Справа № 712/2198/23
Провадження № 1-кс/712/1121/23
06 березня 2023 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув внесене у кримінальному провадженні №62023100140000104 від 04.03.2023, слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 та погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що 04.03.2023 близько 12 год. 10 хв. старший інспектор з особливих доручень Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_5 в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правил) керував автомобілем «Isuzu D-Max» (СКС ДМА-47ІП) р.н. НОМЕР_1 (на синьому фоні), у стані алкогольного сп'яніння.
Так, ОСОБА_5 рухаючись по вул. Незалежності у м. Сміла, Черкаської області, від вул. 1-го Грудня до вул. Рафінадний бульвар, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.3 та 13.1 Правил, тобто, будучи не уважним, не стеживши за дорожньою обстановкою, не вибравши в установлених межах безпечної швидкості руху, не враховувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вживши заходів для зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки руху, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2109» р.н. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку попереду та який зупинився перед пішохідним переходом для надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_7 . Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-2109», р.н. НОМЕР_2 виїхав на пішохідний перехід та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди - пішохід ОСОБА_7 отримала наступні тілесні ушкодження: забій, садно правого ліктьового суглобу, закритий перелом куприка, забій правого колінного суглобу, забій, садно правого гомілково-ступневого суглобу та була госпіталізована до КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Пасажир автомобіля «ВАЗ-2109» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми; закритого перелому правої та лівої сідничних кісток; закритого перелому вертлюгової западини ліворуч; закритого перелому лобкової кістки зправа, розриву лобкового симфізу; закритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки; відкритого перелому правої стегнової кістки; закритого травматичного вивиху лівої стегнової кістки; закритого 2-х кісточкового перелому правої гомілки; травматичного, геморагічного шоку ІІ ст. та була госпіталізована до КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Isuzu D-Max» (СКС ДМА-47ІП) р.н. НОМЕР_1 », ОСОБА_5 , а саме вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.1, 12.3 та 13.1 Правил, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
04.03.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України
05.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є: дані зафіксовані у протоколі огляду місця події від 03.03.2023; дані протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 ; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; дані протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; довідкою з медичного закладу щодо відмови ОСОБА_5 від освідування; результати проходження ОСОБА_5 «Драгер»; актом огляду на стан алкогольного спяніння ОСОБА_5 ; довідки з медичного закладу щодо отримання потерпілими тілесних ушкоджень; поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваниим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
1. кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , скоєно службовою особою, яка повинна мати високі моральні якості, бути принциповим і непримиренним до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків, справедливістю та непідкупністю; особисто суворо додержуватися вимог закону; сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону;
2. кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зумовлене тяжкими наслідками, що виражаються у вигляді спричинення двом потерпілим, одна із яких неповнолітня, тілесних ушкоджень.
Підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що обставини кримінального провадження свідчать про те, що підозрюваний перебуваючи на службі, піж час виконання службових обов'язків, будучи одягненим у спеціальний (формений) одяг працівника поліції, керуючи службовим автомобілем, який обладнаний спеціальними засобами, грубо ігноруючи вимоги законів, не дотримуючись правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив злочин, внаслідок чого постраждали двоє осіб., одна із яких неповнолітня.
Підозрюваний ОСОБА_5 працює в органах Національної поліції та, виконуючи свої службові обов'язки підтримує дружні відносини з особами, які також працюють у різних правоохоронних органах та органах державної влади, що свідчить про те, що ОСОБА_5 для уникнення від кримінальної відповідальності може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування, може здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків та потерпілих, з метою відмови від дачі показань, або дачі завідомо неправдивих показань які на сьогодні не допитані, а також останній може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином у будь-яких формах з метою ухилення від покарання;
У разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому обвинувачується останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на потерпілого, свідків виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту пов'язана з тим, що особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким у розумінні ст. 12 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання на строк до 3 років позбавлення волі, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Підозрюваний користуючись зв'язками, здобутими за час проходження служби у Національній поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, яких на даний час ще не допитано, а також експертів та свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому.
Викладені доводи дають підстави стверджувати про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із урахуванням ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як цілодобовий домашній арешт не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Окрім цього, підозрюваний будучи позбавленим запобіжних заходів, що мають суттєвий вплив на нього, може вчинити інші кримінальні правопорушення, в т.ч. аналогічного характеру.
Також, при визначенні запобіжного заходу підозрюваному слід врахувати посаду, яку обіймає останній (старший інспектор з особливих доручень Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України), внаслідок чого дії підозрюваного, як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України зокрема та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави.
За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила суд його задоволити, обрати підозрюваному цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту покладався на розсуд суду.
Підозрюваний підтримав свого адвоката.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, суд вважає наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно зі ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо існування ризиків переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Про існування таких ризиків свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому ступінь значущості таких ризиків особливо значний на ранній стадії досудового розслідування, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
В судовому засіданні встановлено, що враховуючи тяжкість злочину, підозрюваний може переховуватись від слідства, незаконно впливати на потерпілих та свідків. То ж з урахуванням вищевикладених обставин, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Визначаючи вказаний вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного суд вважає, що застосування до підозрюваного менш суворих заходів на даному етапі розслідування не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки останнього.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 травня 2023 року включно.
Строк домашнього арешту обчислювати з моменту затримання особи, тобто з 04 березня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого проживання та/або роботи;
- не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора цілодобово щоденно на період дії ухвали суду;
Утримуватися від спілкування із потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до підрозділів Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Виконання ухвали покласти на слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 .
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення.
Копію ухвали направити начальнику Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1