02 березня 2023 року м.Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я., за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., представника митниці Бурлаки С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Товта М.Й. на постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 лютого 2023 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, тимчасово непрацевлаштованого, уродженця м. Вологда РФ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.6 ст.481 МК України,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 лютого 2023 року провадження у справі про порушення митних правил відносно громадянина РФ ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України закрито у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову начальник Чернівецької митниці Держмитслужби Товт М.Й подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України, наклавши на нього стягнення у межах санкції вказаної статті.
Не погоджуючись з рішенням районного суду, митний орган вказує, що ОСОБА_1 31.10.2021 року ввіз на митну територію України в режимі тимчасового ввезення автомобіль на термін до одного року, допустимий строк вивезення якого закінчився 31.10.2022 року. Станом на 12.01.2023 року ОСОБА_1 транспортний засіб за межі митної території України не вивіз, жодних підтверджуючих документів про наявність фактів аварії, дій обставин непереборної сили, або протиправних дій третіх осіб не надав.
Також апелянт зазначає, що посилання ОСОБА_1 на форс-мажорні обставини, такі як введення на території України воєнного стану не може вважатися належною правовою підставою для невиконання зобов'язань, оскільки, сторона, яка посилається на цю обставину, має довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями.
Таким чином, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, тому постанова районного суду підлягає скасуванню.
Також, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких не погодився з доводами апеляційної скарги митниці, навів свої мотиви та просив рішення районного суду залишити без змін.
ЄУНСС: 725/597/23 Головуючий у І інстанції: Піхало Н.В.
Провадження №33/822/134/23 Суддя-доповідач Марчак В.Я.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №0025/40800/23 від 12.01.2023 року, 12.01.2023 року о 10 год 44 хв на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Мамалига-Крива», митного поста «Мамалиґа» Чернівецької митниці заїхав автомобіль марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який слідував з України до Молдови, під керуванням громадянки України ОСОБА_2 . У зазначеному транспортному засобі в якості пасажира слідував громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
За результатами здійснення митних процедур системою АСАУР ПІК «Інспектор» було згенеровано обов'язкові митні формальності, внаслідок чого встановлено, що 31.10.2021 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) тимчасово ввіз на митну територію України, через пункт пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута», митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці, автомобіль марки «VW POLO», реєстраційний номерний знак Російської Федерації « НОМЕР_2 », з VIN код № НОМЕР_3 , у термін до одного року, тобто до 31.10.2022 року.
Станом на 12.01.2023 року, громадянин ОСОБА_1 транспортний засіб не вивіз за межі митної території України та не навів поважних причин щодо порушення терміну тимчасового ввезення транспортного засобу, жодних підтверджуючих документів про наявність фактів аварії, дій обставин непереборної сили, або протиправних дій третіх осіб, що виключають адміністративну відповідальність за ст. 481 МК України митним органам не надав.
Таким чином, враховуючи положення та норми, що передбачені ч.1 ст.31, ч.1 ст.33, ст.ст. 318, 495 МК України, громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 та ч.6 ст.380 МК України, перевищив строк тимчасового ввезення автомобіля марки «VW POLO», реєстраційний номерний знак Російської Федерації « НОМЕР_2 », з VIN код № НОМЕР_3 , більше ніж на тридцять діб, що свідчить про наявність в його діях ознак правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що подані ОСОБА_1 документи про неможливість вчасного вивезення транспортного засобу за межі митної території України є доказами, що підтверджують факт дії обставин непереборної сили, визначених ст.460 МК України, тобто такими, за яких особа не несе відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Представник митниці підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, однак до початку апеляційного розгляду подав заяву про розгляд справи без його участі, тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу митниці без участі ОСОБА_1 .
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи та подану апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу, суд першої інстанції таких вимог дотримався у повній мірі, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, а відтак, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
Митним органом встановлено та зазначено в протоколі про те, що 31.10.2021 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) тимчасово ввіз на митну територію України, через пункт пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута», митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці, автомобіль марки «VW POLO», реєстраційний номерний знак Російської Федерації « НОМЕР_2 », з VIN код № НОМЕР_3 , у термін до одного року, тобто до 31.10.2022 року.
Станом на 12.01.2023 року, громадянин ОСОБА_1 транспортний засіб не вивіз за межі митної території України та не навів поважних причин щодо порушення терміну тимчасового ввезення транспортного засобу, жодних підтверджуючих документів про наявність фактів аварії, дій обставин непереборної сили, або протиправних дій третіх осіб, що виключають адміністративну відповідальність за ст. 481 МК України митним органам не надав.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до органів Державної митної служби України, зокрема, до Чернігівської та Івано-Франківської митниці з заявами про продовження терміну тимчасового ввезення транспортного засобу та повідомляв про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливлюють вивезення транспортного засобу за межі митної території Україні (а.с.27-30).
Крім того, ОСОБА_1 не міг вивезти транспортний засіб у встановлений законом строк через технічну несправність, що підтверджується документом про здійснення технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу ( а.с.31).
Таким чином дані дії ОСОБА_1 свідчать проте, що він вживав достатніх і належних заходів з метою виконання зобов'язання щодо вивезення автомобіля за межі митної території України, однак такі зобов'язання не виконав у встановлений строк по причинах, що не залежали від його волі - внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджене відповідними документами.
Отже, у ОСОБА_1 не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, що виключає наявність в його діях складу правопорушення в цілому.
Постановляючи оскаржену постанову, суд врахував, що громадянин РФ ОСОБА_1 не мав об'єктивної можливості через введення на території України воєнного стану, що є обставиною непереборної сили, виконати зобов'язання по вивезенню транспортного засобу, тому не несе відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
У своїй апеляційній скарзі митниця посилається на те, що вказівка ОСОБА_1 на форс-мажорні обставини, такі як введення на території України воєнного стану не може вважатися належною правовою підставою для невиконання зобов'язань, оскільки, сторона, яка посилається на цю обставину має довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями.
Дані доводи апеляційний суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч. 6 ст. 481 МК України настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Положеннями МК України визначено обставини непереборної сили, зокрема введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю.
24.02.2022 року Указом Президента України на території України введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією РФ.
Окрім цього, 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України видала лист №2024/02.0-7.1, в якому засвідчила наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення режиму воєнного стану на усій території України (а.с.26).
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Станом на 12.01.2023 року правовий режим воєнного стану в Україні продовжував діяти відповідно до рішення компетентного органу.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що не міг виїхати на територію РФ чи Білорусії у зв'язку з закриттям існуючих пунктів пропуску на кордоні з Україною.
Також з 01.07.2022 року в Україні запроваджено візовий режим з РФ та припинено роботу українського посольства та консульств на території РФ.
Зазначив, що є громадянином РФ та у нього відсутня віза, яка б могла зробити можливим його виїзд на територію ЄС.
Крім того, 12.03.2022 року рішенням Європейської комісії між ЄС та РФ припинено дію угоди про спрощення візового режиму.
Додав, що виконання зобов'язання щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України в умовах збройної агресії РФ призвело б до необґрунтованого зростання ризику для його життя, оскільки він є громадянином РФ, який визнає та засуджує агресію РФ проти України, що є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності в країні його громадянства.
На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 навів достатньо обставин, які свідчать про неможливість виконання обов'язку по вивезенню транспортного засобу через введення на території України воєнного стану.
Таким чином, доводи митного органу про те, що ОСОБА_1 не довів причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням обов'язку і військовими діями, не знаходять свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.
Згідно положень ч.1 ст.501 МК України, ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у даному випадку - на митний орган.
Митним органом у цій справі не надано належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 , маючи можливість вивезти транспортний засіб за межі митної території України, умисно цього не зробив, як і не було надано останньому належних роз'яснень у відповідь на його заяви щодо неможливості вивезення автомобіля. Водночас, апеляційний суд за власної ініціативи не вправі збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає, а тому апеляційна скарга начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Товта М.Й. задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 527 - 530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу начальника Чернівецької митниці Держмитслужби Товта М.Й. - залишити без задоволення.
Постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 08 лютого 2023 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
02.03.2023 року
(дата засвідчення копії)