02 березня 2023 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи у кримінальному провадженні №42022266220000004 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 , подану на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 лютого 2023 року, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 лютого 2023 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 21 квітня 2023 року.
На вказане рішення суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій він просить змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовував тим, що будь-яких ризиків з його боку немає, оскільки він сам зацікавлений у судовому процесі, працює в сфері нерухомості АН «Затишок», являється батьком двох дітей, приймає участь у їх вихованні та забезпеченні.
Зазначає, що запобіжний захід йому слід змінити задля забезпечення сім'ї фінансовою та моральною підтримкою.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали суду першої інстанції та вимоги апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи, наведені в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів доходить такого.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Із матеріалів провадження вбачається, що на розгляді у Шевченківському районному суді м. Чернівці перебуває кримінальне провадження №42022266220000004 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч. 1 ст.263 КК України.
Прокурор ОСОБА_6 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 лютого 2023 року було задоволено.
ЄУНСС: 727/1461/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_7
НП:11-кп/822/123/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Категорія: в порядку КПК України
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 331 KПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, суд першої інстанції, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.177 КК України, встановив, що заявлені прокурором ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_5 , на даний час не змінилися.
Як було встановлено, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень: за ч1 ст.263 та ч.3 ст.307 КК України, один із яких, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким, а інший - особливо тяжким злочином, а тому, на думку колегії суддів, ризик переховування його від суду є дієвим і реальним.
Крім того, не зменшилися та є обґрунтованими інші ризики, передбачені у ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі ще не були допитані судом першої інстанції.
За таких обставин, існування вказаних ризиків в сукупності з даними про особу ОСОБА_5 , який вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення у період незнятої і непогашеної судимості, вказують на наявність підстав для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а атому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим у п. 1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи обвинуваченого про те, що він працює, є батьком двох дітей, які потребують його виховання та забезпечення, враховані апеляційним судом, проте такі не свідчать про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
В ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу забезпечить його правильну процесуальну поведінку під час розгляду даного кримінального провадження.
Також районний суд, скориставшись своїм правом, передбаченим п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і суд скористався своєю дискрецією.
За таких підстав, суд апеляційної інстанції не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому, як про це просять апелянти.
На підставі наведеного, керуючись ст.177, 183, 376, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 лютого 2023 року, якою застосовано запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, у вигляді тримання під вартою терміном до 21 квітня 2023 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3