Справа № 296/561/23
2/296/651/23
24 лютого 2023 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_2 та відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Також вказує, що 02 червня 2022 року він звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини. Разом з тим, строк для прийняття спадщини після смерті тітки був ним пропущений з поважних причин, оскільки він мав проблеми зі здоров'ям, а також перебував у тривалих відрядженнях за кордон пов'язаних з виконанням службових обов'язків, у зв'язку з чим не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 24 січня 2023 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.
В судове засідання, призначене на 24 лютого 2023 року о 10 годині 00 хвилин, сторони не прибули.
Представник позивача - адвокат Могильницький В.Ю. подав до суду заяву, відповідно до змісту якої просить розгляд справи провести у його відсутність та у відсутність позивача, позов підтримують та просять його задовольнити, а подане раніше клопотання про допит свідків - залишити без розгляду.
Представник відповідача - ОСОБА_3 подала до суду клопотання, відповідно до змісту якого просить розгляд справи провести у відсутність представника міської ради.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Крім того, суд вважає за необхідне залишити без розгляду клопотання представника позивача - адвоката Могильницького В.Ю. про допит свідків, оскільки це є дискреційним правом позивача та його представника.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00034691079 від 21 січня 2022 року.
Згідно копії довідки, виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Київська 52" від 02.11.2022 №31, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за шість місяців до смерті та на момент смерті проживала і була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича від 16 листопада 2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини та у зв'язку з відсутністю відомостей про підтвердження родинних відносин між померлою та ОСОБА_1 .
У відповідності до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_5 .
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 14 грудня 2022 року у цивільній справі №296/8015/22 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення суду набрало законної сили 16.01.2023.
У відповідності до копії довідки, виданоїОб'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Київська 52" від 07.11.2022 №32, з моменту створення ОСББ - 07.07.2015, ОСОБА_1 сплачував внески по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до наданих приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. на виконання ухвали суду від 24 січня 2023 року матеріалів спадкової справи №303/202, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернувся її племінник ОСОБА_1 , відомості щодо наявності інших спадкоємців, в матеріалах спадкової справи відсутні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина 1 статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно положень ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Згідно наявних в матеріалах справи заключення КНП "Обласний медичний консультативно - діагностичний центр" Житомирської обласної ради від 19.10.2021 та консультативного висновку спеціаліста медичного центру Полісся Cardio від 23.07.2019, інших медичних документів, ОСОБА_6 хворіє з 2016 року на серцево-судинні захворювання, має діагнози: гіпертонічна хвороба ІІ стадії; атеросклеротичні зміни аорти; дилятація лівого передсердя; гіпертрофія стінок лівого шлуночка; мітральна регургітація 1 ст; трикуспідальна регургітація 1 ст; надлишкова кількість випоту в порожнині перикарда.
Відповідно до копій сторінок паспорта ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 вбачається, що в період 2019 - 2021 роки ОСОБА_1 неодноразово виїжджав за межі території України.
На переконання суду, наведені позивачем причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_2 є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_7 хворів та проходив лікування, а також в подальшому неодноразово перебував у тривалих відрядженнях за кордоном. Також при ухваленні рішення суд враховує, що в Україні 12 березня 2020 року було запроваджено карантин для протидії поширенню коронавірусу, а 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, дію якого Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №59/2023 продовжено до 20 травня 2023 року.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, яким є також справедливе вирішення справи, суд зважає на те, що відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача можливості реалізації прав на майно після смерті його тітки ОСОБА_2 , а також те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини та задоволення позову.
Керуючись ст.ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 25777327) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 березня 2023 року.
Головуючий суддя М. В. Петровська