Справа № 11-244/2007р. Головуючий в 1 інстанції - Стеблина А.В.
Категорія - 186 ч. 2 КК Доповідач - Борисенко І.П.
22 березня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - Гром Л.М.
суддів - Борисенка І.П., Козака В.І.
з участю прокурора - Лисуна СІ.
обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвоката - ОСОБА_3
законного представника - ОСОБА_4
розглянула у вікритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями законного представника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 та помічника прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2007 року.
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та
мешканки АДРЕСА_1, громадянки
України, українки, не
військовозабов'язаної, не заміжньої, з
базовою вищою освітою, студенки
Чернігівського державного
педагогічного університету, раніше не судимої;
у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 304 КК України.
2
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженки та мешканця АДРЕСА_2, українця,
громадянина України, не
військовозабов'язаного, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, учня 10 класу середньої загальноосвітньої школи № 27, не судимої;
у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.
повернута прокурору м. Чернігова для організації проведення додаткового розслідування.
Досудовим слідством ОСОБА_1. пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 304 2 КК України, а ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України при наступних обставинах:
02 серпня 2006 року у вечірній час, ОСОБА_1. знаходячись біля будинку № 15 по проспекту Перемоги в м. Чернігів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є неповнолітнім, втягнула його у злочинну діяльність. Після чого, в цей же день, ОСОБА_1. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, прийшли до під'їзду будинку № 115 по проспекту Перемоги, де з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, відкрито заволоділи мобільним телефоном «Nokia 7620" вартістю 650 гривень та сім-картою оператора мобільного зв'язку «ЮМС" вартістю 25 грн., а всього майна на загальну суму 675грн., що належить ОСОБА_7.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив, що під час провадження досудового слідства були допущені грубі порушення вимог Кримінально - процесуального Кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме: в пред'явленому обвинуваченні не зазначено, які саме погрози застосування насильства були відносно потерпілих зі сторони обвинувачених і в чому вони полягали; досудовим слідством передчасно прийнято рішення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_8, оскільки не з'ясовані обставини його участі у викраденні мобільного телефону і в зазначеній постанові досудовим слідством взагалі не дана правова оцінкам показам малолітньої потерпілої ОСОБА_6 про те, що саме безпосередньо ОСОБА_8 вимагав у неї мобільний телефон. Окрім того, досудове слідство проводилось з порушенням вимог ст. 168 КПК України,
3
так свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були допитані без участі педагога, хоча всі вони не досягли чотирнадцяти років, що позбавляє суд визнати їх свідчення належними доказами.
Не погоджуючись з постановою суду, законний представник потерпілої та прокурор, який підтримав обвинувачення в суді подали апеляції та вважають, що постанова суду є такою, що винесена передчасно та необгрунтовано і підлягає скасуванню, а справу необхідно направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі.
Представник потерпілої в своїй апеляції зазначає, що в судовому засіданні малолітнього свідка ОСОБА_6 допитано в присутності педагога, тому помилку досудового слідства було виправлено. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_8 не міг бути теоретично співучасником вказаного злочину, так як не мав умислу на заволодіння мобільним телефоном і сама передача телефона була проведена без його участі.
Прокурор вважає безпідставним те, що в постанові суду від 25 січня 2007 року не вказано в чому саме виражається неповнота, однобічність та неправильність проведення досудового слідства. Також зазначає, що вислови ОСОБА_2 про виклик працівників міліції для з'ясування належності мобільного телефону і є погрозами стосовно малолітніх потерпілих.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляції помічника прокурора м. Чернігова та законного представника неповнолітньої потерпілої і просив їх задовольнити, постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, думки обвинувачених, які просили апеляції помічника прокурора м. Чернігова та законного представника неповнолітньої потерпілої залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, адвоката ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4, які теж просили подані апеляції залишити без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційне знаходить.
Висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування ґрунтується на матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, в порушення вимог ст. 22 КПК України досудове слідство проведено поверхово, необ'єктивно та з обвинувальним нахилом.
4
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11.02.2005 року № 2 досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані норми кримінально чи кримінально-процесуального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України, зазначаючи в постанові про формальне проведення досудового слідства, грубого порушення права на захист та той факт, що по справі не було допитано жодної особи, суд І інстанції обґрунтовано зазначив ці недоліки розслідування, як такі що унеможливлюють призначення даної справи до судового розгляду так як такі недоліки не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства при пред'явленні обвинувачення не зазначено які саме погрози поєднані з насильством, що не є небезпечними для життя чи здоров'я потерпілих чи погрози про застосування такого насильства висловлювали обвинувачені стосовно потерпілих, оскільки лише зі сторони ОСОБА_2 була висловлена думка про виклик міліції для з'ясування обставин.
При закритті кримінальної справи відносно ОСОБА_8 орган досудового слідства не з'ясував всіх обставин справи і прийняте рішення не мотивував
За таких обставин апеляції помічника прокурора м. Чернігова та законного представника в інтересах неповнолітньої потерпілої на постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування задоволенню не підлягають, а справа повинна бути повернута на додаткове розслідування прокурору м. Чернігова.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції законного представника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої потерпшої ОСОБА_6 та помічника прокурора м. Чернігова Шахова А.В. залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2007 року про направлення
5
кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 обвинуваченої за ст.ст. 186 ч.2, 304 КК України та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України на додаткове розслідування - без зміни.
Гром Л.М. Борисенко І.П. Козак В.І.