Справа №760/21295/21
2-др/760/9/23
22 лютого 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Соколовській А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву сторони позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
14.07.2021 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус КМНО Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року задоволено частково клопотання сторони позивача про витребування доказів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року задоволено частково клопотання сторони позивача про забезпечення позову.
03.10.2022 року за результатами розгляду справи в порядку спрощеного провадження судом було ухвалено рішення, яким позов задоволено, а також вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
18.10.2022 року до суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання сторони позивача про приєднання доказів судових витрат, які заявник очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
17.01.2023 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500 грн. Вказана заява була передана головуючому в справі судді 30.01.2023 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Отже, суд вбачає за необхідне ухвалити додаткове рішення за правилами спрощеного позовного провадження щодо стягнення зі сторони відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.
Так як розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, то при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення сторони у судове засідання не викликалися.
Крім того, представником позивача було направлено копію клопотання та заяви іншим учасникам справи, що підтверджується описом вкладення, поштовими квитанціями, від яких жодних заперечень не надійшло.
Тому, враховуючи також наявне в матеріалах справи клопотання сторони відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що необхідність виклику сторін у судове засідання для вирішення даного питання відсутня.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, проаналізувавши надані документи, суд приходить до наступного.
У позовній заяві на виконання вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, з яких сума витрат на професійну правничу допомогу складала 9500 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
За вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу було надано копії наступних документів: ордер серії ТР № 064429 про надання правової допомоги від 12.07.2021 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правової допомоги від 06.05.2021 року; додаткові угоди № 1, № 2, № 3 від 30.06.2021 року; додаткова угода № 4 від 02.09.2021 року; додаток № 1 від 30.06.2021 року до договору; розрахунок (остаточний) суми судових витрат від 10.10.2022 року.
Слід зазначити, що надані документи, які містять інформацію щодо наданих послуг та їх вартості, є суперечливими між собою.
Так, в додатковій угоді № 4 та остаточному розрахунку, який між тим не підписаний позивачем, вказані наступні види правової допомоги: заява про забезпечення позову (2 год.) - 2000 грн., позовна заява (4 год.) - 4000 грн., заява про надання інформації (1 год.) - 1000 грн., клопотання про витребування доказів (1 год.) - 1000 грн., заява про розподіл судових витрат (0,5 год.) - 500 грн., клопотання про приєднання доказів (1 год.) - 1000 грн., також вказано гонорар успіху - 5000 грн.
В протоколі погодження договірної ціни від 30.06.2021 року є відмінність між наданими послугами, але вартість послуг, перелічених вище була меншою, при тому що витрачений час є більшим, що свідчить, на думку суду, про штучне ціноутворення.
В заяві про ухвалення додаткового рішення представник посилається на додаток № 1, додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 6, а також акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.09.2021 року, 10.01.2023 року на суму 9 500 грн. та 6 000 грн., відповідно до який було здійснено підготовку та подання заяви про забезпечення позову (2000 грн. за 2 год.), позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (4 000 грн. за 4 год.), заяви про надання інформації (документів) та клопотань про направлення копій документів виконавчого провадження, про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (1 000 грн. за 1 год.), клопотання про витребування доказів (1 000 грн. за 1 год.), заяви про розподіл судових витрат (500 грн. за 0,5 год.), клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (1 000 грн. за 1 год.), заяви про надання інформації (1 000 грн. за 1 год.), клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (1 000 грн. за 1 год.), заяви про ухвалення додаткового рішення суду (3 000 грн. за 3 год.), клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (1 000 грн. за 1 год.), разом вартість всіх послуг становить 15 500 грн.
Крім того, адвокат також вказує про гонорар успіху в сумі 5000 грн., який узгоджений з клієнтом, а тому просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому, частиною 3 вказаної статті визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як зазначено в постанові Великої Палати ВС від 15.10.2019 року (справа № 904/4507/18), домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 24.01.2014 року, заява № 19336/04, § 268).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху».
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Слід зазначити, що до матеріалів справи не надано акт від 10.01.2023 року, про який вказує представник в поданій заяві. В свою чергу, за актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 03.09.2021 року вартість всіх послуг складає 9500 грн., тому, виходячи саме з вказаної суми, суд буде виходити як фактичного заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
В матеріалах справи мітиться клопотання сторони відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, в якому представник посилається на те, що сума та вид виконаної роботи є неспівмірним та не відповідає критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг; час витрачений на підготовку позовної заяви є невиправданим та явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт. Даний розмір не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така позиції висловлена також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц), від 12.05.2020 року (справа № 904/4507/18).
Враховуючи категорію та складність справи, яка при цьому відноситься до малозначних, обсяг виконаної адвокатом роботи, який міститься в наданому акті від 03.09.2021 року, суд вважає, що вказаний адвокатом час, що витрачений на підготовку поданих процесуальних документів, а також вартість за їх написання, з огляду на їх зміст, є завищеними та не відповідають критерію розумності.
Крім того, КАС ВС у своїй постанові від 15.04.2021 року (справа № 160/6899/20) зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Приймаючи до уваги те, що стягнення з відповідача витрат у заявленому розмірі буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд вважає за можливе вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: