Справа № 695/2966/21
1-кп/709/21/23
28 лютого 2023 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження №12019250150000368, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу ГУ ОЗ та МК № 65-кл від 03.07.2007 року зараховано на посаду лікаря-інтерна по спеціальністю «ортопедія та травматологія» з 01.08.2007 року по 30.06.2009 року, згідно наказу головного лікаря Золотоніської центральної районної лікарні № 80/о від 30.07.2009 року переведений на 0,5 ставки лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні та 0,5 ставки лікаря ортопеда-травматолога поліклінічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні з оплатою згідно штатного розпису у зв'язку із закінченням проходження інтернатури, встановленням терміну дублювання протягом 15 змін з 03.08.2009 року по 21.08.2009 року, перебуваючи на посаді лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні, маючи згідно диплома вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» серії ТА № 32212337 від 26.06.2007 року освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та кваліфікацію спеціаліста «лікар», відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації від 17.04.2014 року № 47 маючи другу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «ортопедія та травматологія», здійснюючи чергування та виконуючи функції лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні, в порушення ст. 42 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», п.п. 1.5., 2.1. - 2.30., 5.1. - 5.13. посадової інструкції «лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення Золотоніської ЦРЛ» затвердженої головним лікарем Золотоніської центральної районної лікарні 18.01.2012 року, з якою ознайомлений 25.01.2012 року, згідно якої лікар-травматолог в своїй роботі керується офіційними документами по виконуваному розділу роботи, наказами і розпорядженнями вищестоящих установ і посадових осіб, даною посадовою інструкцією, будучи зобов'язаним керуватися чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію травматологічної і хірургічної допомоги, правилам внутрішнього трудового розпорядку, мати відповідний обсяг професійних знань, постійно їх поновлювати, удосконалювати практичні навики, своєчасно проводити необхідне обстеження хворого, та у разі потреби направляти на консультацію до інших спеціалістів, надавати ургентну допомогу при травмі, здійснювати повний обсяг амбулаторного лікування та диспансерного нагляду, вести амбулаторну документацію, направляти хворих на стаціонарне лікування, визначати обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінювати їх результати, проводити диференційну діагностику, щоденно проводити огляд хворих, фіксуючи основні зміни в стані здоров'я за минулу добу і в залежності від цього визначати необхідні заходи по лікуванню, здійснювати нагляд за побічними реакціями, обстежувати хворих, уточнювати діагноз, призначати та коректувати курс лікування, чергувати у лікарні чи по відділенню, відповідати за правильність та своєчасність лікування, маючи реальну можливість належним чином виконати свої обов'язки, а саме: перебуваючи у медичному закладі, маючи достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та засоби для проведення лікування, був відповідальний за надання медичної допомоги потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні травматологічного відділення Золотоніської центральної районної лікарні 09.01.2019 року о 13:40 годині провів артроскопію правого колінного суглобу, резекцію та вилучення пошкодженої частини меніска, шейверування, видалення уривків ПХЗ, пластики ПХЗ сухожилки напівсухожилкового м'язу системою Biotek та гвинта Euroscrew 10.0x30.0, та недотримавшись вимог документації (настанов) по експлуатації артроскопа, що використовувався при медичному втручанні та паспортів до виробів медичного призначення, які використовувались в ході проведення оперативного лікування 09.01.2019 року, у правому колінному суглобі хворого ОСОБА_7 залишив інородне тіло металевої щільності у вигляді пластини з заокругленими краями та 4 отворами, розмірами 12x5 мм., що згідно висновку експерта № 36-мк від 13.07.2021 є металевим фрагментом, найбільш імовірно частиною медичного інструменту - бранша затискача, призначеного для хірургічних маніпуляцій під час артроскопії суглобів, допустивши у такий спосіб неналежне виконання своїх професійних обов'язків, внаслідок несумлінного ставлення до них, що є недоліком у наданні медичної допомоги. В результаті, надання медичної допомоги на етапі оперативного лікування 09.01.2019 року, що було неналежним, обумовило тривалий розлад здоров'я ОСОБА_7 і відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, кваліфікується, як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно обвинувального акта, кваліфіковані за ч. 1
ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
У судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 подано письмове клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1
ст. 140 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав, але підтримав клопотання свого захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. При цьому зазначив, що ознайомлений з наслідками звільнення його від кримінальної відповідальності з вказаної нереабілітуючої підстави.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання адвоката ОСОБА_5 та просив закрити дане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України. Потерпілий ОСОБА_7 заперечував проти закриття кримінального провадження, зазначив про своє бажання щоб вироком суду було встановлено вину обвинуваченого. Повідомив, що в ході судового розгляду ним було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди.
Вивчивши клопотання захисника ОСОБА_5 , заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За приписами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 285 КПК України закріплено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; порядок обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Отже, строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в справі № 449/1689/19 наголосив на тому, що кримінальне провадження закривається щодо особи за ст.49 КК України з нереабілітуючої підстави, що означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, яке мало місце 09 січня 2019 року.
Санкцією ч. 1 ст. 140 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, в силу положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
На даний час минув встановлений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Протягом указаного строку обвинувачений не вчинив нового кримінального правопорушення та не ухилявся від досудового слідства і суду.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності відповідно до вимог
ст. 49 КК України.
При цьому слід зазначити, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
У судовому засіданні судом з'ясовано, чи правильно ОСОБА_4 розуміє суть пред'явленого обвинувачення, права, визначені ч.ч. 2-3 ст. 285 КПК України, та підстави звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за статтею 49 КК України є нереабілітуючою підставою та не звільняє його від цивільно-правової відповідальності.
З'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
За вказаних обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
В зв'язку із закриттям даного кримінального провадження цивільний позов
ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду, роз'яснивши йому право звернутися із таким позовом в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 8556,59 грн. слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12019250150000368 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_7 до КНП "Золотоніська багатопрофільна лікарня" Золотоніської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Золотоніська міська рада Черкаської області, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_7 право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
Речові докази:
- металевий предмет із зубцями, який був видалений 10.04.2019 року з колінного суглобу, який був залишений під час операції 09.01.2019 року, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП - знищити.
- медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_7 № 136/20 від 14.01.2019 року, диск формату CD-R на якому мається напис маркером чорного кольору № 6726-19 з рентгенівськими знімками правого колінного суглобу від 09.04.2019 року, рентгенівськими знімками правого колінного суглобу від 08.04.2019 року на 1 арк. та від 11.07.2019 року на 1 арк., дві медичні карти хворого ОСОБА_7 від 08.01.2019 року №170 та 19.04.2019 року №2914, що долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 8556,59 грн - віднести на рахунок держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 06 березня 2023 року о 12 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1