Житомирський апеляційний суд
Справа №279/4181/22 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л.А.,
Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С.
02 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Радченко С.В., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції цивільну справу № 279/4181/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пей" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року, ухваленого під головуванням судді Недашківської Л.А. у м. Коростені,-
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пей" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 05.11.2021 року відповідач була прийнята на посаду начальника пункту фінансових послуг Філії №14 в ТОВ "Нова Пей". 08.11.2021 між ТОВ "Нова Пей та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та ознайомлено з Посадовою інструкцією начальника ПНФП №14. 10.04.2022 ОСОБА_1 прийняла касу без розбіжностей від касира ОСОБА_2 . З 10.04.2022 року відповідач виконувала функції старшого касира в пункті надання фінансових послуг №06135. 12.04.2022 року в ПНФП №06135 було проведено інвентаризацію наявних коштів, безпосереднє обслуговування яких згідно посадових обов'язків здійснювала начальник ПНФП ОСОБА_1 . За результатами інвентаризації був складений акт від 12.04.2022 року, в якому зафіксована нестача коштів в розмірі 19 573,10 гривень. Зазначений акт підписаний начальником ПНФП ОСОБА_1 , в якому вказано, що причини нестачі коштів ОСОБА_1 невідомі. Згідно наказу №328 від 15.04.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника ПНФП філії №14 та здійснено відрахування з її заробітної плати для часткового покриття завданої шкоди у розмірі 6702 гривні. Після звільнення відповідач залишок завданої матеріальної шкоди у розмірі 12 870,67 гривень ТОВ "Нова Пей" не відшкодувала.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.11.2022 позов задоволено.
Стягнуно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей" 12870 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 67 копійок заподіяної шкоди та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі та залишити позовну заяву без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у поданому до позовної заяви відзиві ОСОБА_1 долучила копію вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2022 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, який 10 квітня 2022 року о 16 годині 20 хвилин, таємно викрав грошові кошти в сумі - 1000 гривень, що знаходились в картонній коробці на полиці під касовим апаратом, які належали ТОВ " Нова Пей". 12.04.2022 ОСОБА_4 о 11 годині 14 хвилин, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні відділення № 1 ТОВ "НоваПошта" умисно таємно викрав грошові кошти в сумі - 20 000 гривень.
Загальну суму збитків 21000 гривень, яку заподіяв працівник ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що даний позов необхідно пред'являти у кримінальному провадженні до ОСОБА_3 , якого визнано винним вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2022.
Зазначає, що при розгляді справи по суті дослідженню підлягають докази, які містяться в даній цивільній справі та в кримінальному провадженні № 2792134//22, з якої цей позов випливає. Позовна заява у справі заявлена позивачем не до того відповідача, тобто не до належної сторони по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "НоваПей" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.11.2022 залишити без змін.
Вказує, що завдана відповідачем шкода в розмірі 19573,10 грн. не є коштами в розмірі 21000,00 грн, що були викрадені ОСОБА_3 з приміщення відділення № 1 ТОВ "Нова Пошта".
Зазначає, що факт порушення ОСОБА_1 посадових обов'язків та договору про повну матеріальну відповідальність зафіксовано результатами проведеної інвентаризації та службовим розслідуванням. Позивач вважає, що вина ОСОБА_1 , як працівника, який безпосередньо обслуговує матеріальні цінності, у порушеннях, вказаних у наказі про звільнення, доведена.
Виконуючи роль старшого касира 10-12.04.2022 лише ОСОБА_1 мала доступ до грошових коштів в сейфі позивача, а отже завдану нею шкоду потрібно відшкодувати в повному розмірі, враховуючи умови укладеного між сторонами договору про повну матеріальну відповідальність.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
Представник ТОВ "НоваПей" адвокат Войтов О.А., який брав участь у справі в режимі відеоконференції, проти доводів апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному в рішенні суду та відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.11.2021 наказом №3871-к ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду начальника пункту фінансових послуг філії №14 в ТОВ "НоваПей".
08.11.2021 з ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність(а.с.10)
Того ж дня ОСОБА_1 була під підпис ознайомлена з посадовою інструкцією. Відповідно до п. 2.15 посадової інструкції при необхідності виконання функцій старшого касира начальник пункту фінансових послуг філії №14 в ТОВ "НоваПей" в процесі своєї службової діяльності виконує функції старшого касира (а.с.17).
Перебуваючи на посаді начальника пункту фінансових послуг філії №14 ТОВ "НоваПей" після 10.04.2022 року о 18.35 год. та 11 та 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 виконувала функції старшого касира в ПНФП №06135, що стверджується актом про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняла касу від касира ОСОБА_2 (а.с.18).
Виконання відповідачем функцій старшого касира ПНФП №06135 11 та 12 квітня 2022 року підтверджують підписані нею аркуші касової книги, видаткові касові ордери та прибуткові ордери.
12.04.2022 року о 18.23 год. в ПНФП №06135 було проведено інвентаризацію наявних коштів, що зберігаються в касі (сейфі) ПНФП (матеріально відповідальна особа ОСОБА_5 ), за результатами якої було виявлено нестачу коштів в розмірі 19573,10 грн., про що було складено відповідний акт ( а.с.27).
15.04.2022 року було видано наказ № 328 про здійснення відрахування з заробітної плати працівника для часткового покриття завданої шкоди.
Відповідно до наказу №1121-к від 22.04.2022 року ОСОБА_5 була звільнена з посади з 25.04.2022 року у зв'язку зі втратою довіри, на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП. Під час звільнення з ОСОБА_1 було утримано 6702,43 грн. завданої шкоди, що стверджується розрахунковим листом за квітень 2022 року. Таким чином, залишок завданої шкоди становить 12870,67 грн (а.с.30).
15.06.2022 року ТОВ "НоваПей" було направлено на адресу ОСОБА_1 претензію з вимогою відшкодування завданої шкоди в розмірі 12870,67 грн. Проте, відповідач вказану шкоду позивачу не відшкодувала (а.с.34-35).
Матеріалами справи також підтверджено, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, який 10 квітня 2022 року о 16 годині 20 хвилин, таємно викрав грошові кошти в сумі - 1000 гривень, які знаходились в картонній коробці на полиці під касовим апаратом, які належали ТОВ " НоваПей". 12.04.2022 ОСОБА_4 о 11 годині 14 хвилин, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні відділення № 1 ТОВ "НоваПошта" умисно таємно викрав грошові кошти в сумі - 20 000 гривень, які належали ТОВ " НоваПей" та з викраденими грошовими коштами з місця події зник.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що оскільки між ТОВ "НоваПей" та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, остання виконувала обов'язки старшого касира, в ході виконання яких нею була заподіяна шкода позивачу в розмірі 19573,10 грн., яка частково з неї була утримана під час звільнення (в сумі 6702,43 грн.), в добровільному порядку ОСОБА_1 заподіяна шкода не відшкодована, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Предметом регулювання законодавства про працю є забезпечення гарантій при покладені на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (глава ІХ КЗпП України).
Згідно з ч. 1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.
Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності (ч.ч. 2-3 ст. 130 КЗпП України).
Обов'язковими умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.
Відсутність підстав чи однієї з обов'язкових умов матеріальної відповідальності, звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
В роз'ясненнях, викладених в абз. другому п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 № 14, йдеться про те, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно за ст. ст. 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника (п.1). Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.
Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці і соціальних питань Ради Міністрів України № 447/24 від 28.12.1977 року, з подальшими змінами і доповненнями, який є чинним, посада старшого касира відносяться до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно акту про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей, що зберігаються в касі (сейфі) ПНФП №06135 за адресою Житомирська область м Коростень, Поліська сільська рада, комплекс будівель і споруд №14 від 12 квітня 2022 року матеріально відповідальною особою, яка передає кошти касові документи та інші цінності є начальник НФНП ОСОБА_1 Під час проведення інвентаризації коштів, що обліковуються в касі ПНФП станом на 12 квітня 2022 року о 18 год. встановлена фактична наявність коштів у розмірі 165 268,00 гривень. За обліковими даними - 184 841,10 грн. За підсумками інвентаризації виявлено нестачу коштів у розмірі 19,573,10 грн. Здала касу матеріально відповідальна особа - ОСОБА_1 . Причини виникнення нестачі ОСОБА_1 невідомі (а.с.27).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що вона працювала на посаді начальника пункту фінансових послуг Філії №14 в ТОВ "Нова Пей" та періодично виконувала обов'язки старшого касира. Кошти весь час зберігались у замкненому сейфі, ключі від якого знаходились у неї. 12 квітня 2022 року кошти були тимчасово вилучені із сейфу для підрахунку та інкасації до банку і саме в цей час були викрадені. Окремої обладнаної кімнати для перерахунку коштів у приміщенні немає, а тому підрахунок здійснювався у приміщенні клієнтської зони, де були камери. Оскільки працівники фактично влаштовані на дві організації, тому перерахунок коштів чергувався з прийомом/видачею посилок. У зоні підрахунку коштів знаходились лише співробітники підприємства, у тому числі касир ОСОБА_3 . Перерахунок коштів здійснювався іншим працівником.
ОСОБА_1 також пояснила, що 10.04.2022року у касі не вистачало 1000грн, проте вона та інші працівники, вважаючи, що трапилась помилка при розрахунках, покрили недостачу власними коштами.
Проте, оскільки через день, виявивши, що відсутня пачка у 20 000грн, вона звернулась до керівництва з проханням надати дозвіл на перегляд даних із камер спостереження. Вона особисто переглянула інформацію на камерах спостереження і виявила, що крадіжку вчинив ОСОБА_3 . Оскільки підприємство не повідомило про вчинений злочин правоохоронні органи, то вона сама 15.04.2022 звернулась до ГУНП в Житомирській області із заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та була визнана потерпілою (а.с.82).
В подальшому потерпілою особою у кримінальному провадженні № 12022060490000192 відносно ОСОБА_3 визнано юридичну-особу ТОВ "Нова Пей", код ЄДРПОУ 38324133,юридична адреса: м. Київ, Столичне Шоссе буд. 103, корп.1 офіс 1304.
Із витребуваних за клопотанням ОСОБА_1 апеляційним судом матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060490000192 відносно ОСОБА_3 , вбачається, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.09.2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, який 10 квітня 2022 року о 16 годині 20 хвилин, таємно викрав грошові кошти в сумі - 1000 гривень, які знаходились в картонній коробці на полиці під касовим апаратом, які належали ТОВ " Нова Пей". 12.04.2022 ОСОБА_4 о 11 годині 14 хвилин, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні відділення № 1 ТОВ "НоваПошта" умисно таємно викрав грошові кошти в сумі - 20 000 гривень, які лежали в картонній коробці на полиці під касовим апаратом, що належали ТОВ " Нова Пей" та з викраденими грошовими коштами з місця події зник.
При судовому розгляді кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв в розкритті кримінального правопорушення.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
Матеріалами зазначеного кримінального провадження доводиться, що доказом вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, є акт про результати інвентаризації наявних коштів, передачі касових документів, інших цінностей, що зберігаються в касі (сейфі) ПНФП №06135 за адресою Житомирська область м Коростень, Поліська сільська рада, комплекс будівель і споруд №14 від 12 квітня 2022 року (а.с.26 матеріалів к/п).
Цим же актом інвентаризації грошових коштів, передачі касових документів, інших цінностей, встановлена нестача коштів у матеріально відповідальної особи ОСОБА_6 на суму 19 573,10 і на підставі якого заявлений позов ТОВ "НоваПей" про відшкодування матеріальних коштів з відповідача (а.с.27).
Отже, акт інвентаризації грошових коштів, передачі касових документів, інших цінностей від 12 квітня 2022 року, яким встановлено нестачу в сумі 19 573,10грн., слугував підставою як для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності так і до стягнення шкоди з ОСОБА_1
ОСОБА_1 вказала, що розбіжність у викраденому - пачці у 20 000 гривень та результатами інвентаризації, якими виявлено нестачу у 19 573,10грн. пояснюється похибками у здійсненні касових операцій.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що йдеться про ті ж самі кошти, а тому доводи представника позивача адвоката Войтова О.А. в суді апеляційної інстанції про те, що це різні кошти, оскільки сума зазначена у вироку і сума у позові є різними, не заслуговують на увагу.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що вироком суду доведено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки, а саме 20 000,00 грн. у ТОВ "НоваПей" так як, з вироку суду не вбачається ким саме працював ОСОБА_3 , чи було з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Крім того, у вироку суду вказано, що грошові кошти були викрадені ОСОБА_3 з картонної коробки, яка знаходилась на полиці під касовим апаратом, а нестача коштів була виявлена під час проведення інвентаризації наявних коштів, які зберігались в касі (сейфі) ПНФП - матеріально відповідальною особою за який була саме відповідач у справі, ОСОБА_1 .
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки у цій справі не має значення яку посаду займав ОСОБА_3 у ТОВ "НоваПей" і чи було укладено з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Той факт, що 12 квітня 2022 року у ТОВ "НоваПей" грошові кошти були викрадені ОСОБА_3 і ці кошти є тими ж, що й шкода, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, підтверджується матеріалами кримінального провадження, внесеними до ЄРДР за №12022060490000192 та зазначеної цивільної справи.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Обов'язковою умовою притягнення до матеріальної відповідальності працівника є наявність його вини. Винним працівник може бути визнаний, якщо:
- протиправне діяння вчинене умисно;
- протиправне діяння вчинене через необережність.
Вини працівника не буде, коли наявний підтверджений факт вчинення розкрадання (крадіжки, грабежу, розбою) сторонніми особами.
Колегія суддів вважає, що встановленими обставинами не доведено, що дії відповідача призвели до обов'язкової умови покладення на працівника матеріальної відповідальності.
Причиною нестачі є дії сторонньої особи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі та залишити позовну заяву без розгляду, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Оскільки при зверненні до суду апеляційної інстанції відповідачем було сплачено 3721,5 грн судового збору, тому суд апеляційної інстанції стягує такі витрати з позивача ТОВ "Нова Пей" на користь відповідача.
По справі 18 листопада 2022 року ухвалено додаткове рішення.
Додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Керуючись ст.ст. 258, 374, 376, 381,382,383,384, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пей" на користь ОСОБА_1 3721,50 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.03.2022.
Головуючий Судді