Ухвала від 27.02.2023 по справі 761/6360/23

Справа № 761/6360/23

Провадження № 1-кс/761/4419/2023

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2023 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні майна по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42021000000001079 від 19.05.2021 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана скарга.

З матеріалів скарги вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001079 від 19.05.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

28 січня 2023 року, в рамках вказаного кримінального провадження, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва було постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку у нежитлових будівлях та приміщеннях, які знаходяться на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3220255101:01:038:0015, № 3220255101:01:038:0013, № 3220255101:01:038:0014, які використовуються службовими особами ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192).

На виконання вищезазначеної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 , проведено обшук за адресою вказаною в Ухвалі та вилучено майно, яке не передбачено вищезазначеною Ухвалою.

Поміж іншого, було вилучене майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме грошові кошти у національній валюті розміром 3,032,000 гривень та грошові кошти у іноземній валюті розміром 40000 доларів США, що не мають жодного стосунку до даного кримінального провадження.

Скаржник зазначає, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого, а відтак має бути негайно повернуте власнику - ОСОБА_7 .

Скаржники в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, просив слідчого суддю її задовольнити, долучили до матеріалів скарги документи на підтвердження своєї позиції.

Детектив, в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, вказуючи на законність утримання грошових коштів.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи скарги, вивчивши матеріали долучені до скарги, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення скарги.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.01.2023 р., по справі № 761/3290/23, в кримінальному провадженні № 42021000000001079 від 19.05.2021 року, було надано дозвіл на проведення обшуку у нежитлових будівлях та приміщеннях, які знаходяться на земельних ділянках за кадастровими номерами № 3220255101:01:038:0015, № 3220255101:01:038:0013, № 3220255101:01:038:0014, які використовуються службовими особами ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), та на праві власності належать Баришівській селищній раді з метою відшукання і вилучення засобів вчинення кримінального правопорушення, речей та документів, грошових коштів, майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, чорнові записи, фінансово-господарську документацію зокрема:

- речі, предмети та документи, які свідчать про протиправну діяльність, в тому числі фінансово-господарські документи з реквізитами ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192),а саме: договори, угоди, контракти специфікації, додаткові угоди та додатки до них, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі ТМЦ, акти виконаних робіт, проектна документація, вантажно-митні декларації, інвойси, сертифікати якості/відповідності ТМЦ, рахунки фактури, рахунки на оплату, банківські чеки, платіжні доручення, дозвільні, ліцензійні документи, журнали в'їзду/виїзду транспортних засобів, вільні зразки підписів та почерку, комп'ютерну техніку (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків для лазерних систем зчитування, карт пам'яті тощо), на якій виготовлялись вказана документація, грошові кошти здобуті злочинним шляхом, чорнові записи, електронні ключі доступу до системи клієнт-банк та подання електронної звітності в електронній формі, печатки, штампи, кліше, факсиміле підпису, банківські картки, договори про банківське обслуговування, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, бланки з відбитками печаток та інші фінансово-господарські документи.

Співставлення вилученого майна та резолютивної частини ухвали слідчого судді по справі № 761/3290/23, свідчить про те, що в ході проведення обшуку було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався, а саме грошові кошти у національній валюті розміром 3 032 000 гривень та грошові кошти у іноземній валюті розміром 40000 доларів США.

Так, частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку детектив має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Частиною 2 ст. 168 КПК України регламентовано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку.

Стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасово вилученого майна. Так, таке майна повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; та у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, якою передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено та у випадку, передбаченому ч. 6 ст. 173 КПК України - коли ухвала про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше 72 годин з дня надходження до суд у клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Отже ухвалою слідчого судді від 28.01.2023 року був наданий дозвіл на вилучення грошових коштів здобутих в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Однак, як було встановлено в судовому засіданні вилучені грошові кошти є законно набутим майном ОСОБА_7 , що підтверджується документами, долученими скаржниками в судовому засіданні, зокрема:

-податковою декларацією платника єдиного податку-фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , з якого вбачається, що обсяг доходу за звітний період (з 2021 року) складає 5 004 000 грн.;

-банківським рахунком ОСОБА_7 , з якого вбачається, що оборот коштів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року складав: дебет 5 122 748, 79, кредит 5 047 091,97;

-відомостями про нарахування заробітної плати ОСОБА_7 та договором суборенди частни нежитлового приміщення № 02/01/2023-17, які також підтверджують факт отримання доходу ОСОБА_7 .

Жодних даних, які б вказували, що вилучені в ході проведення обшуку грошові кошти містять на собі сліди вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, не належать ОСОБА_7 та мають протиправне походження - одержані ним внаслідок здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності у слідчого судді відсутні. Також зворотнього не було доведено детективом. А відтак у слідчого судді відсутні підстави вважати вилучені грошові кошти незаконно здобутим майном.

А тому належність вилучених грошових коштів до таких, що набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, не підтверджено жодним доказом.

Крім того, ОСОБА_7 не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Також, у резолютивній частині ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук не зазначено індивідуально визначені ознаки майна (аналогічні тим, які вказуються у випадку його арешту судом) для відшукання якого надано дозвіл на проведення обшуку.

Слідчий суддя в ухвалі про дозвіл на обшук визначив лише родові ознаки майна для виявлення якого надавався дозвіл на проведення обшуку, а рішення про вилучення індивідуально визначеного майна приймалось безпосередньо детективом. Отже, майно, індивідуальні ознаки якого прямо не зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку є тимчасово вилученим майном.

З положень чинного законодавства вбачається, що слідчий/детектив повинен довести той факт, що вилучені грошові кошти є предметом злочинного діяння та/або є отриманими внаслідок вчинення особою злочину чи є доходами від вчинюваних кримінальних правопорушень.

За відсутності таких доказів з боку слідчого/детектива та за наявності підтвердження походження грошових коштів, вилучених під час обушку, такі кошти є тимчасово вилученим майном та мають бути повернуті особі, у якої вони були вилучені.

Отже вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти є тимчасово вилученими та підлягають негайному поверненню власнику.

Вказана позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, зокрема.

В справі Жан П'єра ван Россема проти Бельгії [Van Rossem - Belgium] (№41872/98) суд вказав, що рішення про проведення обшуку повинно обов'язково встановлювати межі, щоб санкціоноване ним втручання не відносилось цілком на розсуд слідчих органів. Суд зауважив, що в даній справі в рішенні про проведення обшуку слід би було вказати корисні для слідства докази, на пошук яких слідчі повинні були направити свої зусилля при обшуку. Будь-яке рішення про обшук повинно містити мінімальне число вказівок, які обмежують об'єм влади, і надають можливість перевірити чи були дотримані межі слідчих дій. Тобто, метою цих вимог в демократичному суспільстві є можливість наступної перевірки законності дій органів слідства. За відсутності достатніх вказівок в рішенні про обшук можна стверджувати, що не було забезпечено ефективного і всебічного контролю за дотриманням меж проведеного обшуку.

В справі Ернст та інші проти Бельгії [Ernst and others - Belgium] (№33400/96) суд зазначив, що «ордера на обшук були сформульовані загальним чином. Ордера не містили жодної інформації щодо характеру проведеного розслідування, точних місць проведення обшуків чи предметів, які підлягали вилученню».

В свою чергу, в справі Пантелеєнко проти України (№ 11901/02) при аналізу ситуації, коли слідчі органи замість вибору доказів, суттєвих для розслідування, вилучили всі документи з офісу та певні особисті речі, що належать заявнику, які не мали жодного відношення до справи (п.51), Європейський суд з прав людини постановив, що втручання, яке розглядається, не було здійснено "відповідно до закону" і, таким чином, мало місце порушення статті 8 Конвенції (п.53).

Таким чином, у зазначеному вище кримінальному провадженні, в ході якого було проведено обшук, не був дотриманий справедливий баланс інтересів держави і особи, обшук не був пропорційний законній меті, яку переслідує держава.

Відповідно до ст. 41 КУ, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/детектив зобов'язанні звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

З матеріалів скарги не вбачається, що детектив звертався до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення скарги, оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, є тимчасово вилученим та належить ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене, керуючись ст. 167, 168, 237, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні майна по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42021000000001079 від 19.05.2021 року - задовольнити.

Визнати бездіяльність детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження № 42021000000001079 від 19 травня 2021 року.

Зобов'язати детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 та інших детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001079 від 19 травня 2021 року, повернути ОСОБА_7 тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти у національній валюті розміром 3 032 000 гривень та грошові кошти у іноземній валюті розміром 40 000 доларів США.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
109359598
Наступний документ
109359600
Інформація про рішення:
№ рішення: 109359599
№ справи: 761/6360/23
Дата рішення: 27.02.2023
Дата публікації: 07.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (05.04.2023)
Дата надходження: 21.02.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
27.02.2023 10:45 Шевченківський районний суд міста Києва
25.04.2023 09:25 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ