іменем України
28 лютого 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/853/20
Головуючий у першій інстанції - Циганко М. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/292/23
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді: Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
із секретарем: Шкарупою Ю.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» про захист честі, гідності, ділової репутації,-
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ГО «Комітет про протидію корупції в органах влади», Компанії ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН, в якому просив:
1. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:34 на веб-сайті https://antikor.com.ua Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі інтернет: https://antikor.com.ua/articles/150269chernov_sergej_ivanovich_i_konstantinov_vladimir_andreevich_separatisty_popali_v_pedofiljskij_skandal у статті під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по времени сходки в ОСОБА_5 », а саме:
« ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты…»
« ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : … попали в педофильский скандал во время сходки в Крыму»;
«Накануне в Симферополе прошла встреча самопровзглашенного главы парламента аннексированного ОСОБА_6 и … ОСОБА_7 … гражданин ОСОБА_8 занимает должность председателя Харьковского облсовета»;
« … ОСОБА_6 и его «давнего» друга ОСОБА_7 »;
« ОСОБА_9 беспрепятственно выехал на территорию оккупированного ІНФОРМАЦІЯ_2 »
«… глава облсовета Харьковщины Чернов во время визита в Крым раздавал интервью российским телеканалам»;
« ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
«…после официальной встречи и интервью уважаемые фанаты путина ОСОБА_3 и ОСОБА_4 отправились в элитный (по меркам Симферополя) отель «Москва». Под входом их встречали две девушки на вид 15-17 лет, крайне схожие на местечковых моделей сводника Листермана».
2. Зобов'язати Компанію ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 у статті під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по времени сходки в ОСОБА_5 », що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 13:34 на веб-сайті https://antikor.com.ua Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі інтернет: https://antikor.com.ua/articles/150269chernov_sergej_ivanovich_i_konstantinov_vladimir_andreevich_separatisty_popali_v_pedofiljskij_skandal, шляхом розміщення на веб-сайті antikor.com.ua рішення суду у цій справі пад заголовком «Спростування».
3. Стягнути з ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 162 (162х4723 грн - 765 126 грн) мінімальних заробітних плат на момент звернення з цим позовом.
4. Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 12 191,60 грн, витрати на проведення експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження писемного мовлення - 17 144, 40 грн, витрати на проведення експертного психологічного дослідження - 15 072 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 50 000 грн, витрати на видачу довідки з відомостями про власника веб-сайту/реєстратора доменного імені або інформацією про його встановлення та видачу експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет - 3 400 грн, що разом становить - 97 808 грн.
Позов обґрунтовував тим, що 05.02.2017 на Національному антикорупційному порталі «АНТИКОР» опубліковано статтю під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал во время сходки в Крыму». Інформація щодо позивача відносно його перебування на території окупованого Криму із ОСОБА_10 , а також участі в педофільському скандалі, поширена порталом «АНТИКОР» на веб-сайті, є негативною, неправдивою та такою, що підлягає спростуванню.
Вказував, що в даній статті, поширена інформація про те, що голова Харківської обласної ради, ОСОБА_1 є фанатом президента РФ ОСОБА_11 , сепаратистом, педофілом та разом із ОСОБА_4 перебуваючи на території окупованого Криму потрапили в педофільській скандал, тобто у стверджувальній формі викладено недостовірну інформацію та неправдиві, непідкріплені жодними доказами відомості, які завдають шкоди діловій репутації позивача. Зазначені негативні для позивача обставини безперечно посилили увагу громадян, виборців, членів сім'ї та інших, що призвело до порушення права на недоторканість честі, гідності та ділової репутації.
Вважає зазначену негативну інформацію стосовно себе наклепом, оскільки в ній стверджується про порушення ним норм чинного законодавства, що створює враження про позивача як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку людських, ділових і професійних якостей, оскільки позивач впродовж багатьох років є публічною особою.
Окрім цього зазначав, що розповсюдження неправдивої, образливої інформації спричинило погіршення його психофізіологічного стану, внаслідок таких дій позивач переніс влітку 2019 року гіпертонічний криз, довелося пройти амбулаторне медикаментозне лікування, у листопаді 2019 року стався рецидив, вказана публікація порушує його особисті немайнові права.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 та виключено з позовної заяви вимогу: «зобов'язати Компанію ТЕКА-ГРУП ФАУНДЕІШН, адреса: Глобал Банк Тауер, 18 Флор, 50 Стріт, П.О.Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 у статті під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по времени сходки в Крыму», що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 13:34 на веб-сайті https://antikor.com.ua Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» за адресою в мережі інтернет:
https://antikor.com.ua/articles/150269chernov_sergej_ivanovich_i_konstantinov_vladimir_andreevich_separatisty_popali_v_pedofiljskij_skandal, шляхом розміщення на веб-сайті antikor.com.ua рішення суду у цій справі пад заголовком «Спростування».
Виключено компанію Тека-Груп Фаундеішн (Teka-Group Foundation) з числа відповідачів у даній цивільній справі.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до компанії Тека-Груп Фаундеішн (Teka-Group Foundation) про захист честі, гідності, ділової репутації - закрито.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 5000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, ухвалення без повного з'ясування фактичних обставин справи, з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що інформація щодо позивача відносно його перебування на території тимчасово окупованого Криму із ОСОБА_4 , а також участі у педофільському скандалі, поширена порталом «АНТИКОР» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 , є негативною, неправдивою та такою, що спростовується належними та допустимими доказами.
Заявник зазначає, що до поширення вищевказаної недостовірної інформації він мав бездоганну репутацію та користувався великим авторитетом в українському суспільстві.
Указує, що стаття містить цілий ряд тверджень, які можуть бути достовірними тільки за наявності відповідних підтверджуючих документів (доказів), в яких мають бути відображені перелічені «факти». Однак, таких доказів не існує, а отже, така інформація не може бути достовірною та підлягає спростуванню.
Наголошує, що висновок суду першої інстанції щодо неналежності та недопустимості як доказу, наданої довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» № 104/2019-Д від 15.08.2019 є помилковим.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано наявність свідоцтва про акредитацію, виданого Об'єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр», яким підтверджена компетентність ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у здійсненні ним функцій з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власника веб-сайтів/реєстр антів доменних імен або інформацією про їх встановлення.
Зазначає, що відхиляючи, як доказ, довідку ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», в якій зазначено, що станом на 05.02.2017 (на час поширення недостовірної інформації) реєстрантом доменного імені antikor.com.ua є ОСОБА_2 та станом на дату видачі довідки (з 15.08.2019) власником веб-сайту antikor.com.ua є Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади», суд не надав оцінку визнанню цього факту.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача - адвоката Невмержицького С.І. та адвоката Ус М.В., які просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 4 статті 376 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатньо доказів, що ОСОБА_2 та Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» є належними відповідачами; автором статті є ОСОБА_12 , а власником веб-сайту, на переконання суду, вважається реєстрант доменного імені, а саме фірма ІНФОРМАЦІЯ_6 (Республіка Панама), але вимоги до останнього виключено позивачем згідно його уточненої позовної заяви.
З висновком районного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 погоджується апеляційний суд, однак такого висновку суд першої інстанції дійшов із помилковими мотивами.
Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі інтернет за адресою:https://antikor.com.ua/articles/150269chernov_sergej_ivanovich_i_konstantinov_vladimir_andreevich_separatisty_popali_v_pedofiljskij_skandal_po_vremja_shodki_v, розміщено статтю під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в ОСОБА_5 », в якому зокрема міститься інформація наступного змісту:
«Накануне в Симферополе прошла встреча самопровзглашенного главы парламента аннексированного ОСОБА_6 и его «давнего» друга ОСОБА_7 . Если учесть тот факт, что гражданин ОСОБА_8 занимает должность председателя ОСОБА_13 облсовета, факт из ряда вон выходящий.
Сообщает портал «Антикор» со ссылкой на СМИ.
ОСОБА_9 беспрепятственно выехал на территорию оккупированного Крыма и точно также беспрепятственно вернулся в Украину. Вопиющий случай недосмотра СБУ, если учесть, что глава облсовета ОСОБА_14 во время визита в Крым раздавал интервью российским телеканалам. На фоне возможного открытия уголовного дела на ОСОБА_15 по фактам коррупции и незаконного захвата земель в Российской Федерации, визит старого друга-сепаратиста ОСОБА_16 выглядит вполне логичным. Мол, ОСОБА_17 налаживает связи с террористами Харькова с целью подготовки второго фронта в Украине.
Интересным является тот факт, что после официальной встречи и интервью уважаемые фанаты ОСОБА_18 и ОСОБА_4 отправились в элитный (по меркам ОСОБА_19 ) отель «Москва». Под входом их встречали две девушки на вид 15-17 лет, крайне схожие на местечковых моделей сводника Листермана. Фотографии стареющих сепаратистов входящих в вестибюль отеля Москва в сопровождении малолетних девиц легкого поведения опубликовал местный блогер, а также сайт https://gazetacrimea.ru. В течение считанных часов фотографии и тексты о злоключениях педофилов-сепаратистов были удалены. А на вопросы журналистов ОСОБА_17 отвечал однозначно: это коллаж и происки украинских диверсантов.
Вполне вероятно, что диверсантов ОСОБА_3 и ОСОБА_4 увидели в доступных малолетках Листермана или же в фотографах…
Украинских же журналистов куда больше волнует другой вопрос: Почему СБУ не задерживает ОСОБА_7 за антигосударственную деятельность и открыто сепаратистcкую позицию. Ведь, интимные пристрастия харьковского областного педофила на территории оккупированного Крыма - проблема исключительно российских правоохранителей» (том 1 а.с.28-28а).
В опублікованій статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму» на веб-сайті Національний антикорупційний портал «Антикор» автора статті не зазначено, проте в тексті статті міститься активне посилання «СМИ», яке при перегляді мережі інтернет перенаправляє на джерело поширеної інформації веб-сайт https://ord-ua.com, на якому розміщена стаття аналогічного змісту. Автором статті зазначено ОСОБА_20 .
Як вбачається із довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 104/2019-Д від 15.08.2019, виданої ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_2 , якщо інше не було визначено умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній; станом на дату видачі довідки є реєстрант доменного імені anticor.com.ua - компанія TEKA-GroupFoundation(з 28 березня 2017 року), якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг остингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_2 можуть мати відношення до створення та функціонування веб-сайту http://anticor.com.ua/ та є ймовірним (-и) власником (-ами) останнього (том 1 а.с.32-39).
Свідоцтвом про акредитацію ОП «Український мережевий інформаційний центр» підтвердив компетентність консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у здійсненні ним функцій з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет з видачею Експертних висновків, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів/реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення відповідно до Договору про акредитацію від 08 травня 2019 року (том 1 а.с. 31).
Відповідно до ст. 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ч. 1 ст. 270 ЦК України).
Стаття 275 ЦК України передбачає, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
У ч. 1 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що:
- веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;
- веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об'єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;
- власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; домен.UA - це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про телекомунікації» адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені.UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет; 4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA; 5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції; 6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог. Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 742/287/17 від 01 грудня 2021 року відповідачами у справі про захист честі, гідності чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Якщо недостовірна інформація, що принижує честь, гідність чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів суди мають керуватися нормами, які регулюють діяльність засобів масової інформації.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18 (провадження № 61-14984св19), від 09 квітня 2020 року у справі № 742/3715/17 (провадження № 61-9702св19) та від 25 листопада 2020 року у справі № 753/7666/19-ц (провадження № 61-4922св20).
У разі, якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено суд може відмовити у позові з цих підстав.
При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.
Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2109 року у справі № 742/1159/18 та від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17.
Позивач порушуючи питання про визнання недостовірною інформації, викладеної у статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по времени сходки в Крыму», розповсюдженої на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначив як співвідповідачів ОСОБА_2 та Громадську організацію «Комітет по протидії корупції в органах влади», посилаючись на наявну у матеріалах справи довідку ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.08.2019 № 104/2019-Д, яка є належним та допустимим доказом, про що неодноразово наголошувалось у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 742/3812/18-ц, від 01.12.2021 у справі № 742/287/17, від 07.06.2022 у справі №742/1440/23.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач ОСОБА_2 не спростував дані, що підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем, зокрема довідкою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15.08.2019 № 104/2019-Д, про те, що ОСОБА_2 на час поширення інформації щодо позивача був реєстрантом веб-ресурсу, на якому ця інформація розміщена.
У постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року в справі
№ 742/3715/17 та від 13 січня 2021 року у справі № 742/514/17 з предметом спору, зокрема, про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, розміщеної на веб-сторінці веб-сайту «Національний антикорупційний портал «Антикор» (https://antikor.com.ua/), зазначено, що суди зробили обґрунтований висновок про те, що власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_5 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 , отже він є належним відповідачем у цій справі.
Враховуючи те, що на момент здійснення публікації реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 був ОСОБА_2 , висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі є помилковим.
У той же час, відповідно до вище зазначеної довідки Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» створена без статусу юридичної особи та її засновниками зазначено ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 (а.с. 38), а тому в силу вимог ст. 91, 92 ЦК України Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» не може бути відповідачем у справі.
Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Отже, за приписами закону позивач самостійно визначається з колом осіб, які є відповідачами у справі.
Як зазначено вище, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайту відповідного інформаційного матеріалу, в опублікованій статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 не зазначено автора статті, проте в тексті міститься активне посилання на « ІНФОРМАЦІЯ_9 », яке при натисканні перенаправляє на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_10 де автором статті зазначено ОСОБА_20 . А отже, так як автор статті відомий, то він має бути зазначений як відповідач.
Позивачем у справі не доведено факт неможливості встановлення автора зазначеної публікації, не надано доказів, які б містили інформацію щодо неможливості ідентифікувати автора публікації.
Зазначене узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 07.06.2022 по справі № 742/1440/21, згідно якого: «Вирішуючи спір, встановивши, що позов пред'явлено до ГО «Комітет по протидії корупції в органах влади», яка не має статусу юридичної особи, а отже не може бути відповідачем у цій справі, надавши належну правову оцінку довідці Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» (УЦПНА) департаменту «Центру компетенції» від 25 березня 2021 року
№ 95/2021-Д, відповідно до якої ймовірним власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_23 , оскільки ані ОСОБА_2 як ймовірний власник веб-сайту, ані автор статті (за умови його ідентифікації) не були залучені до участі у справі в якості належних відповідачів».
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ЦПК України визначає, що саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України).
Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного перегляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, що відповідає приписам ст. 23-24, 43, 49-51, 55 ч. 1, 367, 368 ч. 1 ЦПК України.
Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов'язок належного відповідача усунути порушення права.
Зважаючи на те, що апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо заміни неналежного відповідача належним, або залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов'язки шляхом ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які стосуються достовірності поширеної інформації, не підлягають перевірці за наявності процесуальних порушень та не впливають на висновок про необхідність відмови у задоволенні позову. Позов у справі за відсутності належних відповідачів не міг бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовувався.
Разом з тим, зазначені обставини не перешкоджають позивачу звернутися до суду з позовом до належних відповідачів відповідно до вимог процесуального закону.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року - зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року.
Головуюча О.Є. Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко