Справа № 761/324/23
Провадження № 2-а/761/407/2023
03 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі судового засідання Каніковському Б.А., за участі позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Сказка М.І.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полторацького Артема Олеговича, ТОВ «Експедиція 777», Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та повернення коштів,
У січні 2022р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, у якому позивач просив суд:
-визнати протиправними дії інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
-скасувати постанову серії 1КІ № 0000857115 від 20 грудня 2022р. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити;
-стягнути з відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача кошти у розмірі 374 грн. (штраф 370 грн. та комісія за надання послуг з переказу 34 грн.)
-стягнути з відповідача ТОВ «Експедиція 777» на користь позивача кошти в розмірі 1397 грн. (послуги евакуатора в розмірі 1270 грн., комісія з надання послуг з переказу 127 грн.)
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь позивача кошти в сумі 316,80 грн. (послуга зберігання транспортного засобу на спецмайданчику в розмірі 288 грн., комісія з надання послуг з переказу 28,80 грн.)
-стягнути в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та з відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь позивача кошти в сумі 506,12 грн. (сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн., комісія з надання послуг з переказу 9,92 грн.)
Свої позовні вимоги, позивачка обґрунтовувала тим, що 20 грудня 2022 р. її було притягнуто до адміністративної відповідальності з недотриманням встановленого порядку паркування транспортного засобу; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, позивачка зазначила, що її автомобіль не заважав дорожньому руху та іншим його учасникам.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16січня 2023 р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
01лютого 2023 року на адресу судувід відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)надійшоввідзив на позов, яким відповідач повністю заперечив проти позову, зазначивши, що постанова про накладення адміністративного стягнення 1КІ № 0000857115 від 20 грудня 2022р. винесена з повною відповідністю чинному законодавству України.
10 лютого 2023 року на адресу суду від відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про правомірність прийнятого стосовно позивачки рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення правил паркування.
15 лютого 2023 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Експедиція 777» надійшов відзив на позов, яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про недоведеність позивачкою правомірності її дій.
08, 14 та 15 лютого 2023 року від позивачки надійшли відповіді на відзив, в яких вона наполягає на своїх вимогах та не погоджується з відзивами відповідачів.
21 лютого 2023 року від відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує на правомірність дій при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності та просить в задоволенні позову відмовити.
Від відповідача головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полторацького А.О. відзив не надходив.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, наполягала на незаконності постанови та безпідставній евакуації її транспортного засобу з міста паркування, оскільки стоянка її транспортного засобу не заважала руху автомобілям, при вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності уповноваженою особою не було виконано замірів відстані від автомобіля до пішохідного переходу належним засобом, транспортний засіб перебував на відстані не менше 10 метрів від пішохідного переходу, інспектором з паркування не було надіслано на її адресу копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)Сказко М.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав позицію, викладену у відзиві, зазначив, що випадки суттєвого перешкоджання дорожньому руху викладені у ст. 265-4 КУпАП, тому дії позивача тягнуть наслідки, передбачені законодавством, транспортний засіб був припаркований позивачкою на відстані, ближче, ніж 10 метрів, що вбачається з матеріалів фотофіксації правопорушення і є порушенням п. 15 г) Правил дорожнього руху України. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, якщо не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу. В даному випадку сума штрафу була сплачена, тому копію постанови не було надіслано. Інспектором з паркування було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. При фотофіксації правопорушення поняті не залучаються. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2022 року відносно позивача інспектором з паркування відділу інспекції з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полторацьким А.О. було винесено Постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 680,0 грн.
При цьому, змістом даної постанови визначено, що 20 грудня 2022 р. о 10 год. 32 хв., позивача притягнуто до відповідальності за те, що транспортний засіб «ToyotaRAV 4», д.н.з. НОМЕР_1 , зупинено на пішохідному переході або ближче 10м до нього, що порушує п. 15.9, г). Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993р. № 3353, встановлюють ПДР, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п. 15.9 г) ПДР зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно з п. 1.10 ПДР пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З аналізу фотофіксації місця розташування транспортного засобу позивача, які були додані відповідачем до відзиву, вбачається, що він дійсно був припаркований в положенні, відстань до пішохідного переходу якого складала менше 10м, та розташований таким чином на проїзній частині дороги, що створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам, що рухались проїзною частиною дороги.
Протягом всього часу розгляду справи в суді, зазначені обставини стороною позивача спростовані не були.
Суд зазначає, що з фотофіксації правопорушення, а також з доводів відзиву вбачається, що транспортний засіб позивача розташовано біляпішохідного переходу, недотримання 10-ти метрової відстані є очевидним.
Відтак, відсутність даних щодо вимірювання фактичної відстані від транспортного засобу до перехрестя, за вказаних обставин, не може слугувати підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача в частині протиправності дій головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полторацького А.О. щодо тимчасового затримання та евакуації автомобіля марки «KiaCerato», д.н.з. НОМЕР_2 .
Так, за приписами ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, зокрема на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі (п.п г) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП).
Отже суд зазначає, що доводи позивача про те, що його автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху і не створював загрозу безпеці руху, оцінюються судом критично,оскільки повністю спростовуються матеріалами фотофіксації адміністративного правопорушення.
Приписами п. 1.5 ПДР встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
З фотофіксації допущеного правопорушення вбачається, що розміщений позивачем автомобіль обмежує видимість пішоходів, які прямують пішохідним переходом, поблизу якого позивач залишив свій транспортний засіб.
Крім того, не є слушними доводи позивачки з приводу не надіслання їй копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки ст.279-1 КУпАП передбачає надсилання копії постанови в разі несплати 50 відсотків розміру штрафу. З огляду на те, що позивачкою було сплачено штраф, надсилання їй копії постанови законом не передбачено.
Відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про скасування постанови 1КІ № 0000857115 від 20 грудня 2022р та про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу вказаного правопорушення.
Щодо вимог про стягнення вартості евакуації транспортного засобу в розмірі 1270 грн., комісії з наданих послуг в сумі 127 грн., вартості його зберігання у розмірі 288 грн., та комісії за проведення платежів у розмірі 28,80 грн. слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, за повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігався на спеціальному майданчику чи стоянці, позивачем було оплачено витрати, пов'язані з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу у розмірі 1397 грн. (1270,0 грн. оплата послуги евакуації, комісія за надання послуг з переказу 127 грн.); 316,80 грн., з яких оплата вартості зберігання транспортного засобу на спец майданчику 288 грн., комісія з надання послуг з переказу28,80 грн.).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, складовими елементами факту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.
При цьому, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи згаданих органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Враховуючи те, що судом не встановлено факту протиправної поведінки відповідача, та відсутність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та завданою позивачу шкодою, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування позивачу матеріальної шкоди.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.
Враховуючи ту обставину, що суд не вбачає підстав для задоволення позову, то судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України; ст.ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Полторацького Артема Олеговича, ТОВ «Експедиція 777», Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та повернення коштів - відмовити в повному обсязі.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2023 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
03 березня 2023 року