02 березня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1106/22
Провадження № 22-ц/4820/327/23
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
розглянув у порядку ч. 1 ст. ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 677/1106/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2022 року в складі судді Гладій Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
На підтримання заявлених позовних вимог, позивачка посилалася, що вона з відповідачем 16 жовтня 2007 року уклали шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
06 липня 2022 року рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області шлюб між ними розірвано, після розірвання шлюбу донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач понад півроку не бере участь у вихованні та утриманні доньки, угода про сплату аліментів між ними не укладалася, оскільки відповідач інших утриманців не має, здоровий та працездатний, має сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави у розмірі 496 грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду подав апеляційну скаргу, посилається що судом невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, позивачкою не надано достатніх доказів які б свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову. Так в ході розгляду справи, він частково визнавав позовні вимоги та погоджувався сплачувати аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, що становить на даний час 1372 грн, при цьому вказував, що немає власного житла, винаймає житло, має важке матеріальне становище, адже немає постійної роботи і заробітку, має мінливий і не значний дохід від виконання тимчасових робіт. Також зазначає апелянт, що він всіляко намагається виконувати свої батьківські обов'язки щодо доньки, проте позивачка постійно йому в цьому перешкоджає.
Тому, з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що сторони з 16 липня 2007 року по 06 липня 2022 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Красилівського районного суду від 06 липня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 .
На даний час дочка проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні. Домовленості між батьками щодо утримання доньки немає.
Вказані обставини підтверджуються рішенням суду, свідоцтвом про народження дитини та іншими матеріалами справи,
Ч. 1,2 ч. 1 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст. 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Постановляючи рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції, на думку колегії суддів врахував норми сімейного законодавства та всі обставин справи.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини у вказаному розмірі, з цим висновком погоджується і колегія апеляційного суду, враховуючи фактичні обставини справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей.
Доводи апелянта про те, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом, так як ніде не працює, його майновий стан є критичним, він не може забезпечити навіть себе, згідний сплачувати аліменти лише в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, слід відхилити.
Законодавством встановлено розмір аліментів - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку лише як мінімум, менше якого суд не може визначати розмір аліментів, однак такий мінімум не є сталою величиною для визначення розміру аліментів і виключно лише в такому розмірі, суд має право визначати розмір аліментів від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і більше в залежності від конкретних обставин справи.
Як встановлено судом відповідач є здоровою, працездатною особою, в нього на утриманні відсутні інші непрацездатні особи, він може працевлаштовуватись для отримання заробітної плати чи отримувати інші доходи внаслідок своєї трудової діяльності, або працювати за сумісництвом для надання матеріальної допомоги дочці, забезпечення гармонійного розвитку та утримання дитини, а отже він спроможний та зобов'язаний надавати таку допомогу в розмірі як про це просить позивач.
Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_4 є єдиною дитиною відповідача і він зобов'язаний забезпечити рівень життя дитини відповідно до чинного законодавства.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 березня 2023 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова