Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5666/21
02.03.2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070003311 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, одруженого, працевлаштованого (кур'єр), маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Святошинського районного суду м.Києва від 07.02.2003 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком 3 роки; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2005 року за ч. 2 ст.186, ст. 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком 2 роки; вироком Подільського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року за ч.3 ст.185, ст. 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
встановив:
У невстановлений час у невстановленому місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникнення у житло.
Маючи намір реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , заздалегідь заготувавши інструменти для відкриття замків, направився на територію Подільського району м. Києва.
Прибувши на територію Подільського району м. Києва, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно об 11 год. 40 хв. 12.02.2021 року зайшов до будинку АДРЕСА_2 та почав оглядати там квартири, замки яких він міг би відчинити, після чого вирішив проникнути з метою вчинення крадіжки цінного майна до квартири АДРЕСА_3 , яка знаходилася на 1-му поверсі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим цінним майном, 12.02.2021 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пересвідчившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з використанням заздалегідь заготовлених інструментів, незаконно відчинив двері до квартири АДРЕСА_3 , після чого незаконно увійшов до вказаної квартири та почав шукати там цінні речі та як наслідок виніс з квартири наступне майно, яке належало ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :
-грошові кошти в сумі 300 доларів США купюрами по 100 доларів США, в еквіваленті до національної валюти НБУ станом на 03.12.2020 становить 8348 грн.;
-грошові кошти в сумі 500 грн. однією купюрою;
-портативну блютуз колонку червоного кольору марки «JBL» із зарядним пристроєм марки «Samsung», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1207/21 від 12.04.2021 - 179,40 грн.;
-шуруповерт марки «Metabo» у комплекті із акумуляторами та зарядним пристроєм, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1207/21 від 12.04.2021 - 1499,50 грн.;
-мобільний телефон марки «Blackview», модель S8, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №1207/21 від 12.04.2021 - 1684,50 грн.;
-посвідчення водія на ім'я ОСОБА_10 , яке матеріальної цінності не становить;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «БМВ Е46», д.н.з. НОМЕР_3 , яке матеріальної цінності не становить, тим самим вчинивши таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникнення у житло.
Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 12 211 грн. 40 коп.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в наступному.
Згідно пред'явленого обвинувачення у невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Маючи намір реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , заздалегідь заготувавши інструменти для відкриття замків, направився на територію Подільського району м. Києва.
Прибувши на територію Подільського району м. Києва, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно об 11 год. 30 хв. 03.12.2020 року зайшов до будинку АДРЕСА_4 та почав оглядати там квартири, замки яких він міг би відчинити, після чого вирішив проникнути з метою вчинення крадіжки цінного майна до квартири АДРЕСА_4 , яка знаходилася на 7-му поверсі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим цінним майном, 03.12.2020 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пересвідчившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з використанням заздалегідь заготовлених інструментів, незаконно відчинив двері до квартири АДРЕСА_4 , після чого незаконно увійшов до вказаної квартири та почав шукати там цінні речі та як наслідок виніс з квартири наступне майно, яке належало ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- грошові кошти в сумі 1000 грн.;
-мобільний телефон марки «Айфон 5», зеленого кольору, вартістю 2050 грн.;
-мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , синього кольору, вартістю 1849,50 грн.;
-золоте кільце 585 проби, вагою близько 1,5 г вартістю 958,33 грн.;
-ноутбук марки «HP», сірого кольору, вартістю 4500 грн.;
-планшет марки «Hodza МТ 116 HZ 2019072001», золотого кольору, вартістю 1549,50 грн., тим самим вчинивши таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникнення у житло,
Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 11907 грн. 33 коп.
ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_10 визнав повністю та розкаявся у вчиненому.
Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України за епізодом таємного викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_11 не визнав в повному обсязі.
Показав, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах, 12.02.2021 року зайшов до будинку АДРЕСА_2 та з квартири АДРЕСА_3 здійснив крадіжку майна, належного потерпілому ОСОБА_10 , його кількість, вартість, найменування, зазначені в обвинувальному акті, не оспорює та визнає в повному обсязі. Частина викраденого майна повернута ОСОБА_10 .
У вчиненому щиро розкаюється.
Крадіжку 03.12.2020 року з квартири АДРЕСА_4 майна, належного ОСОБА_11 не визнає, вказує, що його там не було і крадіжку вчинив не він.
У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 просив відмовити.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що проживає за адресою АДРЕСА_2 . 10.02.2021 року вийшов зі своєї квартири та повернувся додому 12.02.2021 року. При відкритті дверей виявив, що замок до квартири зламаний. Зайшовши до квартири побачив розкидані речі, горіло світло Виявив відсутність 300 доларів США, 500 грн., блютуз колонки, шуруповерта, мобільного телефону, посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Відразу викликав працівників поліції.
При призначенні покарання ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 , за яким ОСОБА_5 визнає свою вину, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами, а саме:
-протоколом прийняття заяви гр. ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 13.02.2021 року, згідно якої з 11.02.2021 року по 13.02.2021 року за адресою АДРЕСА_2 невстановлена особа шляхом пошкодження замка вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 проникла до приміщення, звідки таємно викрадене належне йому майно ( а.с.205-207 т.1),
-протоколами огляду місця події від 13.02.2021 року, складеними старшим слідчим Подільського УП ГУНП у м. Києві (а.с.208-210 т.1, 211-213 т.1),
-протоколом огляду за підписом слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 15.02.2021 року, за яким при відкритті CD-R диску виявлено два відеозаписи, даний відеозапис з квартири АДРЕСА_2 , з компакт-диском ( а.с. 219, 220-222 т.1).
Суд кваліфікує діяння, вчинене ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло (за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 ).
За пред'явленим ОСОБА_5 обвинуваченням по епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду кримінального провадження вина обвинуваченого не знайшла свого підтвердження, а тому його слід виправдати з наступних підстав.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що приблизно з 2017 року орендує квартиру АДРЕСА_4 . 03.12.2020 року, близько 10 год. 50 хв., вона вийшла з квартири в торговий центр і повернулась біля 15 год. 20 хв. При відкритті дверей виявила, що замок був відчинений, однак не зламаний. В квартирі були розкидані усі речі, відчинений холодильник. Зникло належне їй майно, а саме 1000 грн., мобільний телефон марки «Айфон 5», мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9», золоте кільце, ноутбук марки «HP», планшет марки «Hodza». Телефон марки «Ксіомі» лежав на дитячому столику, телефон «Айфон» та планшет на поличці, гроші лежали на дитячому столику, кільце було у шухлядці на видному місці, ноутбук лежав на столику у кімнаті. Відразу викликала працівників поліції, замок працівники поліції не вилучали.
Потерпіла ОСОБА_11 подала цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11 907 грн. 33 коп. та моральної шкоди в сумі 20 000 грн.
Так, за інкримінованим ОСОБА_5 обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 України (епізод таємного викрадення майна ОСОБА_11 ) судом були досліджені докази, які були надані стороною обвинувачення, а саме :
- витяг з ЄРДР за №12020100070003311 від 04.12.2020 року, за яким : в період часу з 11 год. 00 хв. по 15 год. 20 хв. невстановлена особа, шляхом пошкодження вхідних дверей, таємно проникла до квартири за адресою АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала побутову техніку, мобільний телефон та вироби із золота, чим спричинила потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди (а.с.197-198, т.1),
- протокол прийняття заяви ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.12.2020 року, згідно якої остання зазначила, що в період часу з 11 год. по 15 год. 20 хв. 03.12.2020 року за адресою АДРЕСА_4 , невстановлена особа шляхом пошкодження замка проникла до квартири, звідки таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_11 , чим спричинила матеріальної шкоди останній (а.с.199-200, т.1);
- протокол огляду місця події від 03.12.2020 року, огляд розпочато о 17 год. 18 хв., закінчено о 17 год. 40 хв., старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 , об'єктом огляду є однокімнатна квартира АДРЕСА_4 . Вхід через металеві двері, які обладнані двома врізними замками, в ході огляду яких виявлено пошкодження верхнього замка, нижній візуально не пошкоджений. В ході огляду виявлено порушення обстановки, що виразилось у відкритих дверцятах та шухляд меблів, розкидані предмети та речі по всьому периметру кімнати. В ході огляду виявлено та вилучено один слід з кімнати, який поміщено до паперового конверту, один слід із пальців рук з кімнати, який поміщено до паперового конверту ( а.с.201-203, т.1),
-заява ОСОБА_5 від 13.02.2021 року, в якій вказує про зізнання у вчиненні крадіжки 03.12.2020 року, близько 12 год., з квартири АДРЕСА_4 шляхом підбору ключа (а.с.1, т.2).
Під час судового розгляду у даній справі свідки сторони обвинувачення допитані не були за відмовою сторони обвинувачення.
Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили.
При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, приходить до переконання, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Так, за інкримінованим ОСОБА_5 епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би прямо чи непрямо вказував на його причетність до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, органом обвинувачення не надано суду доказів, які б кожен окремо чи в сукупності вказував на вчинення злочину по епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_11 обвинуваченим ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України саме на прокурора та слідчого покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом
Виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення Суду від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»), а тому суд оцінює їх критично та не може на цій підставі вважати ОСОБА_5 особою, винною у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 .
При цьому під час судового розгляду цього кримінального провадження суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, проте стороною обвинувачення не надано суду доказів на спростування доводів обвинуваченого і доказів на підтвердження його винуватості.
Такі досліджені судом письмові докази як витяг з ЄРДР, протокол прийняття заяви потерпілої ОСОБА_11 , протокол огляду місця події на думку суду жодним чином не вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення крадіжки за вказаним епізодом, оскільки ними підтверджується лише факт вчинення кримінального правопорушення.
Щодо заяви ОСОБА_5 зі зізнанням суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Водночас сама по собі явка з повинною є позасудовим показанням особи, тому взагалі не є допустимим доказом у суді, оскільки суд вважає доказовими лише ті показання, які отримані ним під час судового засідання.
П.2 ч.1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
З огляду на викладене та враховуючи вимоги п.2 ч.1 ст.373 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає виправданню за ч. 3 ст. 185 КК України (по епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 ) у зв'язку із недоведеністю вчинення ним злочину.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання по епізоду таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, який одружений, має малолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, як роз'яснила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2021 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі 3 роки 6 місяців.
Враховуючи викладене, суд при призначенні покарання застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення судом обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи №1207/21 від 12.04.2021 року складають 300 грн. 00 коп.
Таким чином, до стягнення із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 300 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду таємного викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у житло, потерпілої ОСОБА_15 та виправдати його на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_16 підлягає залишенню без розгляду, на підставі ст. 129 КПК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2021 року більш суворим покаранням за даним вироком остаточне призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 05 липня 2021 року.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення з 05 липня 2021 року до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
-портативна блютуз колонка червоного кольору марки «JBL» із зарядним пристроєм марки «Samsung», шуруповерт марки «Metabo» у комплекті із акумуляторами та зарядним пристроєм, мобільний телефон марки «Blackview», модель S8, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI: 2: НОМЕР_2 , передані на зберігання до камери схову Подільського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику ОСОБА_10
- компакт диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Зняти накладений арешт з майна, а саме з портативної блютуз колонки марки «JBL» із зарядним пристроєм марки «Samsung», шуруповерта марки «Metabo» у комплекті із акумуляторами та зарядним пристроєм, мобільного телефону марки «Blackview», модель S8, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI: 2: НОМЕР_2 .
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 300 грн. 00 коп. (триста грн. 00 коп.).
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1