Справа № 694/2001/22 Провадження №1-кп/694/54/23
02.03.2023 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Звенигородка кримінальне провадження № 12017250140000656від 13.06.2017 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , депутатом не являється, не є особою, щодо якої потрібно застосовувати особливий порядок кримінального провадження, раніше судимий Звенигородським районним судом Черкаської області: 10.01.2018 за ст.ст. 297 ч. 1, 96 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; 27.10.2017 за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. 13.08.2018 знятий з обліку у зв'язку з новим засудженням; 21.06.2018 за ст.ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК Українишляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.10.2017 і за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.01.2018 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі до 3 років 1 місяця із застосуванням заходів медичного характеру з примусовим амбулаторним лікуванням у місцях позбавлення волі;21.06.2018ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 1, 71, 96 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з примусовими заходами медичного характеру в вигляді амбулаторного лікування. 27.08.2018 вирок було переглянуто та винесено постанову Апеляційного суду Черкаської області щодо засудження його за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 2 років позбавлення волі з примусовими заходами медичного характеру в вигляді амбулаторного лікування в місцях позбавлення волі. 10.12.2019 переглянуто вирок та постановою Полтавського районного суду Полтавської області зупинено застосування примусових заходів медичного характеру в вигляді амбулаторного лікування. На підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 30.01.2020, по ст. 81 КК України, 07.02.2020 умовно - достроково звільнений з Божковської ВК Полтавської області (№16) з невідбутим строком покарання у вигляді 4 місяця 21 день; вироком Звенигородського районного суду Черкаської області14.04.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання, судимість в установленому законом порядку не знята та непогашена,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357 КК України, -
з участю обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв'язку),
ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, судимість в законному порядку не знята та непогашена на шлях виправлення не став та знову повторно вчинив новий злочин а саме, 10.06.2017 року близько 02 години 50 хвилин знаходячись в приміщенні кафе бару «Чернігів» що розташований
за адресою пр. Шевченка, 43, м. Звенигородка, Черкаської області, з метою викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з столу, що знаходиться в залі для відпочиваючих, таємно викрав жіночу сумку вартістю 180 гривень, в якій знаходився мобільний телефон « Самсунг 85610» вартістю 500 гривень, з сім- карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, без залишку коштів на рахунку та флеш-карткою обємом 4 GB вартістю 54 гривні, що на праві власності належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник спричинивши потерпілій ОСОБА_6 збитків на загальну суму 759 гривень.
Він же 10.06.2017 року близько 03 години 00 хвилин знаходячись неподалік приміщенні кафе бару «Чернігів» що розташований за адресою пр. Шевченка, 43, м. Звенигородка, Черкаської області, маючи у розпорядженні раніше викрадену жіночу сумку, яка належить потерпілій ОСОБА_6 , виявив в ній паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на бланку серії НОМЕР_1 , виданого Звенигородським РСУДМС України в Черкаській області 01 жовтня 2012 року. Усвідомлюючи, що виявлений документ є важливим особистим документом, що посвідчує особу власника, дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій та його втрата суттєво ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод і законних інтересів, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, привласнив даний паспорт громадянина України на бланку серії НОМЕР_1 , виданого Звенигородським РСУДМС України в Черкаській області 01 жовтня 2012 року, з метою подальшого його використання в особистих цілях.
Він же 10.06.2017 року близько 03 години 00 хвилин знаходячись неподалік приміщенні кафе бару «Чернігів» що розташований за адресою пр. Шевченка, 43, м. Звенигородка, Черкаської області, маючи у розпорядженні раніше викрадену жіночу сумку, яка належить потерпілій ОСОБА_6 , виявив в ній банківську карткою «Ощадбанку» № НОМЕР_2 для виплат, що належить ОСОБА_6 , яка згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку «ОщадБанку» і містить інформацію, яка засвідчує (підтверджує) факти, котрі мають юридичне значення та на якій зберігались грошові кошти, з корисливих мотивів, направлених на протиправне заволодіння чужим майном, таємно викрав офіційний документ, а саме: пластикову банківську картку «ОщадБанку», що має власний номер карткового рахунку № НОМЕР_2 , з метою подальшого використання банківської картки потерпілої ОСОБА_6 в особистих цілях.
Він же повторно, в ніч з 09.09.2017 на 10.09.2017 знаходячись в приміщенні гаражу що розташований за адресою АДРЕСА_2 , та належить на праві власноті ОСОБА_7 , з метою викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав бензопилу «STIHL MS 230/с» вартістю - 3399 гривень 50 копійок, що на праві власності належить ОСОБА_7 , після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник спричинивши потерпілому ОСОБА_7 збитків на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах у червні та вересні 2017 року викрав перелічені в обвинувальному акті речі, в т. ч. паспорт і банківську картку . У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, міру покарання просять визначити на розсуд суду.
Показання ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам обвинувачення, є логічними та послідовними, учасникамипроцесу не оспорюються, що не викликає у суду підозри з приводу їх неправдивості.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цихобставин, чидобровільною та істинною є їхпозиція, а такожїмроз'яснено, що у такому випадку вони будутьпозбавлені права оспорюватиціфактичніобставини.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тимидоказамиякібулизібрані органами досудовогорозслідування і яківінвизнав в судовому засіданнівідповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує:
- ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;
- ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом;
- ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів.
Обставиною яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину (ч. 2 ст. 185 КК України) та кримінальних проступків (ч. 1, 3 ст. 357 КК України); наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин вчинення злочину, визнання вини обвинуваченим, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, висновків не зробив і вчинив новий злочин в період не знятої і непогашеної судимості, не працює, не одружений, характеризується за місцем проживання нейтрально, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкцій статей - у виді позбавлення та обмеження волі.
Крім того, при призначенні покарання суд також враховує конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, думку сторони обвинувачення та обвинуваченого, думку потерпілих висловлену у поданих заявах.
Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, поведінка обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності та про небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Також, судом встановлено, що вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022 ОСОБА_5 . Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та на підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 5(п'яти) місяців позбавлення волі.
Згідно правового висновку Об'єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі №766/39/17 пр. № 51-8867кмо18 при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Суд приймає до уваги,що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбаченні ч.2 ст.185, ч. 1,3 ст. 357 КК України, до постановлення вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022, тому остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити відповідно до вимог ч.4 ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком і вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченій не обирався.
На переконання суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільнийпозов усправі не заявлявся.
Питання про речовідокази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК.
Процесуальнівитрати відсутні.
На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання:
за ч.2 ст. 185 КК України- 1 рік позбавленн яволі,
- за ч. 1ст.357КК України -1рік обмеження волі,
- за ч. 3ст.357КК України -2 роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання бі-льш суворим,призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022., остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді 5 (п'яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі із застосуванням до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного початку відбуття покарання за вирокомЗвенигородського районного суду Черкаської області від 06.12.2022.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РСУДМС України в Черкаській області 01 жовтня 2012 року та пластикову банківську картку «ОщадБанку», що має власний номер карткового рахунку № НОМЕР_2 залишити ОСОБА_6 ;
- бензопилу «STIHL MS 230/с», які передано потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому, звільнивши його від обов'язків за зберігальною розпискою.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1