Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/741/2023
28 лютого 2023 року місто Київ
справа № 756/217/15-ц
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство «Спецзовнішкомплект» про стягнення заборгованості,-
В грудні 2014 року позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за:
договором кредитної лінії №5 від 07 жовтня 2011 року у розмірі 78 133 339,71 грн., з яких: 37 500 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 11 066 272,74 грн.- прострочена заборгованість за процентами, 11 229 945,21 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 2 183 102,28 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів, 1 354 602,74 грн. - 3 % річних за непогашення кредиту, 270 535 грн.- 3% річних за непогашення процентів, 12 750 000 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 1 778 881,74 грн.- інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів;
за договором кредитної лінії №4 від 05 вересня 2013 року у розмірі 23 410 712,59 грн., з яких:1 315 466,32 грн.- прострочена заборгованість за кредитом, 2 315 199,41 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 2 897 123,29 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 309 831,80 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів, 1 007 923,59 грн. - 3% річних за непогашення кредиту, 113 025,41 грн.- 3 % річних за непогашення процентів, 13 415 154,66 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 1 036 988,11 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково.
Сягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 91 917 821,84 грн. та судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 9626230,50 грн. - 3% річних та інфляційні втрати. В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року скасовано, цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа: ПП «Спецзовнішкомплект» про стягнення заборгованості направлено на новий розгляд до Оболонського районного суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року скасовано, рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року залишено без змін.
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду містаКиєва від 12серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.
В мотивування вимог заяви посилався на те, що на час винесення рішення Оболонським районним судом містаКиєва від 12 серпня 2016 року існувало ряд судових рішень, які на думку ОСОБА_1 не були йому відомі на час розгляду справи №756/217/15-ц та які мали б входити до предмету доказування у зазначеній справі, та могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які брали участь у справі.
Вказував, що банк затягуючи процес реєстрації права власності нараховував боржнику процента та штрафні санкції на всю суму боргу, а не на зменшену як мав би, тобто, майже 3 місяці банк протизаконно збільшував суму заборгованості збільшуючи обсяг його відповідальності як поручителя.
Зазначав, що він залучив особу, яка має навички та спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку для проведення контррозрахунку його заборгованості перед банком за договорами кредитної лінії №5 та №4.
Згідно з розрахунком ТОВ Юридична компанія «Альфа Лекс Консалтінг» станом на 09 лютого 2016 рокупрострочена заборгованість за договором кредитної лінії №4 була зменшена банком до суми 3 484 410,40 грн. Зменшення заборгованості відбулося на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2015 року у справі №912/3431/15, відповідно до якого в рахунок часткового погашення заборгованості ПП «СпецЗовнішКомплект» перед ПАТ «Державний ощадний банк України» за договором кредитної лінії №4 у розмірі 24 077 500,00 грн.без ПДВ, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №25 та визнано за банком права власності на комплекс будівель. Рішення набрало законної сили 19 листопада 2015 року. Однак, банк зменшив суму заборгованості по договору кредитної лінії №4 на 24 077 500,00 грн.лише 08 лютого 2016 року і протягом майже трьох місяців банк здійснював нарахування відсотків та штрафних санкцій на загальну суму заборгованості.
Вказував, що представник ТОВ Юридична компанія «Альфа Лекс Консалтінг» повідомила, що з 16 липня 2015 року по 16 лютого 2016 року банк взагалі не мав права нараховувати проценти чи штрафні санкції на проценти, адже в цей період відповідно до ухвали Господарського суду Кіровоградської області діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів боргів - ПП «Спецзовнішнкомплект», але незважаючи на цю ухвалу банк здійснював нарахування за цей період.
Посилався на те, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом, а те що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду необхідних даних.
Вказував, що зазначені у заяві обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про значно менший розмір заборгованості по договорам кредитних ліній №5 та №4, а надані банком розрахунки не відповідають дійсності та спрямовані на штучне збільшення заборгованості без законних підстав на те.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року відкрито загальне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
10 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до якої долучив висновок експерта №03/09-2020 за результатами проведення економічної експертизи від 03вересня 2020року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва, яка занесена до протоколу судового засідання від 09 листопада 2020 року, доповнення до заяви ОСОБА_1 від 10вересня 2020 року було залишено без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду містаКиєва від 09листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення від 12 серпня 2016 року скасовано та призначено справу в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в розмірі 91 917 821,84 грн., 3% річних та інфляційні втрати в розмірі 9 626 230,50 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 654,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове рішення, а саме відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києвавід 12 серпня 2016 року у справі №756/217/15-ц за нововиявленими обставинами.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року, якою було скасовано законне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року у справі №756/217/15-ц була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та яка і породила незаконністьприйнятого на користь банка рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року.
Вказував, що судові рішення про які йдеться в заяві ОСОБА_1 в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України та Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» не є підставою для переглядусудового рішення №756/217/15-ц за нововиявленими обставинами.
Зазначав, що в основу рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року у справі №756/217/15-ц був покладений розрахунок заборгованості по договору кредитної лінії №5 від 07 жовтня 2011 року та за договором кредитної лінії №4 від 05 вересня 2013 року станом на 27 травня 2016 року. Відповідно на вказану дату, мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП «Спецзовнішкомплект» не існував.
Вважає, що нараховані банком проценти та інші платежі на основну суму заборгованості станом на 27 травня 2016 року були законними та обґрунтованими, з огляду на відсутність мораторію.
Вказував, що рішення на які посилався ОСОБА_1 в заяві а саме: рішення господарського суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року у справі №912/1543/16 та від 29 червня 2016 року у справі №912/1542/16 були наявні в матеріалах справи №756/217/15-ц, тобто існували на час розгляду справи №756/217/15-ц, були відомі ОСОБА_1 , суду та не вплинули на висновки суду про права та обов'язки ОСОБА_1 по даній справі, що в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України не дають підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Посилався на те, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» 9 626 230,50 грн. - 3% річних та інфляційні втрати.
Вважає, що оскільки апеляційний суд ухвалив нове рішення з приводу заявлених вимог в частині 3% річних та інфляційних, а тому відповідно до положень ст.425 ЦПК України Оболонський районний суд міста Києва не уповноважений був переглядати рішення суду першої інстанції та своє рішення за нововиявленими обставинами з підстав вказаних в заяві.
Зазначав, що ОСОБА_1 були пропущені строки для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Вказував, що суд першої інстанції вийшов за межі поставлених вимог в заяві ОСОБА_1 , оскільки останній не просив скасувати рішення і прийняти нове або змінити рішення. Скасовуючи рішення Оболонського районного суду мітса Києва від 12 серпня 2016 року, у порушення ч.3 ст.429 ЦПК України, суд першої інстанції не ухвалив нове рішення, а призначив справу в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання, що є порушенням вказаної статті.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не надав оцінки висновку експерта №03/09-2020 від 03 вересня 2020 року за результатами проведення економічної експертизи.
Вказував, що він подавав до суду першої інстанції клопотання про долучення доказів від 27 квітня 2021 року до якого був доданий висновок експерта №03/09-2020 від 03 вересня 2020 року, однак зазначене клопотання було проігнороване судом, у рішенні суду від 04 жовтня 2022 року не міститься будь-яких відомостей про розгляд даного клопотання, хоча згідно п.2 ч.3 ст.265 ЦПК України у описовій частині рішення зазначаються подані сторонами заяви та клопотання.
Вважає, що суд першої інстанції неправомірно проігнорував доказ, який сторона відповідача вважає визначальним у відстоюванні своєї правової позиції, чим фактично позбавив відповідача у доступі до правосуддя та можливості представити свою позицію перед судом, що гарантовано ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Зазначав, що задовольняючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість та скасував рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, однак, здійснювати подальший розгляд цієї справи суд не мав повноважень, оскільки на час розгляду вказана категорія спорів належала до виключної підвідомчості господарських судів.
Посилався на те, що суд не надав оцінки його доводам, що порука, яка виникла за договором №5 від 07 жовтня 2011 року припинилась 05 жовтня 2012 року.
21 листопада 2022 року від АТ «Державний ощадний банк України» на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому останній вказував на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставні та необґрунтовані.
15 грудня 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу банку, в якій вказував на те, що доводи апеляційної скарги позивача є безпідставні та необґрунтовані.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав, у задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити. Зазначав, що заперечення на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року включені до апеляційної скарги на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав, просив її задовольнити. При цьому зазначив, що ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції з заявою про перегляд лише рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року в не скасованій частині. З заявою про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто 9626230,50 грн. 3% річних та інфляційні втратиОСОБА_1 не звертався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Державний ощадний банк України» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2014 року позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково.
Сягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 91 917 821,84 грн. та судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 9626230,50 грн. - 3% річних та інфляційні втрати. В решті рішення залишено без змін.
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду містаКиєва від 12серпня 2016 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 липня 2020 року відкрито загальне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
10 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції доповнення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до якої долучив висновок експерта №03/09-2020 за результатами проведення економічної експертизи від 03вересня 2020року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва, яка занесена до протоколу судового засідання від 09 листопада 2020 року, доповнення до заяви ОСОБА_1 від 10вересня 2020 року було залишено без розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду містаКиєва від 09листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення від 12 серпня 2016 року скасовано та призначено справу в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість в розмірі 91 917 821,84 грн., 3% річних та інфляційні втрати в розмірі 9 626 230,50 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 654,00 грн.
Ухвалюючи рішення від 04 жовтня 2022 року, суд першої інстанції зазначив про доведеність позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України». При цьому, дійшов висновку, що доводи на які посилався відповідач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.ч.1-4, 7 статті 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Пунктом 1 ч.2 ст.423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року Суд повторив власні висновки вже відображені в рішенні «Брумареску проти Румунії», що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Також у п.44 Суд зазначив, що така процедура (перегляд за нововиявленими обставинами) не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.
У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Згідно з п.3 вказаної Постанови нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Перелік підстав, визначених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами 09 листопада 2020 року постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив, рішення від 12 серпня 2016 року скасував та призначивсправу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В подальшому, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, надаючи оцінку доводам заяви, суд першої інстанції ухвалив рішення від 04 жовтня 2022 року.
Як зазначено судом першої інстанції в мотивувальній частині рішенні від 04 жовтня 2022 року постановляючи ухвалу від 09 листопада 2020 року Оболонським районним судом міста Києва було скасовано рішення того ж суду від 12 серпня 2016 року, однак, нове рішення за наслідками розгляду зави про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ухвалено не було у зв'язку з великим обсягом матеріалів справи.
Даючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_1 , які зазначені в заяві про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, суд першої інстанції в рішенні від 04 жовтня 2022 року дійшов до висновку про те, що посилання ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16 липня 2016 року у справі №912/2487/15 про банкрутство ПП «Спецзовнішкомплект», як на нововиявлену обставину є безпідставним та не доведеним.
Судом першої інстанції було зазначено, що не є нововиявленими обставинами посилання ОСОБА_1 в заяві на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року у справі №912/1543/16 та рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29 червня 2016 року у справі №912/1542/16 року, оскільки вказані рішення були наявні в матеріалах справи №756/217/15-ц та судом їм надавалася оцінка.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами не є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.
Оскільки, суд першої інстанції фактично розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення, однак в непередбаченому статтею 429 ЦПК України порядку скасував ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та ухвалив нове судове рішення.
А відтак, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року слід залишити в силі.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не надав оцінки висновку експерта №03/09-2020 від 03 вересня 2020 року за результатами проведення економічної експертизи та не надав оцінки доводам відповідача, що порука, яка виникла за договором №5 від 07 жовтня 2011 року припинилась 05 жовтня 2012 року, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи фактично направлені на перегляд остаточного та обов'язкового судового рішення задля нового судового розгляду.
Посилання відповідача на те, що задовольняючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість та скасував рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року, однак, здійснювати подальший розгляд цієї справи суд не мав повноважень, оскільки на час розгляду вказана категорія спорів належала до виключної підвідомчості господарських судів, колегія суддів вважає безпідставними, та як відповідно до положень ст.ст.425, 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду і розглядається тим судом, який ухвалив судове рішення.
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 5481 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження: місто Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129 судові витрати у розмірі 5481 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року.
Головуючий:
Судді: