Справа № 703/1288/22
2/703/106/23
23 лютого 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Харченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №703/1288/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Перша черкаська державна нотаріальна контора про скасування обтяження,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить скасувати арешт (архівний запис) за реєстраційним номером обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровний 24 травня 2007 року за №5011220.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , який проживає у м. Дніпро Дніпропетровської області, у 2019 році звернувся до приватного нотаріуса з метою вчинення нотаріальних дій щодо розпорядження своїм нерухомим майном. Однак ним була отримана інформація про наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме арешт, зареєстрований 24 травня 2007 року Першою черкаською державною нотаріальною конторою. Підставою накладення арешту стала ухвала б/н Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Арешт накладено на все майно ОСОБА_1 .
Також ця інформація не містить ні коду реєстраційного номеру картки обліку платника податків, ні відомостей про дату народження, ні паспортних даних особи, стосовно якої здійснено обтяження у вигляді арешту всього майна. Тобто ідентифікувати особу ОСОБА_1 за відомостями реєстру неможливо.
У зв'язку з тим, що позивач ніколи не перебував та не проживав у м. Сміла Черкаської області, крім того, у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області не було жодних проваджень за його участю, звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати арешт за реєстраційним номером обтяження 2011200 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстрований 24.05.2007 за №5011220 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора на підставі ухвали б/н Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на все майно ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача надала суду заяву в якій розгляд справи просила проводити без її участі та участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подав.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.11.2019 №187739375 за параметрами запису ПІБ ОСОБА_1 , пошук за частковим співпадінням вбачається, що на майно ОСОБА_1 , без зазначення РНОКПП, дати народження та паспортних даних накладено арешт на все майно.
Арешт накладено за реєстраційним номером обтяження 5011220 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстрований 24.05.2007 за №5011220 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора на підставі ухвали б/н Смілянського міськрайонного суду Черкаської області. Додаткові дані: архівний номер:567305CHERKASY1, архівна дата: 05.02.1999, дата виникнення: 15.07.1997, № реєстра: 17158-182, внутр.№3601B62623F041297C5C.
Позивач стверджує, що на його майно безпідставно накладено арешт, оскільки він не має ніякого відношення до накладеного обтяження на майно ОСОБА_1 .
На підтвердження факту неправомірності накладення арешту на майно, позивач надав суду вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 1997 року відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.140 КК України та призначено покарання 1 рік позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна.
Вирок вступив в законну силу 28 березня 1997 року.
Довідку №1304 від 14.07.1997 про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2101», зареєстрований за ОСОБА_1 .
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 листопада 1997 року про визнання договору купівлі-продажу автомобіля «ВАЗ - 2101» укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Також позивачем надано лист Першої черкаської державної нотаріальної контори від 29 червня 2021 року з якого вбачається, що обтяження на все майно ОСОБА_1 було зареєстровано на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 1997 року, відповідно до законодавства, яке діяло на момент обтяження.
Відповідно до заяви Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №1.48/157/2021 від 22.06.2021, ОСОБА_1 повідомлено, що надати інформацію по розгляду справ стосовно нього неможливо, оскільки всі справи в алфавітних покажчиках в суді до 2011 року фіксувались за прізвищем та ініціалами сторони по справі.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 5 ЦПК України встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлений нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 317 та частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Згідно із статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2019 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», на положення якої посилається й представник позивача, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
В свою чергу процесуально-правовий аспект захисту права полягає в тому, що суди розглядають в порядку відповідного виду судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із відповідних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. При цьому вказаний аспект включає в себе не лише правильність обрання передбаченого законом або договором способу захисту, але і необхідність належного правового обґрунтування вимог відповідними нормами права.
Тобто, саме на позивача покладено обов'язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Звертаючись до суду із позовом, позивач ставить перед судом вимогу про скасування арешту нерухомого майна, що йому належить, оскільки наявність заборони відчуження на невизначене майно позивача порушує право власності позивача, внаслідок чого позивач позбавлений можливості в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд.
Однак, доказів належності позивачу рухомого чи нерухомого майна суду не надано.
Вказана обставина позбавляє суд можливості встановити чи дійсно, накладення арешту на майно позивача позбавляє його права розпорядження ним.
Не встановивши, що обтяження, реєстраційний номер 5011200, зареєстровано: 24.05.2007 за реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора на підставі ухвали б/н Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на все майно ОСОБА_1 , стосується саме майна позивача, суд не вбачає підстав для зняття вказаної заборони, оскільки спірна заборона та її зняття може стосуватися прав та обов'язків іншої особи.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа - Перша черкаська державна нотаріальна контора про скасування обтяження відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення виготовлене у повному обсязі 01 березня 2023 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, ЄДРПОУ 02901374.
Суддя І.Я. Биченко