30 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів: Григор'євої Л.І., Костенка А.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету будівництва та архітектури, третя особа ректор Київського національного університету будівництва та архітектури Тугай Анатолій Михайлович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Міністерства освіти і науки України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працював на посаді провідного спеціаліста з питань організації захисту особового складу галузі у складі постійної групи управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Міністерства освіти та науки України з 1 квітня 2002 року по 15 червня 2003 року. Звільнення вважав незаконним. Позивач просив поновити його на роботі на посаді провідного спеціаліста з питань організації захисту особового складу галузі у складі постійної групи управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Міністерства освіти і науки і науки України, стягнути з Міністерства освіти і науки України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 червня 2003 року, визнати дії Міністерства освіти і науки України щодо оплати праці спеціалістів постійної групи управління з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Міністерства освіти і науки України за рахунок учбових закладів м. Києва незаконними, стягнути у рахунок відшкодування заподіяну моральну шкоду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ч.2 ст.324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гуменюк В.І.
Судді: Григор'єва Л.І.
Костенко А.В.