06 березня 2023 року
м. Київ
справа № 280/6321/21
адміністративне провадження № К/990/5485/23
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №280/6321/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці «повній» № 20297309520400628467 на бланку серії ААА № 0987344, виданій Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, наступних відомостей: "Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623від31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили";
- визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови на підставі листа-відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року позивачу у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України) інформації відносно позивача, саме: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили та зобов'язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з цього обліку цю інформацію»;
- зобов'язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видати позивачу довідку «повну», в якій зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №280/6321/21 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці «повній» № 20297309520400628467 на бланку серії ААА № 0987344, виданій Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, наступних відомостей: "Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили".
Визнано протиправним дій Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови на підставі листа-відповіді № С-16259/16 від 25.06.2021 року ОСОБА_2 у виключенні з персонально-довідкового обліку (систематизованого банку (бази) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України) інформацію відносно ОСОБА_2 , саме: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили» та зобов'язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з цього обліку цю інформацію.
Зобов'язано Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видати ОСОБА_2 довідку «повну», в якій зазначити виключно відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, без зазначення відомостей: «Разом з тим є особою, якій 31.08.2010 року Шевченківським РУВС м. Києва пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, кримінальна справа № 11010-2-1-2010/023623 від 31.08.2010. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили».
Стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №280/6321/21 - змінено, викладено п'ятий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд.10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684)».
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №280/6321/21 - залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Міністерством внутрішніх справ України подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.
16 лютого 2023 касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України повторно надійшла до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У тексті касаційної скарги міститься посилання скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
В обгрунтування позивачем зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №818/2013/18.
При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведеній справі.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Посилаючись на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справі, у якій Верховним Судом було зроблено висновок.
Проаналізувавши доводи скаржника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у силу положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено норму права, яка застосована судом без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.
У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі №280/6321/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська