06 березня 2023 року
м. Київ
справа №855/2/22
адміністративне провадження № К/990/5443/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленич Петро Сергійович про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленич Петро Сергійович, в якому просив:
- визнати протиправною триваючу до 16 червня 2022 року бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України і щодо обов'язку: так само, як і заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року із виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20 для виконання якого 30 серпня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 66637435 прийняти, опрацьовувати і зареєструвати в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження й направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу - ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700 грн., з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року про внесення виправлень, до якої були долучені вказані ухвали, які підписав голова Шостого апеляційного, адміністративного суду; і щодо обов'язку розподілити на державного виконавця не тільки два виконавчих листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20, а й виконавчий документ від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 - ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, що разом з ухвалою від 23 червня 2021 року і заявою від 20 серпня 2021 року були надіслані в одному конверті (цінним листом) з штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019; і щодо обов'язку вжити заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 за заявою ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, видані з підписом голови Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з отриманням повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно розглянути і вирішити вимоги надісланої 20 серпня 2021 року поштою (цінним листом з описом й штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019) заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, до якої були долучені вказані ухвали після їх підписання головою Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з отриманням ОСОБА_1 повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, з виходом за межі позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу, а саме, долучених до вказаної заяви ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень.
Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69993293.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року залишено без змін.
14 лютого 2023 року Департаментом державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів прийшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведе ним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленич Петро Сергійович про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов