ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 47/191
08.08.07
За позовом ОСОБА_1
до Відкрите акціонерне товариство "Універмаг "Україна"
про захист прав акціонерів
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Представники сторін:
Від позивача:
ОСОБА_2 -представник.;
Від відповідача:
Бобрик В.І. -представник..;
Позивач, як акціонер ВАТ “Універмаг “Україна» (відповідача), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затвердженого Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року; про визнання незаконним та скасування існуючого порядку скликання і проведення загальних зборів акціонерів, закріпленого ст. 6 Статуту, та зобовязати ВАТ “Універмаг “Україна» прийняти новий порядок відповідно до Закону «Про господарські товариства»; зобовязання ВАТ “Універмаг “Україна» надати позивачу для ознайомлення всі документи, які стосуються діяльності ВАТ “Універмаг “Україна», зокрема всі протоколи зборів, всі договори на відчуження майна, всю інформацію про власників акцій та будь яку іншу інформацію, яку позивачка буде вимагати надати в майбутньому в будь який час.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року було порушено провадження в справі та прийнято позовну заяву до розгляду і призначено розгляд справи на 01.08.2007 року.
В судовому засіданні 01.08.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити, адже саме на підставі оспорюваного Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затвердженого Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року, були відчужені правлінням відповідача без згоди загальних зборів акціонерів приміщення -бази відпочинку «Рось»та складів на вул. Ковпака, №8 і Пестеля, №3, що відповідно порушує майнові інтереси та право власності позивачки, як акціонера ВАТ “Універмаг “Україна». У цьому ж контексті зазначалося про невідповідність Закону України “Про господарські товариства» порядку скликання і проведення загальних зборів акціонерів, закріпленого в статті 6 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» (у редакції від 16.04.1998 року), адже останній є незрозумілим для простих акціонерів та грубо порушує право позивачки на управління відповідачем (ВАТ “Універмаг “Україна»). Також було підтримано і позовні вимоги в частині зобовязання ВАТ “Універмаг “Україна» надати позивачу для ознайомлення всі документи, які стосуються діяльності ВАТ “Універмаг “Україна», зокрема всі протоколи зборів, всі договори на відчуження майна, всю інформацію про власників акцій та будь яку іншу інформацію, яку позивачка буде вимагати надати в майбутньому в будь який час, зважаючи, що остання неодноразово зверталась до відповідача з вищенаведеними вимогами (в т.ч. для підтвердження невиплати відповідачем позивачу дивідендів), але ВАТ “Універмаг “Україна», відповідно відмовляв позивачу у їх наданні.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.2007 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю надання витребуваних ухвалою суду від 25.07.2007 року документів та пояснень.
Ухвалою від 01.08.2007 року розгляд справи було відкладено до 08.08.2007 року.
В судовому засіданні 08.08.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити з мотивів викладених вище.
В судовому засіданні 08.08.2007 року представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі. Прохав суд відмовити позивачу у позові, адже оспорювані Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затверджене Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року, та встановлений порядок скликання і проведення загальних зборів акціонерів, що закріплений в статті 6 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» (у редакції від 16.04.1998 року) повністю відповідають вимогам чинного законодавства України (щодо даних позовних вимог відповідачем заявлено про сплив позовної давності) та жодним чином не порушують майнові інтереси та право власності позивачки, як акціонера ВАТ “Універмаг “Україна» і є зрозумілим для всіх акціонерів та ні яким чином не перешкоджають позивачу приймати участь в управлінні відповідачем -ВАТ “Універмаг “Україна».
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Україна», заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
Згідно наказу Фонду державного майна України №36-АТ від 05.08.1993 року (виданого у зв'язку з тим, що комісією з приватизації державного підприємства універмаг “Україна» було розроблено план приватизації та визначено спосіб приватизації останнього, який затверджений розпорядженням Фонду державного майна України №175-РПП від 21.07.1993 року) відповідно до Державної програми приватизації майна державних підприємств і Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 було визначено перетворити державне підприємство універмаг “Україна» у Відкрите акціонерне товариство “Універмаг “Україна», в тому числі було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство “Універмаг “Україна» є правонаступником державного підприємства, яке приватизується (п. 2 даного наказу Фонду державного майна України №36-АТ від 05.08.1993 року).
На виконання вищевказаного наказу Фонду державного майна України №36-АТ від 05.08.1993 року та керуючись наведеним Порядком перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 (із змінами та доповненнями) Відкритим акціонерним товариством “Універмаг “Україна» було прийнято наказ №86 від 16.05.1994 року «Про перетворення державного підприємства універмаг «Україна»у відкрите акціонерне товариство в процесі його приватизації», який передбачав перетворення державного підприємства універмагу «Україна»у відкрите акціонерне товариство “Універмаг “Україна», де у п. 3 наведеного наказу №86 від 16.05.1994 року було визначено, що до продажу 60% акцій ВАТ “Універмаг “Україна» здійснення повноважень правління товариства відповідно до наказу Фонду державного майна України від 10.09.1993 року покладається на відповідних посадових осіб підприємства (згідно переліку).
Відповідно до запису №13 у трудовій книжці позивачки 18.11.1993 року остання після звільнення з посади соціолога була переведена у профспілковий комітет універмагу “Україна» на виборну посаду голови профсоюзного комітету універмагу “Україна» згідно наказу №219 від 18.11.1993 року.
Згідно реєстру АКБ “Київ» (реєстратора) власників іменних цінних паперів складеного станом на 16.10.1996 року позивачка (ОСОБА_1) є власником 3150-ти акцій емітента (ВАТ “Універмаг “Україна»).
Згідно реєстру АКБ “Київ» (реєстратора) голосів власників іменних цінних паперів ВАТ “Універмаг “Україна» станом на 08.04.1998 року позивачка (ОСОБА_1) є власником 3150-ти акцій емітента (ВАТ “Універмаг “Україна»), що відповідно складає -0,0104% від загальної кількості голосів акіонерів відповідача (дана обставина підтверджена також реєстром власників іменних цінних паперів ВАТ “Універмаг “Україна» видана останнім станом на 15.01.2007 року та довідкою відповідача №420 від 20.07.2007 року).
Також, згідно наказу Фонду державного майна України №306 від 22.03.1995 року, відповідно до Закону України “Про господарські товариства» і вищенаведеного наказу Фонду державного майна України №36-АТ від 05.08.1993 року, було визначено (п. 2 наказу Фонду державного майна України №306 від 22.03.1995 року) затвердити Спостережну раду акціонерного товариства відповідача, що складатиметься з голови та членів ВАТ “Універмаг “Україна» (згідно переліку).
16 квітня 1998 року Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» було затверджено Статут ВАТ “Універмаг “Україна», де у статті 6-ій “Загальні збори акціонерів» чітко визначений порядок скликання чергових, позачергових зборів Акціонерів, повідомлення про скликання останніх, компетенція Загальних зборів Акціонерів, порядок голосування на останніх та регламент Загальних зборів Акціонерів.
У п.п. 7.1.1 та 7.1.2 статті 7 “Спостережна рада Товариства» Статуту від 16.04.1998 року затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» встановлено, що Спостережна рада Товариства є органом Товариства, який з метою захисту інтересів Акціонерів здійснює в межах компетенції, визначеної цим Статутом та чинним законодавством України, контроль за діяльністю Правління Товариства та представляє інтереси Акціонерів в період між Загальними зборами Акціонерів, в тому числі Спостережна рада Товариства підпорядкована в своїй діяльності Загальним зборам Акціонерів, рішення яких є для неї обов'язковими.
Згідно п.п. 7.3.7 і п.п. 7.3.10 п. 7.3 статті 7 “Спостережна рада Товариства» Статуту від 16.04.1998 року затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» визначено компетенцію Спостережної ради Товариства, відповідно до якої остання затверджує до моменту підписання будь-який договір, контракт, домовленість або іншу угоду з будь-якою особою, у тому числі дочірньою компанією, філією або іншою афілійованою особою Товариства, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 200000 (двісті тисяч) доларів США, чи будь-яку угоду, контракт або домовленість, яка виходить за рамки звичайної господарської діяльності або базується на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-яку угоду, контракт чи домовленість, яка не є виправданою з комерційної точки зору), а також затверджує будь-який договір, контракт або іншу домовленість з будь-якою особою, строк чинності яких перевищує 1 (один) рік, в тому числі (згаданий п.п. 7.3.10 п. 7.3 статті 7 Статуту) Спостережна рада ВАТ “Універмаг “Україна» затверджує правила процедури та інші внутрішні документи Товариства, затверджує за поданням Правління організаційну структуру Товариства.
Згідно п.п. 8.1.1 і п.п. 8.3.8 п. 8.1 статті 8 “Правління Товариства» Статуту від 16.04.1998 року затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» Правління відповідача є виконавчим органом, що здійснює керівництво всією поточною діяльністю Товариства, в тому числі виносить на затвердження Спостережної ради Товариства до моменту підписання будь-який договір, контракт, домовленість або іншу угоду з будь-якою особою, у тому числі дочірньою компанією, філією або іншою афілійованою особою Товариства, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 200000 (двісті тисяч) доларів США (з урахуванням обмежень, передбачених підпунктом 7.3.7 цього Статуту), чи будь-яку угоду, контракт або домовленість, яка виходить за рамки звичайної господарської діяльності або базується на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-яку угоду, контракт чи домовленість, яка не є виправданою з комерційної точки зору), а також будь-який договір, контракт або іншу домовленість з будь-якою особою, строк чинності яких перевищує 1 (один) рік.
Так, 12.05.1998 року Спостережною радою відповідача (встановленою згідно згаданого наказу Фонду державного майна України №306 від 22.03.1995 року) на виконання вищенаведеного п.п. 7.3.10 п. 7.3 статті 7 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» було затверджено (Протоколом №2 засідання Спостережної ради від 12.05.1998 року) оспорюване Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» згідно п.п. 3.1.8 якого Правління ВАТ “Універмаг “Україна» виносить на затвердження Спостережної ради до моменту підписання будь-який договір, контракт, домовленність, або іншу угоду з будь-якою особою, у тому числі дочірньою компанією філією або іншою афілійованою особою Товариства, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 200000 (двісті тисяч) доларів США (з урахуванням обмежень, передбачених підпунктом 7.3.7. Статуту Товариства), чи будь-яку угоду, контракт або домовленість, яка виходить за рамки звичайної господарської діяльності або базується на незвичайних комерційних умовах: (тобто будь-яку угоду, контракт чи домовленість, яка не є виправданою з комерційної точки зору), а також затверджує будь-який договір, контракт або іншу домовленість з будь-якою особою строк чинності яких перевищує 1 (один) рік.
Також, згідно п.п. 4.1.1, 4.1.5 п. 4.1 Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна», затвердженого Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» названим протоколом №2 від 12.05.1998 року, Голова правління у межах своєї компетенції згідно чинним законодавством України, Статутом відповідача здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства, без довіреності діє від імені Товариства, представляє його в усіх установах, підприємствах, організаціях України та за її межами, підписує від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості та інші документи.
Відповідно до Протоколу засідання Спостережної ради ВАТ “Універмаг “Україна» від 07.09.2004 року Спостережною радою відповідача було погоджено та надано згоду (Правлінню ВАТ “Універмаг “Україна») на продаж Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Королівська Компанія Розвитку «Regal Development Соmрапу»нежилого будинку -складу (літера А), загальною площею 15472,40 квадратних метрів, що розташований в місті Києві за адресою: вулиця Ковпака, будинок 8, літера А, який належить Товариству на праві власності за ціною 1224000,00 доларів США, у зв'язку з чим було затверджено Договір купівлі -продажу будинку (складу) з відстроченням платежу (укладений між відповідачем та наведеним Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Королівська Компанія Розвитку «Regal Development Соmрапу»вже 09.09.2004 року) згідно якого (п. 2.1 даного Договору) вищенаведений нежилий будинок відчужувався на користь покупця за ціною -6500296,80 грн. (еквівалентний розмір суми -1224000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ - вартості майна визначеній у вищенаведеному Протоколі засідання Спостережної ради ВАТ “Універмаг “Україна» від 07.09.2004 року) та який було передано Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Королівська Компанія Розвитку «Regal Development Соmрапу»згідно Акту приймання -передачі від 20.09.2004 року.
25.10.2004 року Правлінням ВАТ “Універмаг “Україна» було надано переважне право на покупку бази відпочинку “Рось» Відкритого акціонерного овариства “Універмаг “Україна» за адресою: Корсунь-Шевченківський р-н, с/рада Виграївська -Київський міський Раді профспілок, враховуючи соціальну направленість їх роботи з мешканцями м.Києва, багатодітними та малозабезпеченими сім'ями, за суму 155000,00 грн, до складу якої входить вартість нерухомого майна 138300,00 (сто тридцять вісім тисяч триста) грн., в тому числі ПДВ) та вартість основних засобів бази відпочинку “Рось» -16700,00 (шістнадцять тисяч сімсот) грн., не враховуючи ПДВ, що було оформлено Протоколом засідання Правління ВАТ “Універмаг “Україна» №7 від 25.10.2004 року.
Вже, 05.11.2004 року між відповідачем, в якості продавця та Підприємством “Господарське управління Київської міської ради профспілок», в якості покупця було підписано Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2004 року, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нерухоме майно, зазначене в Додатку №1 до даного Договору (згідно п. 1.3 даного Договору відчужувалась база відпочинку, що
визначається Додатком №1 до даного Договору, розташована за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с/рада Виграївська, “Універмаг “Україна" база відпочинку), а покупець зобов'язується прийняти вказане нерухоме майно і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у даному Договорі (згідно п. 3.1 останнього сумарна вартість відчужуваного майна становила -138000,00 грн.).
27 квітня 2006 року Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» було затверджено Статут ВАТ “Універмаг “Україна» (в новій редакції), де у п.п. 8.1.1 п. 8.1 статті 8-ої “Наглядова рада Товариства» визначено, що Наглядова рада Товариства є органом Товариства (ВАТ “Універмаг “Україна»), який з метою захисту Акціонерів здійснює в межах компетенції, визначеної цим Статутом та чинним законодавством України, контроль за діяльністю Директора Товариства та представляє інтереси Акціонерів в період між загальними Зборами Акціонерів.
Згідно п.п. 8.3.8 п. 8.3 статті 8 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» (в новій редакції) від 27.04.2006 року, затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» Наглядова рада відповідача затверджує до моменту підписання будь-який договір, контракт, домовленість або іншу угоду з будь-якою особою, у тому числі дочірньою компанією, філією або іншою афілійованою особою Товариства, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 50000,00 (п'ятдесят тисяч доларів США і 00 центів) доларів США, чи будь-яку угоду, контракт або домовленість, яка виходить за рамки звичайної господарської діяльності або базується на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-яку угоду, контракт чи домовленість, яка не є виправданою з комерційної точки зору), а також затверджує будь-який договір, контракт або іншу Домовленість з будь-якою особою, строк чинності яких перевищує 1 (один) рік.
Згідно п. 9.1, п.п. 9.3.3 п. 9.3 статті 9 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» (в новій редакції) від 27.04.2006 року, затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» Директор ВАТ “Універмаг “Україна» здійснює оперативне керівництво діяльністю Товариства, без довіреності діє від імені Товариства, представляє його в усіх установах, підприємствах, організаціях України та за її межами, підписує від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості та інші документи в межах повноважень, визначених Статутом Товариства та Положенням про Директора Товариства.
Згідно п.п. 9.3.11, п. 9.3 статті 9 Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» (в новій редакції) від 27.04.2006 року, затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» Директор ВАТ “Універмаг “Україна» узгоджує з Наглядовою радою Товариства до моменту підписання будь-який договір, контракт, домовленість або іншу угоду з будь-якою особою, у тому числі дочірньою компанією, філією або іншою афілійованою особою Товариства, що розраховано (безпосередньо або опосередковано, одноразово або за декілька разів) на загальну суму більш ніж еквівалент 50000,00 (п'ятдесят тисяч доларів США і 00 центів) доларів США, чи будь-яку угоду, контракт або домовленість, яка виходить за рамки звичайної господарської діяльності або базується на незвичайних комерційних умовах (тобто будь-яку угоду, контракт чи домовленість, яка не є виправданою з комерційної точки зору), а також затверджує будь-який договір, контракт або іншу Домовленість з будь-якою особою, строк чинності яких перевищує 1 (один) рік.
Вже 20.10.2006 року між відповідачем, в якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний промінь», в якості покупця було підписано Договір купівлі-продажу нежилих будинків (складського комплексу) з відстроченням платежу від 20.10.2006 року, згідно п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає нерухоме майно -складський комплекс ((згідно п. 1.2 та 1.3 даного Договору -склад
№3 (Літери «А», «Б», «В», «Г») площею 687,40 (шістсот вісімдесят сім цілих сорок сотих) кв.м. та склад №4 (Літери «Д», «Е», «Ж», «З») площею 499,80 (чотириста дев'яносто дев'ять цілих вісімдесят сотих) кв.м. загальною корисною площею 1187,200 (одна тисяча сто вісімдесят сім цілих двісті тисячних) кв.м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Павла Пестеля, 3)) та сплачує за нього оговорену грошову суму (згідно п. 2.1 даного Договору вартість вищепереліченого майна погоджена сторонами у сумі -62076,00 грн.), які були передані відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю “Сонячний промінь» згідно Акту про передачу та приймання нежилих будинків (складського комплексу) від 24.10.2006 року.
Крім того, 09.12.2002 року Заступником Голови Фонду державного майна України було затверджено Акт підсумкової перевірки договору купівлі -продажу пакету акцій ВАТ “Універмаг “Україна» (зокрема між останнім та Компанією з обмеженою відповідальністю “ATS Development Capital Corporation limited») згідно якого кількість робочих місць за період до приватизації та на час перевірки не змінилась (1030 працівників), штрафні санкції щодо відповідача не застосовувалися, вимоги антимонопольного законодавства не порушувалися; умови договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Універмаг «Україна» виконано повністю.
Також, згідно виписки ЗАТ “ОТП Банк» від 13.07.2007 року у ОСОБА_1 на рахунки числиться 1-на акція ВАТ “Універмаг “Україна» номінальною вартістю даного одного цінного паперу -0,05 грн.
Так, відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних правовідносин між сторонами, а саме Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI статті 71 загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно статті 75 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно статті 76 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з
цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Згідно статті 78 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI перебіг строку позовної давності зупиняється -1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) в силу встановленої законодавством Союзу РСР або Української РСР відстрочки виконання зобов'язань (мораторій);
3) якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил СРСР, переведених на воєнний стан..
Згідно статті 79 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.
Згідно статті 80 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Згідно статті 86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном і власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.
Згідно п. 1 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 (чинна на момент приватизації відповідача) цей Порядок визначає процедуру перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства.
Згідно п. 2 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 (чинна на момент приватизації відповідача) рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство приймається державним органом приватизації на підставі плану приватизації цього підприємства в 10-денний строк з дня його затвердження. План приватизації розробляється і затверджується відповідно до чинного законодавства.
Згідно п. 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 (чинна на момент приватизації відповідача) з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством, яке є правонаступником прав і обов'язків державного підприємства, що приватизується.
Згідно п. 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1992 року N 686 (чинна на момент приватизації відповідача) до продажу 60 процентів акцій відкритого акціонерного товариства здійснення повноважень правління цього товариства покладається на визначених державним органом приватизації посадових осіб підприємства, що перетворюється в товариство згідно з цим Порядком.
Згідно статті 10 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 40 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) у повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства повинні міститися: а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного (складеного) капіталу; б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із збільшенням або зменшенням статутного (складеного) капіталу; в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість; г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні; е) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; є) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із змінами статутного (складеного) капіталу.
Згідно статті 41 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких, зокрема, належить: п. і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Згідно статті 43 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
Згідно статті 47 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Згідно статті 2 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 року N 2163-XII (в редакції на момент приватизації відповідача) приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав громадян України у процесі приватизації; пріоритетного надання громадянам України прав на придбання державного майна; безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянинові України; приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів; додержання антимонопольного законодавства; повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації; пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підприємств.
Згідно статті 7 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 року N 2163-XII (в редакції на момент приватизації відповідача) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно статті 8 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 року N 2163-XII (в редакції на момент приватизації відповідача) покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.
Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України від від 16 січня 2003 року № 436-IV, а саме п.4 Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, а саме п.4 Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Згідно статті 264 ЦК України частини 2 та 3 позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач та після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно статті 267 ЦК України частини 3 і 4 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом визнається, що Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затверджене Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року (склад останньої сформовано згідно наказу Фонду державного майна України №306 від 22.03.1995 року, який на момент розгляду справи у відповідному порядку не скасовано і на сьогоднішній день останній є чинним, а відтак і зміст цього наказу Фонду державного майна України повністю відповідає законодавству України в сфері корпоративних відносин та наведена Спостережна рада була правомочна в силу п. 7.3.10 Статуту від 16.04.1998 року затверджувати Положення про правління відповідача) -не суперечить ні Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями), ні Статуту від 16.04.1998 року затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна», а навпаки повністю відповідає як статті 47 Закону України Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями), так зазначеному Статуту від 16.04.1998 року затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» (не змінюючи зокрема та не завищуючи компетенцію Правління ВАТ “Універмаг “Україна» стосовно Загальних зборів Акціонерів відповідача, чи то Спостережної ради даного Товариства), що у контексті з ненаданням позивачкою (не дивлячись на неодноразові відкладення розгляду справи) жодних належних та допустимих доказів в підтвердження фактів порушення будь -яких майнових інтересів останньої та права власності позивачки, як акціонера ВАТ “Універмаг “Україна», свідчить, на перконання суду (з урахуванням пропущення позивачем строку позовної давності встановленого розділом 5-им Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло згідно оспорюваного Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року -12.05.1998 року, а строк позовної давності сплинув відповідно -12.05.2001 року), що вимога позивача про визнання незаконним та скасування Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затвердженого Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року задоволенню у судовому порядку -не підлягає.
У цьому ж контексті, судом не визнаються обгрунтованими твердження позивача, що саме на підставі оспорюваного Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року, затвердженого Спостережною радою ВАТ “Універмаг “Україна» протоколом №2 від 12.05.1998 року, були відчужені правлінням відповідача без згоди загальних зборів акціонерів приміщення -бази відпочинку «Рось»та складів на вул. Ковпака, №8 і Пестеля, №3, що відповідно порушує майнові інтереси та право власності позивачки, як акціонера ВАТ “Універмаг “Україна», адже як Правління відповідача (стосовно бази відпочинку «Рось»), так Директор ВАТ “Універмаг “Україна», який діяв вже відповідно до нової редакції Статуту відповідача від 27.04.2006 року, затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» (стосовно складів на вул. Пестеля, №3) здійснювали надані їм повноваження стосовно відчужуваного майна в межах як Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» від 12.05.1998 року (зокрема п.п. 3.1.8) і Статуту відповідача від 16.04.1998 року (п.п. 8.3.8 старої редакції), так згідно до Статуту відповідача (в новій редакції) від 27.04.2006 року, затвердженого Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» (п.п. 9.3.11 останнього), внаслідок чого не було порушено останніми статтю 41 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями), адже вартість вищенаведеного майна, що відчужувалось по Договорам купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2004 року (база відпочинку «Рось») та купівлі-продажу нежилих будинків (складського комплексу) з відстроченням платежу від 20.10.2006 року (склади на вул. Пестеля, №3) не перевищили встановленого 200000 (двохсоттисячного) та 50000 (п'ятидесятитисячного) валютного ліміту (в доларах США) встановленого вищенаведеними нормами Статутів відповідача та Положення про правління ВАТ “Універмаг “Україна» при перевищені яких такі Договори повинні затверджуватись (згідно старої редакції Статуту відповідача) Спостережною радою (а відповідно до нової редакції Статуту ВАТ “Універмаг “Україна») Наглядовою радою останньої (а щодо вартості відчужуваного майна по вул. Ковпака, 8, Договір купівлі -продажу будинку (складу по зазначеній адресі) з відстроченням платежу від 09.09.2004 року на виконання п. 3.1.8 Положення відповідача та п. 8.3.8 старої редакції Статуту ВАТ “Універмаг “Україна» від 16.04.1998 року був погоджений та затверджений Протоколом засідання Спостережної ради ВАТ “Універмаг “Україна» від 07.09.2004 року), внаслідок чого твердження позивача, що відчуження правлінням відповідача, в тому числі директром ВАТ “Універмаг “Україна» без згоди загальних зборів акціонерів приміщення -бази відпочинку «Рось» та складів на вул. Ковпака, №8 і Пестеля, №3, порушує майнові інтереси та право власності позивачки, як акціонера ВАТ “Універмаг “Україна» визнаються судом необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи (зокрема Статутам відповідача) та нормам вищепереліченого матеріального права в сфері корпоративних відносин так, як такої згоди (за наведених обставин) при укладені зазначених договорів останні не вимагають.
Також, не можна вважати обгрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування існуючого порядку скликання і проведення загальних зборів акціонерів, закріпленого статтею 6 Статуту, в тому числі щодо зобов'язання ВАТ “Універмаг “Україна» прийняти новий порядок скликання і проведення загальних зборів акціонерів відповідно до Закону «Про господарські товариства», адже (окрім того, що позивачем пропущено строк позовної давності встановлений розділом 5-им Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, оскільки право на позов у ОСОБА_1 виникло згідно оспорюваної статті 6 Статуту затвердженого 16 квітня 1998 року Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» - 16.04.1998 року, а строк позовної давності сплинув відповідно -16.04.2001 року) стаття 6 Статуту (під назвою “Загальні збори акціонерів») ВАТ “Універмаг “Україна» від 16 квітня 1998 року (в старій редакції) не тільки чітко визначає порядок скликання чергових, позачергових зборів Акціонерів, повідомлення про скликання останніх, компетенцію Загальних зборів Акціонерів, порядок голосування на них та регламент Загальних зборів Акціонерів, чим на переконання суду, повністю відповідає вимогам статтей 40, 43 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями), але й на день розгляду справи у суді наведений порядок скликання і проведення загальних зборів акціонерів, закріплений статтею 6 Статуту від 16 квітня 1998 року, як і сам Статут від 16 квітня 1998 року не можуть бути визнані незаконними чи то скасованими, адже з 27 квітня 2006 року Загальними зборами Акціонерів ВАТ “Універмаг “Україна» було затверджено новий Статут ВАТ “Універмаг “Україна» (в новій редакції), в якій новий порядок скликання і проведення загальних зборів акціонерів встановлений вже статтею 7-ою Статуту ВАТ “Універмаг “Україна», а не 6-ою останнього.
Не можуть бути задоволені і вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання ВАТ “Універмаг “Україна» надати їй для ознайомлення всі документи, які стосуються діяльності ВАТ “Універмаг “Україна», зокрема всі протоколи зборів, всі договори на відчуження майна, всю інформацію про власників акцій та будь яку іншу інформацію, яку позивачка буде вимагати надати в майбутньому в будь який час, адже згідно статті 10 Закону України “Про господарські товариства» 19 вересня 1991 року N 1576-XII (із змінами та доповненнями) на вимогу учасника товариство (відповідач) зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність та протоколи зборів останнього, а не будь яку іншу інформацію, яку акціонер буде тільки вимагати надати та ще й в будь який час, що у сукупності з ненаданням позивачкою (не дивлячись на неодноразові відкладення розгляду справи) жодних належних та допустимих доказів в підтвердження фактів звернення останньої до відповідача з вищенаведеними вимогами (в т.ч. для підтвердження невиплати відповідачем позивачу дивідендів), чи то відмови ВАТ “Універмаг “Україна» в задоволенні останніх, свідчить, на перконання суду, що вимога позивача про зобовязання ВАТ “Універмаг “Україна» надати їй для ознайомлення всі документи, які стосуються діяльності ВАТ “Універмаг “Україна», зокрема всі протоколи зборів, всі договори на відчуження майна, всю інформацію про власників акцій та будь яку іншу інформацію, яку позивачка буде вимагати надати в майбутньому в будь який час задоволена у судовому порядку бути не може.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.