Справа № 750/2250/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/84/23
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
02 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження
підозрюваного ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
слідчого ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2023 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Количівка Чернігівського району та області, громадянину України, з професійною технічною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого,який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимому, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 18 квітня 2023 року, без визначенням розміру застави.
Задовольняючи подання в частині обрання запобіжного заходу, слідчий суддя вказав на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості можливого покарання в співставленні з характеризуючими даними та процесуальною поведінкою підозрюваного, дійшов висновку, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_6 обрати інший більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в АДРЕСА_2 , з урахуванням відсутності доказів обґрунтованості заявлених стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
У клопотанні слідчим не наведено об'єктивних даних вважати,що ОСОБА_6 має намір переховуватись від органів досудового слідства та суду, оскільки сама лише тяжкість можливого покарання не є такою обґрунтованою обставиною стверджувати про реальність цього ризику. Ризик незаконного впливу на потерпілу також є необґрунтованим, з урахуванням повідомленої підозрюваним інформації про те, що він примирився з дружиною, а під час допиту слідчим суддею вона просто невірно зрозуміла поставлені запитання та відмовилась надавати показання, на даний час дружина пробачила свого чоловіка та має намір подати заяву про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 129 КК України, що підтверджує необґрунтованість заявленого ризику. З цих же підстав спростовується і наявність вказаного слідчим ризику повторного вчинення кримінального правопорушення по відношенню до потерпілої. Своїми діями дружина підозрюваного дає зрозуміти, що конфлікт між ними вичерпаний, вона передає йому передачі до слідчого ізолятору.
Його підзахисний ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Чернігів, де проживає разом з дружиною, з якою має міцні соціальні зв'язки та фактично вони примирились, раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, користується повагою у сусідів та друзів. Підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування та не був оголошений у розшук, добровільно надав показання та приймав участь у всіх слідчих діях, не має на меті переховуватись, оскільки сам бажає, щоб суд прийняв законне та обґрунтоване судове рішення.
Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, вказали на відсутність заявлених у клопотанні ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, прокурора та слідчого, які заперечували проти доводів сторони захисту, звернули увагу на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та обставини його вчинення, вважали, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як убачається з подання слідчого та матеріалів провадження слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_6 з бойовими гранатами та набоями, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, погрожував вбивством своїй дружині.
За даним фактом СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області 17 лютого 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023270340000549, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.129 та ч. 1 ст. 263 КК України.
У порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень був затриманий ОСОБА_6 та наступного дня йому було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 263 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення.На початковій стадії досудового розслідування кримінальний процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи та долучені копії матеріалів свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджуються доказами, достатніми, на етапі досудового розслідування, для застосування запобіжного заходу.
Факт примирення потерпілої з підозрюваним на час обрання запобіжного заходу не спростовує правильності судового рішення. ОСОБА_6 підозрюється не лише у здійсненні погроз вбивством своїй дружині, але й у незаконному поводженні зі зброєю, що виключає можливість закриття кримінального провадження в цій частині з підстав примирення з потерпілою.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик це завжди ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на потерпілу та свідків. Відсутність даних про те, що ОСОБА_6 не перебував у розшуку не свідчить про відсутність ризику його можливого ухилення від органів досудового розслідування та суду, особливо з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Обрання запобіжного заходу покликане саме на те, щоб уникнути цих ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Саме у цьому полягає особливість запобіжних заходів, які застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
З матеріалів кримінального та судового проваджень вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцем, який самовільно залишив розташування військової частини з бойовими гранатами та набоями, після чого вживав алкогольні напої та з мотиву ревнощів, погрожував вбивством своїй дружині. Одне з інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання до семи років позбавлення волі, отже розуміючи невідворотність та тяжкість можливого покарання підозрюваний може переховуватись від органів дізнання, ухилитися від явки до слідчого та суду.
Наявність місця проживання за однією адресою з потерпілою, якій підозрюваний висловлював погрози вбивством, навіть з урахуванням доведеності факту їх примирення, не свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, як намагається переконати захисник, не зменшує ступінь ризику, про якій зазначили сторона обвинувачення та слідчий суддя - можливість здійснення тиску на потерпілу, можливість вчинення повторного кримінального правопорушення (з показань потерпілої підозрюваний зловживає алкогольними напоями, в стані сп'яніння його поведінка неадекватна, вона була змушена замінити замки в квартирі).
Обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавлення волі надасть можливість підозрюваному повернутись на службу, що додатково підвищить ризик можливості продовження злочинної діяльності та переховування від органів досудового розслідування, адже він знову матиме доступ до зброї та боєприпасів.
Усі наведені захисником обставини були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та викликають обгрунтовану підозру в тому, що ОСОБА_6 дотримуватиметься належної процесуальної поведінки під час обрання більш м"якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12