Справа № 127/28013/22
Провадження № 3/127/9382/22
"02" березня 2023 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, одруженого, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який має посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2022 року серії ДПР18 №285151, 28.11.2022 року о 21 год. 39 хв. по вул. А. Шептицького, 1 в м. Вінниці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA HIGHLANDER», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки під час безперервної відеофіксації на бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Ліханова О.В., позицію якої підтримав ОСОБА_1 , зазначила що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КК України, здійснено всупереч вимогам чинного законодавства України. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - є іноземним громадянином, а саме: громадянином Республіки Білорусь. Дана обставина достеменно була відома працівникам поліції, оскільки ОСОБА_1 про це повідомляв (бодікамера 472964 22:24:29). Дана обставина була перевірена працівником поліції за допомогою програми на службовому планшеті (бодікамера 472964 22:25:46). Втім, незважаючи на даний факт, поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення в графі «громадянство» зазначив «Україна». В матеріалах справи не зазначено, що ОСОБА_1 володіє державною мовою та не потребує послуг перекладача. Поліцейські не роз'яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, і права користуватися послугами перекладача, якщо особа не володіє мовою, якою ведеться провадження (бодікамера 472964 22:27:18) та захисника. Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції російською мовою. У випадку, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не володіє державною мовою в достатньому обсязі для свого належного та ефективного захисту, уповноважена особа повинна була діяти у відповідності з вимогами п. 12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941, яким встановлено, що у разі якщо особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення правопорушення складається за участю перекладача, який призначається органом, у провадженні якого перебуває справа. При цьому, перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Проте, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що під час складання протоколу працівниками поліції перекладача залучено не було. Втім, наявна фраза ОСОБА_1 : «Будешь переводить мне, я ж гражданин Белорусии» (бодікамера 472964 22:25:15). Матеріали справи складені усі без винятку українською мовою. Працівники поліції під час зупинки транспортного засобу та складання протоколу спілкувалися з ОСОБА_1 також виключно українською мовою. Європейський суд з прав людини має постійну практику щодо розгляду справи із дотриманням права на допомогу перекладача, як одного зі складових права на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що закріплено в кількох рішеннях Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не використовує мову, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів порушеної проти нього справи, достатніх для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельника проти України, рішення від 19.02.2009 року). У справі "Кускані проти Сполученого Королівства" (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24.09.2002 року Європейський суд з прав людини став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що якщо обвинувачений навіть прожив кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред'явленого йому звинувачення. Інформація про звинувачення має надаватися особою мовою, яку він використовує, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не використовує її, документ який містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому. (рішення ЄСПЛ Гермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) § 68). Допущені поліцейськими порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки матеріали справи, в тому числі відеозаписи, не містять жодного доказу з приводу того, що під час складання протоколу відносно громадянина іншої держави було залучено перекладача, чи зафіксовано відмову від послуг перекладача, встановлювалися обставини щодо володіння ним українською мовою тощо. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне покарання", адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному позову" у значенні ст. 6 Конвенції. Як передбачено п. "а" ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Наявні в протоколі про адміністративне правопорушення помилки ставлять під сумнів справедливість провадження у справі, оскільки з протоколу не вбачається, що працівниками поліції в повній мірі було забезпечено право особи на захист, зокрема, користування послугами перекладача, а особа, відносно якої складено протокол, розуміє суть правопорушення, її права та характер процесуальних дій, які проводилися під час складання протоколу, отримала переклад примірника протоколу або, що такий протокол перекладений іншою особою, і є зрозумілим. З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 працівником поліції було лише указано, де останньому в протоколі необхідно поставити свій підпис (бодікамера 472964 22:35:15). Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Згідно, ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а. Отже, внаслідок порушення права ОСОБА_1 на перекладача, не можуть бути визнані як допустимі докази, які були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є громадянином Республіки Білорусь. Дана обставина була відома працівникам поліції, оскільки він про це повідомляв. Також дана обставина була перевірена працівником поліції на службовому планшеті. Однак, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення в графі «громадянство» зазначено «Україна». Поліцейські не роз'яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, права користуватися послугами перекладача та захисника, тому він вважає, що його права було порушено. Офіційних документів та термінології українською мовою він не розуміє. Склавши протокол, поліцейські лише сказали йому розписатися, не роз'яснивши його зміст. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 1-4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2022 року серії ДПР18 №285151, 28.11.2022 року о 21 год. 39 хв. по вул. А. Шептицького, 1 в м. Вінниці водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA HIGHLANDER», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки під час безперервної відеофіксації на бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Як вбачається з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні, він є громадянином Республіки Білорусь. Дана обставина була відома працівникам поліції, оскільки він про це повідомляв а також дана обставина була перевірена працівником поліції на службовому планшеті. Однак, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення в графі «громадянство» зазначено «Україна». Поліцейські не роз'яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, права користуватися послугами перекладача та захисника, тому він вважає, що його права було порушено. Офіційних документів та термінології українською мовою він не розуміє. Склавши протокол, поліцейські лише сказали йому розписатися, не роз'яснивши його зміст. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушенння, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено з досліджених в судовому засіданні доказів, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - є іноземним громадянином, а саме: громадянином Республіки Білорусь, має посвідку на постійне проживання в Україні. Дана обставина була відома працівникам поліції, оскільки ОСОБА_1 про це повідомляв (бодікамера 472964 22:24:29). Також дана обставина була перевірена працівником поліції за допомогою програми на службовому планшеті (бодікамера 472964 22:25:46).
Однак, незважаючи на даний факт, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення в графі «громадянство» зазначено «Україна».
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не були роз'ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, права користуватися послугами перекладача та захисника, що свідчить про порушення прав особи.
Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не володіє державною мовою в достатньому обсязі для свого належного та ефективного захисту, працівники поліції повинні були діяти у відповідності з вимогами п. 12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941, яким встановлено, що у разі якщо особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення правопорушення складається за участю перекладача.
Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Проте, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що під час складання протоколу працівниками поліції перекладача залучено не було. При цьому, наявна фраза ОСОБА_1 : «Будешь переводить мне, я ж гражданин Белорусии» (бодікамера 472964 22:25:15).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію щодо розгляду справи із дотриманням права на допомогу перекладача, як одного зі складових права на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що закріплено в кількох рішеннях Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не використовує мову, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів порушеної проти нього справи, достатніх для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельника проти України, рішення від 19.02.2009 року). У справі "Кускані проти Сполученого Королівства" (Cuscani v United Kingdom), 32771/96, 24.09.2002 року Європейський суд з прав людини став на бік заявника, констатував порушення Конвенції, вказав, що якщо обвинувачений навіть прожив кілька років в Сполученому Королівстві, недостатньо добре розумів англійську мову, внаслідок чого у нього виникли реальні труднощі в розумінні суті пред'явленого йому звинувачення. Інформація про звинувачення має надаватися особою мовою, яку він використовує, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не використовує її, документ який містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому. (рішення ЄСПЛ Гермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) § 68).
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне покарання", адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному позову" у значенні ст. 6 Конвенції. Як передбачено п. "а" ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Так, зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП; особу, відносно якої складається протокол, має бути належним чином встановлено, будь-які виправлення в датах, прізвищах, даних про обставини, тощо не допускаються.
Однак, в даному протоколі неналежно встановлено громадянство особи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватись юридичною допомогою адвоката та послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою здійснюється провадження. Відтак, при складанні протоколу, такі права особі слід забезпечити.
Неналежне роз'яснення особі її прав, незабезпечення права на юридичну допомогу та незабезпечення перекладача є одними із правових підстав закриття справи про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд не вправі самостійно збирати додаткові докази, витребовувати документи; рішення судом приймаються на підставі даних адміністративного протоколу та доказів, які також можуть подаватись особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її захисником.
Конституція України у своїх положеннях (ст. ст. 8, 62) гарантує дотримання принципу верховенства права, як однєї із засад існування демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 визначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації NoR (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Отже, внаслідок порушення прав ОСОБА_1 на захист та на перекладача, не можуть бути визнані як допустимі докази, які були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи обставини справи, заслухавши пояснення в судовому засіданні, дослідивши надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі слід закрити.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 7, 251, 274, 280, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя