02 березня 2023 року м. Чернівці Справа № 723/63/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Лисака І.Н.,
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,
секретар: Тодоряк Г.Д.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Дячук О.О., -
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі з підстав п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не враховані обставини, що мають істотне значення для справи.
В обґрунтування скарги зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд не звернув увагу на те, що підставою позову у цій справі, крім іншого, була зміна сімейного стану, а саме народження ще однієї дитини.
Наголошує. що підстави і предмет спору в контексті матеріально правової вимоги та обставин, якими позивач обґрунтовувала звернення до суду у справі №723/63/23, є відмінними від раніше поданого нею позову у справі №723/3057/22.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які прийняли участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються Провадження №22-ц/822/204/23
фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Мотивація ухвали побудована на тому, що 22.11.2022 року Сторожинецьким районним судом у справі №723/3057/22 було винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів було відмовлено, у зв'язку з тим, що виконавче провадження по виконавчому листу щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 закінчено (боржник борг по аліментам сплатив в повному обсязі).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність процесуальних підстав відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В силу п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Дійсно, відмова у відкритті провадження, серед іншого, можлива за умови, що вже існує рішення суду, яке набрало законної сили, і це рішення ухвалено за наслідками розгляду спору (позову), який розглядається між тими самими сторони, про той самий предмет спору і з тих самих підстав. Якщо відсутній хоча б один з цих елементів, позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
За наведеного вбачається, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.
Тобто, необхідність застосування вищевказаних положень ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (ст.18 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц зазначено, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивач до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.».
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивач до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).
У постанові ВС від 22 травня 2019 року по справі №640/7778/18 зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються за складом сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічні висновки викладені в постанові ВС від 22 червня 2022 року в справі №540/2316/21.
Отже, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позови є тотожними, у яких одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
З матеріалів справи встановлено, що сторони у справі є колишнім подружжям, шлюб між ними розірвано згідно рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09.08.2011 року, вказаним рішенням також вирішено питання щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дітей (а.с.1-3).
Як зазначалося вище, предметом спору у даній справі є зміна способу стягнення аліментів, а підставою такого позову окрім: недостатності розміру призначених аліментів для забезпечення дітей всім необхідним, подорослішання таких та зростання розміру споживчих цін, позивачка вказувала про зміну свого сімейного стану, а саме, що в неї народилася ще одна дитина, що є самостійною підставою для зміни розміру аліментів.
В свою чергу, з рішення суду від 22.11.2022 року по справі №727/3057/22, яким обґрунтовано оскаржувану ухвалу суду вбачається, що підставою звернення до суду з боку позивачки було зазначено «…що аліменти визначені рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2011р. на утримання дітей відповідач не сплачує, вказаний розмір є недостатнім, діти підросли, зріс рівень цін, зросли витрати на утримання дітей…».
Наведене дає підстави для висновку про те, що підстави спору в контексті обставин, якими позивачка обґрунтовує звернення до суду у справі №727/3057/22 та у цій справі є різними.
Таким чином, навіть за наявності тотожних суб'єктних складів у відповідних справах, підстави для відмови у відкритті провадження у вказаній справі на підставі п.2 ч.1ст.186 ЦПК України були відсутні.
Отже, суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи, наданим доказам не дав належної оцінки та прийшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження.
Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, її необхідно скасувати як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.368, 379, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Лисак І.Н.
Судді: Височанська Н.К.
Перепелюк І.Б.