ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 3/357
22.10.07
За позовом Київської міської ради
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»
(відповідач 1)
Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»
(відповідач 2)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління культури і мистецтв Київської міської ради
Про визнання недійсним договору оренди та повернення майна
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від позивача Шинкаренко Я.В. -по дов. № 225-КР-1202 від 04.10.2007
Від відповідача 1 Іларіонов Є.А. -по дов. № б/н від 03.09.2007
Музичко Р.В. -по дов. № б/н від 03.09.2007
Від відповідача 2 Прохоренко К.А. -по дов. № б/н від 25.04.2007
Від третьої особи Кац Д.Г. -по дов. № 011-09/3539 від 17.09.2007
У засіданні брали участь
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.10.2007 оголошувалась перерва.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди № 3 комунального майна територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв. м. розташованого за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»та Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»; про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв. м., розташоване за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»у стані не гіршому, ніж було отримано згідно з наступним переліком : атракціон «Орбіта»(196 кв. м.), атракціон «Світлофор»(1122 кв. м.), атракціон «Автомобілі, що стикаються»(320 кв. м.), атракціон «Сюрприз»(200 кв. м.), атракціон «Гойдалки, що обертаються»(168 кв. м.), атракціон «Ромашка»(256 кв. м.), атракціон «Веселі гірки»(676 кв. м.), атракціон «Малюк»(209 кв. м.), атракціон «Північ»(120 кв. м.), атракціон «Сонечко»(80 кв. м.), атракціон «Берізки», атракціон «Дитяча залізниця»(1539 кв. м.), атракціон будівля каси № 1 (5,7 кв. м.), атракціон Будівля каси № 2 (79,30 кв. м.), атракціон «Будівля лижної бази»(121,50 кв. м.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір оренди № 3 від 30.11.2006 укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 без відповідного обов'язкового дозволу Київської міської ради (позивача), уповноваженої безпосереднім власником майна - територіальною громадою міста Києва, здійснювати право розпорядження комунальним майном, що є предметом спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006. За доводами позивача, рішенням Київради від № 556/3017 від 29 листопада 2005 року та рішенням Київради від 16.03.2006 року № 241/3332, надано дозвіл на продовження строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001 не більше 1 року, тобто до 31.01.2007. На цій підставі, зазначені в п.1.1. договору оренди № 3 від 30.11.2006 рішення Київради від 29.11.2005 та від 16.03.2006 не можуть вважатися такими, що дають дозвіл на укладення спірного договору на новий строк до 29.11.2009. Отже, позивач вважає, що укладення договору оренди № 3 від 30.11.2006 на строк до 29.11.2009 без відповідного дозволу Київської міської ради на надання спірного комунального майна на цей строк, є порушенням ст.ст. 2, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 5, 9 Закону «Про оренду державного та комунального майна», ст. 137 Господарського кодексу України, ст. 327 ЦК України, а також суперечить п. 10.10. Порядку передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позову заперечує посилаючись на наступне. З 01.02.2001 відповідач 1 безперервно володіє орендованим майном на умовах, визначених договором оренди № 3 від 01.02.2001. До 2007 року жодних претензій від відповідача 1 до відповідача 2 щодо припинення договору оренди та повернення орендованого майна не надходило. За таких обставин відповідач 1 вважає, що договір оренди № 3 від 01.02.2001 за будь-яких умов з урахуванням вказівок чинного законодавства щодо пролонгації його дії на такий же термін за відсутності вимог орендодавця про припинення закінчує свою дію не раніше 01.02.2007. Крім вищезазначеного, відповідач 1 зазначає, що рішенням Київради від № 556/3017 від 29.11.2005 йому надано дозвіл після проведення ним реконструкції комплексу споруд атракціонів парку культури і відпочинку «Гідропарк»набути у власність реконструйовані споруди комплексу атракціонів. Рішення Київради від 16.03.2006 № 241/3332 відповідач 1 вважає таким, що надає право на його продовження строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001 до початку здійснення реконструкції атракціонів. Відповідач 1 посилається на ряд заходів, проведених щодо реконструкції атракціонів, зокрема: розпорядженням Дніпровської РДА присвоєно точну поштову адресу комплексу атракціонів, замовлено та виготовлено Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна технічну документацію, в тому числі по поверхову плани, розроблено перед проектні пропозиції, розроблено архітектурно-планувальне завдання, отримано топографо-геодезичні плани місцевості, замовлена проектна документація на реконструювання комплексу атракціонів. Крім того, ТОВ «Авто-Чок»зазначено, що листи-повідомлення відповідача 2 від 23.02.2007 та від 06.04.2007 про закінчення строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001, відповідач 1 отримав із запізненням, внаслідок чого вважає договір оренди від 01.02.2001 продовженим на той же строк, тобто до 2010 року. Для обґрунтування своїх вимог відповідач 1 посилається на ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 764 ЦК України, якими встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, відповідач 1 просить суд визнати дійсним спірний договір оренди № 3 від 30.11.2006, вважаючи орендні правовідносини за договором № 3 від 01.02.2001 продовженими на той же строк і на тих самих умовах.
Відповідачем 2 позовні вимоги Київської міської ради визнано у повному обсязі. Позиція відповідача 2 мотивована тим, що згідно п. 4.1. Типового положення про Парк культури та відпочинку м. Києва «Гідропарк», затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/р від 30.12.1994 (діючого на час укладання договору оренди № 3 від 30.11.2006), майно Парку належить до комунальної власності м. Києва і закріплюється за Парком на праві оперативного управління. Згідно п.4.3. Типового положення про Парк культури та відпочинку м. Києва «Гідропарк», Парк має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам і організаціям, здавати в оренду будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу лише за згодою власника або уповноваженого ним органу у встановленому порядку. П. 10.10. Порядку передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 встановлено, що підставою для укладення договору оренди комунального майна є рішення Київради. Оскільки відповідного рішення Київської міської ради про згоду на укладення спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006 щодо надання комунального майна атракціонного обладнання на строк до 29.11.2009 не приймалося, відповідач вважає спірний договір оренди від 30.11.2006 таким, що укладено всупереч нормам законодавства та поза межами цивільної правоздатності орендодавця. Крім того, відповідач 2 зазначає, що листами від 23.02.2007 та від 06.04.2007, в порядку чинного законодавства, орендаря було вчасно повідомлено про закінчення строку дії попереднього договору оренди № 3 від 01.02.2001, внаслідок чого, починаючи з 01.02.2007 орендні відносини між відповідачами припинилися. Отже, за доводами відповідача 2, на момент розгляду справи у відповідача 1 відсутні правові підстави для володіння та користування нерухомим майном комунальної власності, що є предметом спірного договору від 30.11.2006.
Третьою особою заявлений позов підтримано в повному обсязі. В своїх поясненнях Головне управління комунальної власності зазначає, що вважає, що договір оренди № 3 від 30.11.2006 підлягає визнанню недійсним на підставі його невідповідності змісту актам цивільного законодавства.
Відповідачем 1 в судовому засіданні 16.10.2007 було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 3/357 до набрання чинності рішення по справі № 27/205. Підставою для такого клопотання відповідач 1 вважає наявність іншої справи № 27/205, за позовом ТОВ «Авто-Чок»до Комунального Закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»м. Києва, яка знаходиться у провадженні Господарського суду міста Києва. За доводами відповідача 1 справа № 3/357 про визнання недійсним договору оренди та повернення майна не може бути розглянута до з'ясування обставин справи № 27/205 про визнання дійсним нікчемного правочину, договору оренди № 3 від 30.11.2006, для якого недотримано обов'язкової нотаріальної форми. Нормативно обґрунтовуючи заявлене клопотання, Відповідач-1 посилається ч.1 ст. 79 ГПК України, згідно якої суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Позивач та відповідач 2 проти заявленого клопотання заперечують, обґрунтовуючи свої доводи тим, справа № 27/205 не має преюдиційного значення для вирішення спору у справі № 3/357, оскільки предметом розгляду останньої є невідповідність договору оренди № 3 від 30.11.2006 комунального майна територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв. м., розташованого за адресою м. Київ, просп. Броварський, 12-а, нормам чинного законодавства внаслідок відсутності згоди власника майна на укладення цього договору. Водночас, позовні вимоги, передані на розгляд господарського суду у справі № 27/205, стосуються недотримання сторонами вимоги щодо нотаріального посвідчення спірного договору як правочину, для якого законом встановлено обов'язкова нотаріальна форма.
Розглянувши подане клопотання, господарський суд відзначає, що
встановлення обставин щодо форми правочину не перешкоджає можливості з'ясування відповідності змісту договору нормам чинного законодавства.
Враховуючи те, що частиною 1 ст. 79 ГПК України, передбачений обов'язок суду зупинити провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається іншим судом і такої, що має значення, а також в тому разі, якщо розгляд останньої є неможливим до з'ясування обставин у іншій справі, та приймаючи до уваги, що наявність таких обставин не була доведена заявником, суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
01.02.2001 між відповідачем 1 (орендар) та відповідачем 2 (оренодавець) було укладено договір оренди № 3 нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.
За вказаним договором оренди в користування ТОВ «Авто-Чок»було надано комунальне майно, атракціонне обладнання, розташованого на о.Передмісна Слобідка,1, що перебуває на балансі Комунального підприємства Парк культури та відпочинку «Гідропарк»м. Києва. На час розгляду даної справи комунальне майно, будівлі та споруди атракціонного обладнання, що знаходяться на балансі Комунального Закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»м. Києва, знаходяться за адресою м. Київ, просп. Броварський, 12а.
Згідно п. 6.2. договору оренди № 3 від 01.02.2001 строк його дії встановлено до 31.01.2006.
Згідно п.6.6. договору, даний договір припиняє свою дію або розривається достроково в разі закінчення строку, на який його було укладено. В п.6.4. договору сторонами погоджено, що укладення повторного договору оренди можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради).
29 листопада 2005 року Київською міською радою прийнято рішення № 556/3017, яким відповідачеві 1 дозволено після проведення незалежної оцінки справедливої вартості майна провести реконструкцію споруд комплексу атракціонів парку культури та відпочинку «Гідропарк»у Дніпровському районі м. Києва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають в оренді цього товариства, згідно з додатком до вказаного рішення.
Рішенням Київської міської ради від 16 березня 2006 року № 241/3332 парку культури та відпочинку «Гідропарк»у Дніпровському районі м. Києва надано дозвіл продовжити договір оренди споруд комплексу атракціонів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають на праві оперативного управління за парком, до початку реконструкції, але не більше 1 року, і встановити річну орендну плату у розмірі 7% від вартості споруд комплексу атракціонів парку.
На підставі рішення Київської міської ради № 241/3332 від 16.03.2006, 18.05.2006 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 3 від 01.02.2001, якою строк дії договору оренди № 3 продовжено до 31.01.2007.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що 31.01.2007 строк дії договору № 3 від 01.02.2001 сплинув.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2007 на юридичну та фактичну адреси відповідача 1 орендодавцем (відповідачем 2) направлено лист-повідомлення про закінчення строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001 з вимогою повернути будівлі та споруди атракціонного обладнання у визначений термін. Зі спливом строку, вказаного в повідомленні орендодавця, спірне майно залишилося в володінні орендаря та повернено ним не було.
06.04.2007 відповідачем 2 направлено орендареві повторне повідомлення з вимогою щодо повернення майна внаслідок закінчення строку дії договору оренди від 01.02.2001, відповіді на яке від ТОВ «Авто-Чок»не надійшло.
30.11.2006 під час строку дії договору оренди № 3 від 01.02.2001, між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»міста Києва та ТОВ «Авто-Чок»укладено новий договір оренди № 3.
В п. 1.1. договору оренди № 3 від 30.11.2006 сторонами зазначено, що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 556/3017 від 29 листопада 2005 року та рішення Київради від 16 березня 2006 року № 241/3332 передає, а орендар приймає в оренду будівлі та споруди атракціонного обладнання (повний перелік, вартість та загальна площа яких наводиться у додатку № 1 до договору, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходяться за адресою м. Київ, проспект Броварський, 12-а, загальною площею 5092 кв. м.).
Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір діє терміном з 30.11.2006 до 29.11.2009.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київської міської ради № 556/3017 від 29 листопада 2005 року та рішенням Київради від 16 березня 2006 року № 241/3332, на які посилається відповідач 1 в обґрунтування своїх заперечень, надано дозвіл парку культури та відпочинку «Гідропарк»продовжити договір оренди атракціонного обладнання на строк не більше 1 року, тобто до 31.01.2007.
Таким чином, з урахуванням рішення Київради № 241/3332 від 16.03.2006 року, додаткової угоди № 1 до договору № 3, укладеної від 18.05.2006 на його виконання, в договорі оренди № 3 від 01.02.2001 сторонами узгоджено спеціальний і такий, що не суперечить законодавству, порядок припинення його дії та можливість укладання наступних договорів оренди щодо спірного майна лише в разі отримання нових розпорядчих документів (рішень Київської міської ради).
Водночас, матеріалами справи підтверджується наявність відповідного повідомлення від 23.02.2007 з доказами його направлення на адресу відповідача 1, що свідчать про припинення строку дії договору оренди від 01.02.2001.
На підставі вищезазначеного, посилання відповідача 1 на ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна»суд вважає такими, що не можуть бути покладені в обґрунтування дійсності спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської ради в частині дозволу щодо надання спірного майна в оренду ТОВ «Авто-Чок»стосувалися продовження договору оренди № 3 від 01.02.2001.
Отже, рішення № 556/3017 від 29.11.2005 та рішення № 241/3332 від 16.03.2006, вказані в п.1.1. спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006 як підстави для його укладення, не можуть вважатися такими підставами.
Посилання відповідача 1 на ряд дій, спрямованих на здійснення реконструкції спірного майна атракціонного обладнання, суд вважає такими, що не можуть покладені в обґрунтування дійсності договору оренди № 3 від 30.11.2006.
На підставі доказів, приєднаних до матеріалів справи, судом встановлено, що згідно п. 4.1. Типового положення про Парк культури та відпочинку м. Києва «Гідропарк», затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/р від 30.12.1994, що діяло на момент укладання договору оренди № 3 від 30.11.2006, майно Парку належить до комунальної власності м. Києва і закріплюється за Парком на праві оперативного управління.
Згідно ст. 137 Господарського кодексу України, право оперативного управління - це речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається, закріпленим за ним власником майном. Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.
В пункті 4.3. Типового положення про Парк культури та відпочинку м. Києва «Гідропарк»визначено, що Парк має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам і організаціям, здавати в оренду будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу лише за згодою власника або уповноваженого ним органу у встановленому порядку.
Частиною 2 статті 327 Цивільного кодексу України встановлено, що управління майном, яке є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»встановлено, право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», закріплено загальний порядок укладання договору оренди, згідно якого орган, уповноважений управляти майном, що перебуває в комунальній власності, після внесення відповідної пропозиції та подання матеріалів щодо укладення договору оренди, дає згоду або відмовляє в укладенні договору.
Порядком передачі майна територіальної громади м. Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006, пунктом 10.10. якого конкретизовано положення Закону, встановлено, що підставою для укладення договору оренди комунального майна є рішення Київради.
На підставі вищезазначених норм чинного законодавства, з урахуванням домовленості сторін, а також положень установчих документів відповідача 2, судом встановлено, що обов'язковою підставою для укладання договору оренди № 3 від 30.11.2006 було отримання відповідного дозволу Київської міської ради у формі рішення.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі вищенаведеного, доводи відповідача 1 про те, що рішення Київської міської ради № 556/3017 від 29 листопада 2005 року та № 241/3332 від 16 березня 2006 року, є достатньою підставою для укладання спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006, суд вважає такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем 1 не надано відповідного рішення Київської міської ради, яким надано дозвіл на укладення договору оренди № 3 від 30.11.2006 комунального майна територіальної громади міста Києва, загальною площею 5092 кв. м., розташованого за адресою м. Київ, просп. Броварський, 12-а, на строк до 29.11.2009.
Приймаючи до уваги положення ст. 629 Цивільного кодексу України, згідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, та п. 6.4. договору оренди № 3 від 01.02.2001, яким передбачено можливість укладання нового договору оренди лише в разі отримання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради), при укладенні спірного договору оренди № 3 від 30.11.2006 сторонами також було порушено п.6.4. попереднього, чинного договору оренди № 3 від 01.02.2001.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не повинен суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
На підставі вищезазначеного, судом встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, зокрема: невідповідність договору оренди № 3 від 30.11.2006 вимогам закону, та відсутності у орендодавця належних достатніх повноважень на укладання такого роду договорів без дозволу Київської міської ради.
Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ст. 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем цього майна.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача порівну.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди № 3 комунального майна будівель та споруд атракціонного обладнання Парку культури та відпочинку «Гідропарк»м. Києва, що належить до територіальній громаді міста Києва, загальною площею 5092 кв. м. розташованого за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а, укладеного 30.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»та Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»(м. Київ, вул. Колекторна, 40-А, код ЄДРПОУ 21674441) повернути майно комунальної власності загальною площею 5092 кв. м., розташоване за адресою м. Київ, пр-т Броварський, 12-а Комунальному закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»(м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, код ЄДРПОУ 02221219) у стані не гіршому, ніж було отримано згідно з наступним переліком : атракціон «Орбіта»(196 кв. м.), атракціон «Світлофор»(1122 кв. м.), атракціон «Автомобілі, що стикаються»(320 кв. м.), атракціон «Сюрприз»(200 кв. м.), атракціон «Гойдалки, що обертаються»(168 кв. м.), атракціон «Ромашка»(256 кв. м.), атракціон «Веселі гірки»(676 кв. м.), атракціон «Малюк»(209 кв. м.), атракціон «Північ»(120 кв. м.), атракціон «Сонечко» (80 кв. м.), атракціон «Берізки», атракціон «Дитяча залізниця» (1539 кв. м.), атракціон будівля каси № 1 (5,7 кв. м.), атракціон Будівля каси № 2 (79,30 кв. м.), атракціон «Будівля лижної бази»(121,50 кв. м.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Чок»(м. Київ, вул. Колекторна, 40-А, код ЄДРПОУ 21674441) на користь Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк»(м. Київ, о. Передмістна Слобідка, 1, код ЄДРПОУ 02221219) на користь Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
В.В. Сівакова