Справа № 947/38036/21
Провадження № 1-кп/947/435/23
06.03.2023 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -
В Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 20221160000000186 від 10.11.2021 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Частинами 1-3 статті 331 КПК України передбачено, що Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт
Обвинувачений підтримав думку свого захисника у повному обсязі.
Прокурор заперечував проти клопотання сторони захисту.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, оцінивши всі обставини у сукупності, Суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, а клопотання сторони захисту задовольнити, з наступних підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на та свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.
Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, вчиненні повторно, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, з конфіскацією майна.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків, інших учасників провадження.
Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на та свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором доведені вищезазначені ризики, однак стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведене обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, Суд, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
За таких обставин, Суд вважає, що відносно обвинуваченому слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Більше того, окремо слід звернути увагу на той факт, що станом на теперішній час досліджено докази сторони обвинувачення та допитано потерпілого, а також те, що обвинувачений раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.
Змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.05.2023 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-Знаходитись з 23:00 год., по 07:00 год., наступної доби за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
-Не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду;
-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі;
-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали суду про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно направити до відповідного органу Національної поліції України, для виконання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Негайно звільнити з-під варти в залі суду обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити строк дії ухвали суду до 04.05.2023 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1 .