Житомирський апеляційний суд
Справа №272/462/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 лютого 2023 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_10 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу (кримінальне провадження) № 272/462/21 (12021060100000012) за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 20.07.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зарубинці Андрушівського району Житомирської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , що має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої, -
Цим вироком обвинувачену ОСОБА_10 (далі - ОСОБА_10 ) засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Початок строку відбуття покарання вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирішено частково задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та стягнути на її користь з обвинуваченої 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Вирішено долю судових витрат та речових доказів.
Автомобіль «ВАЗ 217003» реєстраційний номер НОМЕР_1 вирішено повернути власнику ОСОБА_13 .
Згідно вироку, близько 17 год 10 хв 10.01.2021 неподалік будинку №31 по вул. Благовіщенській в м. Андрушівці Житомирської області ОСОБА_10, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21703» реєстраційний номер НОМЕР_1 та, рухаючись в напрямку центру вказаного міста, порушила вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявила безпечність та неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, і не вжила заходів для зупинки транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого передньою частиною керованого нею автомобіля здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, перебуваючи у стані алкогольного спяніння (3,10 о/оо для живих осіб), йшов по проїзній частині вищевказаної вулиці в попутному напрямку. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пішохід ОСОБА_14 отримав тупу поєднану травму тіла у вигляді крововиливів під м'які мозкові оболонки розриву атланто-окципітального з'єднання, перелому хребта у грудному відділі, перелому ребер справа та зліва по кільком анатомічним лініям, розриву трахеї та правої сонної артерії, гемотораксу, крововиливів в стінки та клітковину судин грудної порожнини, крововиливів в корені обох легенів, забою верхньої долі правої легені, внаслідок чого сталася смерть ОСОБА_14 . Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_10 , судом визнано вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_9 просять змінити вирок в частині призначення покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, застосувати ст. ст. 69, 75, 79 КК України та звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, як жінку, що має дитину до семи років, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Твердять про невідповідність призначеного ОСОБА_10 покарання особі обвинуваченої, неповне врахування судом даних про особу ОСОБА_10 , яка щиро розкаялася та повністю відшкодувала заподіяну потерпілій ОСОБА_7 шкоду від злочину, раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима. Захисник ОСОБА_9 також вказує на неправильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, оскільки ст. 75 КК в редакції Закону України № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, яким погіршується становище обвинуваченої, що 10.01.2021 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК у стані алкогольного спяніння, не мала зворотної дії у часі відповідно до положень ст. 5 КК.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_15 , який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, просить апеляційні скарги залишити без задоволення як необгрунтовані, а вирок суду першої інстанції, - без змін.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого та представника потерпілої в підтримання апеляційних скарг, міркування прокурора в заперечення апеляційних скарг, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини злочину; наявність обставини, що обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, та про кваліфікацію дій ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК є обґрунтованими та не оспорюються в апеляційному порядку.
Призначаючи ОСОБА_10 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, суд першої інстанції обґрунтовано врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи з усіх обставин справи; дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, - щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи також видно, що ОСОБА_10 є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнала себе винною у вчиненні вказаного у вироку необережного кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, щиро розкаялася у скоєному, добровільно повністю відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_17 та частково після постановлення вироку - моральну шкоду на суму близько 70 тис. грн. після постановлення вироку (зі слів обвинуваченої), у зв'язку з чим, згідно заяви потерпілої ОСОБА_7 від 17.08.2022, остання не має до ОСОБА_10 майнових претензій та просить звільнити обвинувачену від відбування покарання на підставі ст. 79 КК (а. с. 76 т. 2).
З урахуванням вищевказаних обставин колегія суддів визнає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону, можливість звільнення ОСОБА_10 від відбування призначеного судом першої інстанції основного покарання на підставі ст. 79 КК як жінку, засуджену до покатання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, яка має дитину віком до 7 років.
Колегія суддів також визнає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильність висновки суду першої інстанції про неможливість застосування ст. 75 КК при призначенні ОСОБА_10 покарання, оскільки відповідно до положень ст. 5 КК, даний кримінальний закон в редакції Закону України № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, погіршує становище обвинуваченої згідно редакції вказаного Закону станом на 10.01.2021 (час вчинення злочину) та не має зворотної дії у часі.
За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає відповідній зміні в частині призначення покарання.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 20.07.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_10 змінити в частині призначення покарання.
На підставі ст. ст. 76, 79 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням на строк до 06.03.2025 - до досягнення дитиною ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 7-річного віку, та покласти на засуджену ОСОБА_10 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня ухвалення.
Судді: