03.03.2023 227/4692/21
03 березня 2023 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Здоровиці О.В.
розглянувши в приміщенні суду м. Добропілля, в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 04.10.2022 року у цивільній справі № 227/4692/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди,
Добропільським міськрайонним судом Донецької області 04 жовтня 2022 року було розглянуто цивільну справу №227/4692/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди та 04 жовтня 2022 року винесено рішення по справі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 жовтня 2022 року залишено без змін.
03 листопада 2022 року на адресу Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява від позивача ОСОБА_1 щодо виправлення описки у рішенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області 04 жовтня 2022 року, в частині вірного зазначення в рішенні суду особи (позивача), яка звернулась до суду з вказаним позовом. Заявник вказує, що звертаючись до суду з позовом до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди в ньому було зазначено позивача як « ОСОБА_2 в статусі Власника Кредитора ОСОБА_3 ». В той же час в рішенні суду зазначено, що до суду з позовом звернувся ОСОБА_1 , що не відповідає змісту позову, оскільки в ньому позивач зазначив свій правовий статус і свою правосуб'єктність як « ОСОБА_2 в статусі Власника Кредитора ОСОБА_3 ». Зазначає, що вказаний факт обурює позивача і викликає у нього негативні емоції. Враховуючи викладене позивач просить виправити допущену помилку у тексті рішення суду від 04.10.2022 року на підставі ст.269 ЦПК України.
Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про виправлення помилки у рішенні суду вирішено здійснити після повернення матеріалів вказаної справи з апеляційної інстанції, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
На підставі ч.2 ст.269 ЦПК України виклик учасників справи не здійснювався.
Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 22-ц/354/11 зазначив, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Як вбачається із заяви про виправлення описки, заявник просить суд виправити описку в частині вірного зазначення в рішенні суду його особи, яка звернулась до суду з позовом, а саме просить замість ім'я (найменування) позивача « ОСОБА_1 » зазначити « ОСОБА_2 в статусі Власника Кредитора ОСОБА_3 ».
Статтею 265 ЦПК України передбачено які саме відомості зазначаються у рішенні. Так відповідно до згаданої норми у вступній частині рішення зазначається ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи (п.6 ч.2 ст.265 ЦПК України).
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ЦК України).
Відповідно до ст.28 ЦК України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
Юридичне ім'я фізичної особи - це ім'я, яке людина отримує при народженні і яке фіксується у свідоцтві про народження або яке отримує при вступі в шлюб і яке фіксується у свідоцтві про шлюб. Термін зазвичай використовується по відношенню до імен, коли особа, що досягла певного віку, порушує питання про зміну свого імені в юридичних документах.
За українським законодавством ім'я особи складається з прізвища, імені та по батькові.
Згідно ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", документами що посвідчують особу є:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
дипломатичний паспорт України;
службовий паспорт України;
посвідчення особи моряка;
посвідчення члена екіпажу;
посвідчення особи на повернення в Україну;
тимчасове посвідчення громадянина України.
Відповідно до Закону України «Про нотаріат» на нотаріусів покладений обов'язок по посвідченню фактів. Нотаріуси на прохання громадян посвідчуються факти: що громадянин є живим; що перебуває у певному місці. Також посвідчується факт щодо часу пред'явлення документу та факт передачі заяв громадян, підприємств, установ та організацій. При вчиненні зазначених нотаріальних дій нотаріуси керуються Главами 6 та 20 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), а також Правилами ведення нотаріального діловодства.
Вказані нотаріальні дії вчинюються нотаріусом за усним зверненням особи та не потребують надання письмової заяви з проханням посвідчити той чи інший факт. При цьому нотаріус повинен встановити особу громадянина, що звернувся за вчиненням такої нотаріальної дії за загальним правилом відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» та глави 3 розділу І Порядку.
Главою 3 п.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р., за № 282/20595, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про нотаріат", встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
На підтвердження факту, що особа є живою, нотаріусом видається свідоцтво.
Матеріалами справи підтверджується, що з вказаним позовом до суду звернулась фізична особа, а саме ОСОБА_1 .
До позову позивачем документів, які б підтверджували його особу не надано (паспорт, посвідчення).
В той же час до позову додане свідоцтво державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори - Звягіна А.Ф. від 22.11.202021 року, яким підтверджується, що людина ОСОБА_1 є живим чоловіком та перебував у нотаріуса особисто о 11.00 годині за адресою АДРЕСА_1 і його особу було встановлено.
На підставі наведених документів судом було встановлено, що з позовом до суду звернулась людина - фізична особа, яка має юридичне ім"я - ОСОБА_1 , яке і було зазначено в рішенні суду, як найменування позивача.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено наявності допущеної судом описки у тексті рішення суду від 04.10.2022 року.
Визначення позивачем свого статусу як «людини в статусі власника кредитора» базуються на довільному тлумаченні останнім, норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду № 227/4692/21 від 04.10.2022 року не вбачається, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду від 04.10.2022 року у цивільній справі № 227/4692/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В.Здоровиця
03.03.2023