Справа № 154/2603/22 Провадження №11-кп/802/305/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч. 3 ст. 425 КК України Доповідач: ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
03 березня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 грудня 2022 року щодо ОСОБА_5 ,
Зазначеним вироком суду обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом процесуальні обов'язки.
Не погоджуючись із вироком суду, захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Вважає, що це судове рішення стосується прав, свобод та інтересів його підзахисного, оскільки містить висновки у формі категоричних тверджень, які є фактичною констатацією винуватості ОСОБА_4 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, хоча судовий розгляд щодо останнього не проводився. Просить вирок суду, із урахуванням наведених ним мотивів, скасувати і призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, і серед них визначено таку як забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, ст. 393 КПК України визначає коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, де у п. 10 передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст.ст. 398, 399 КПК України питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має право її подавати, вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права її подавати.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19 зазначено, що при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду першої інстанції до суду вищого рівня іншою особою, яка не була учасником судового провадження, ключовим є з'ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 вказує саме на порушення оскаржуваним вироком прав, свобод та інтересів його підзахисного.
Проте, матеріали кримінального провадження за № 12022030000000154 розглянуто судом першої інстанції виключно в рамках обвинувачення ОСОБА_5 , без посилань на ступінь винуватості іншої особи, не містить дослідження та оцінки правомірності її дій, а тому не зачіпає її права, свободи й інтереси.
Хоча у тексті вироку і міститься інформація, яка прямо вказує на особу ОСОБА_4 , однак дослідження та оцінку правомірності його дій, суд не проводив, преюдиційних фактів щодо нього не встановлював, а визнання винуватості обвинуваченого, не є доказом винуватості ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.
У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно із цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Чинний КПК України не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи.
Відтак, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини, доходжу висновку, що адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , не є особою, яка в розумінні положень п. 10 ст. 393 КПК України, має право на апеляційне оскарження вироку у даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20 грудня 2022 року щодо ОСОБА_5 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя: