20 лютого 2023 року
справа № 755/8475/22
провадження № 33/824/1098/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяни Анатоліївни на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн 20 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник Міняйла Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказує, що про судове засідання 22.12.2022 повідомлений не був. Копію оскаржуваної постанови отримано захисником 17.01.2023 року, та апеляційну скаргу подано 26.01.2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні під час судового засідання 22 грудня 2022 року, відомостей про належне повідомлення вищевказаних осіб про розгляд справи 22 грудня 2022 року матеріали справи не містять.
Копію постанови суду захисник Маняйла Є.В. отримала 17 січня 2023 року та із апеляційною скаргою звернулась 26 січня 2023 року, тобто протягом десяти днів з моменту отримання постави суду, у зв'язку із чим вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння не керував та стверджує, що останній був пішоходом і знаходився біля автомобіля. ОСОБА_1 заперечує факт вживання наркотичних речовин. Огляд на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з присутністю двох свідків не здійснювався. Зазначає, якщо водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні.
Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни та має індивідуальну програму реабілітації.
Зазначає, що судом стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, однак останній звільнений від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №152186 від 28.07.2022 зазначено, що 28.07.2022 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mazda 6», державний номер НОМЕР_1 , по проспекту Броварському, 95 в місті Києві з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КпАП України.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 28 липня 2022, серія ААД №2152186;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у лікаря нарколога;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції на підставі вказаних доказів обґрунтованого дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи наявний відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, а тому посилання на відсутність свідків при складенні протоколу до уваги не приймаються.
Доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, судом відхиляється, оскільки вказане не підтверджене належними доками. Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувався факт керування ним транспортним засобом. На пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога водій відмовився та із наслідками такої відмови останній ознайомлений.
Посилання на той факт, що ОСОБА_1 є інвалідом війни та має ряд захворювань не впливає на кваліфікацію правопорушення та не є обставиною для звільнення від відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та є належними доказом по справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Водночас, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, постанова судді в частині стягнення судового збору підлягає скасуванню, в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Клопотання про поновлення стоку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - Пількевич Тетяні Анатоліївні строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Пількевич Тетяни Анатоліївни задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року в частині стягнення судового збору скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя