказану заяву УПФ України в м. Лубни своїм листом від 29.03.2010 року № 384/С-02 відмовило позивачу у проведенні відповідного перерахунку, вказавши, що розмір отримуваної позивачем пенсії згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» значно перевищує розмір пенсії згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки мінімальні розміри пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, визначається відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року та постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року і становить : додаткова пенсія для осіб, віднесених до 1 категорії, для інвалідів 2 групи- 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, основна пенсія - для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС інвалідів 2 групи - 1090 грн.

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 2 - ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ст. 46 ч.1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку незаконною, оскільки зі змісту ст. ст.19,18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закон України “Про державний бюджет України” на відповідний рік має вищу юридичну силу, ніж Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав. При розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати призначити та виплачувати пенсію позивачу з 24 березня 2010 року, що відповідає положенням ст. 45 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача саме 24.03.2010 року.

Питання про судові витрати підлягає вирішенню згідно ст. 88 ЦПК України. Тому підлягає стягненню з відповідача понесені позивачем витрати на оплату ІТЗ в розмірі 37 грн. Враховуючи, що як позивач при зверненні до суду з позовом, так і відповідач звільнені від сплати судового збору, суд вважає, що дані витрати відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України мають компенсуватися за рахунок держави

Керуючись ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст. 10, 28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 15, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії , а саме - пенсії у розмірах згідно ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до ст. 54 ч.4 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, починаючи з 24 березня 2010 року, припинивши йому з цього періоду часу виплату пенсії за віком.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст. 50 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ЗУ «Про бержавний бюджет України» на відповідний рік, починаючи з 24 березня 2010 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Лубенського міськрайоного суду Ю.А. Іващенко.

Попередній документ
10938465
Наступний документ
10938467
Інформація про рішення:
№ рішення: 10938466
№ справи: 2-1593/2010
Дата рішення: 12.07.2010
Дата публікації: 03.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.02.2025)
Дата надходження: 10.10.2024
Розклад засідань:
07.11.2022 14:30 Тростянецький районний суд Сумської області
17.11.2022 13:30 Тростянецький районний суд Сумської області
07.11.2024 08:40 Ленінський районний суд м. Миколаєва
09.12.2024 08:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
15.01.2025 08:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
10.02.2025 11:50 Ленінський районний суд м. Миколаєва