Справа № 758/1760/23
3/758/1275/23
06 березня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ікорська Є. С., розглянувши справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП,
30.01.2023 о 23:36 год. за адресою: пр. Правди, 76, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 4, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат тесту - 1,16 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
30.01.2023 о 23:36 год. за адресою: пр. Правди, 76, м. Київ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi 4, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 460737 від 30.01.2023, схемою місця ДТП від 30.01.2023, відеозаписом на DVD-диску.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 467944 від 30.01.2023, результатом тесту № 3019, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою від 31.01.2023, копіями постанов від 29.07.2022, 19.09.2022, відеозаписом на DVD-диску.
Відповідно до тесту № 3019 Alcotest 6820 від 30.01.2023 результат: 1,16 проміле.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний, 1,16 проміле, ОСОБА_1 з результатом огляду згоден.
Як вбачається із відеозапису, працівники поліції прибули на місце ДТП, на місці була карета швидкої допомоги, водій та пасажир від госпіталізації відмовились. На вимогу працівника поліції надати посвідчення водія ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія не отримував. Під час спілкування із водієм працівником поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 . Поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що водій погодився. Водій оглянув герметично запаковану трубку, працівник поліції зробив контрольний забір повітря (алкоголю немає), після чого ОСОБА_1 продув Драгер, який показав позитивний результат -1, 16 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатом, до лікаря-нарколога відмовився їхати, зазначивши, що не бачить в цьому сенсу. Зафіксовано процедуру складання адміністративного матеріалу та ознайомлення з ним водія.
Суддею встановлено, що постановою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.09.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. та позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Окрім того постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 29.07.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. та позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Указані постанови розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та оглянуті суддею на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.9(а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а її вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція ч. 3 ст. 130 передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Оскільки транспортний засіб Audi 4, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортний засіб не підлягає конфіскації.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 36, 38, 40-1, 124,130, 245, 247,251, 247, 280 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Єлізавета ІКОРСЬКА