28 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/191/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточненого), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст.36, ч.1 та ч.2 ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV суми недоотриманої пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 за період грудень 2019 року - березень 2022 року в сумі 278665,16 грн., як члену його сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером на день його смерті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 278665,16 грн.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.61).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що є дружиною померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 1992 по травень 2022 одержував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що 02.08.2022 вона звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про виплату їй як члену сім'ї заборговану пенсію на день смерті ОСОБА_2 , перераховану згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №340/7921/21. Вказує, що 29.08.2022 відповідач надав відповідь, де зазначав, що рішення суду винесено на користь ОСОБА_2 , оскільки вона не є стороною у справі, то не має підстав для отримання суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду. Зазначає, що 03.10.2022 вона звернулася до відповідача із заявою про виплату сум соціальних виплат (пенсії), що належали ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими ним у зв'язку з його смертю. У відповіді від 17.10.2022 та від 22.11.2022 відповідач повідомив, що законних підстав для виплати недоотриманої пенсії немає. Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у порушення вимог пенсійного законодавства неправомірно відмовив їй, як дружині померлого пенсіонера у виплаті пенсії у розмірі 278665,16 грн., що підлягали виплаті, але залишалися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.66-69), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду по справі №340/7921/21 винесено на користь ОСОБА_2 . Отже вважає, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною по вказаній справі, то законних підстав для виплати їй суми, нарахованої на виконання рішень суду, немає. Крім того, вказує, що з урахуванням ст.52 КАС України з метою захисту інтересів позивача, є доцільним першочергово замінити первісного позивача по справі №340/7921/21 - з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , з подальшим виконанням даного рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження". Також відповідач зазначає, що виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, здійснюватиметься за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Крім того, вказує, що з квітня 2021 року Головне управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат. Фінансування зазначених виплат здійснюється централізовано - Пенсійним фондом України.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 1992 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року по справі №340/7921/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 03.06.2021 р. №4373. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 03.06.2021 р. №4373 "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії" за аналогічною посадою, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії. (а.с.20-25)
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/А 4373 сума доплати ОСОБА_2 за рішенням суду становить 278665,16 грн. (а.с.34).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим Компаніївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 31.05.2022 (а.с.18).
ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 від 29.11.1975 є дружиною ОСОБА_2 (а.с.17).
Також, встановлено, що позивач постійно проживала разом зі своїм чоловіком за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчать відмітка у копії паспорта ОСОБА_1 та довідка від 13.07.2022 №758, видана виконкомом Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. (а.с.11-11зв., 16)
Позивач зазначала, що у зв'язку зі смертю чоловіка вона зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявами від 02.08.2022, від 03.10.2022, від 28.10.2022 про виплату їй як члену сім'ї суми пенсії, що належали ОСОБА_2 , недоодержані ним у зв'язку з його смертю та які були нараховані на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі №340/7921/21. (а.с.26, 28-31, 35-37)
Листами від 29.08.2022, від 17.10.2022, від 22.11.2022 відповідач повідомив позивача, що рішення суду від 17.01.2022 №340/7921/21 винесено на користь ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не є стороною у справі, то не має законних підстав для отримання суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду. (а.с.27, 32, 38)
Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом 3 пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
За змістом абз.1, 3 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Абзацом 1 ч.2, ч.4 ст.3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.16 ч.1 ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції").
Відповідно до ч.2 ст.64 Житлового Кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За унормуванням ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", довідка про реєстрацію місця проживання - це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Органом реєстрації є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
З аналізу вищезазначених норм вважається, що документами, які підтверджують факт спільного проживання, є довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою та рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні).
Таким чином, ОСОБА_1 як член сім'ї - дружина ОСОБА_2 , яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, відповідно до ч.1 ст.61 Закону №2262 має право на отримання нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 суми пенсії у розмірі 278665,16 грн. При цьому суд зауважує, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про виплату їй нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії у розмірі 278665,16 грн. з дотриманням шестимісячного строку встановленого ч.3 ст.61 Закону №2262.
Відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої її чоловіком суми пенсії, так як вона не була стороною у справі №340/7921/21.
Суд вважає протиправними дії відповідача з відмови у виплаті ОСОБА_1 278665,16 грн. пенсії нарахованої, але не виплаченої її померлому чоловікові, оскільки стаття 61 Закону №2262-ХІІ покладає на органи Пенсійного фонду України обов'язок із виплати, зокрема члену сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті, суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на необхідність заміни позивача у справі №340/7921/21 відповідно до ст.52 КАС України суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що заміна сторони правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, тобто до розгляду і вирішення адміністративної справи. Натомість у справі №340/7921/21 судом постановлено рішення, яке набрало законної сили.
Більш того, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виплати їй недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону №2262, а не щодо виконання рішення у справі №340/7921/21.
Стосовно посилання відповідача на Порядок виплати пенсій та грошової допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. №1596 суд зауважує, що відповідно до п.13 Порядку №1596 списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Згідно з п.14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Таким чином, Пенсійний фонд України проводить перерахування коштів уповноваженим банкам, однак такий перерахунок здійснюється на підставі списків, що складаються територіальними органами Пенсійного фонду України.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 278665,16 грн. та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 278665,16 грн.
Щодо заперечення відповідача про стягнення з нього судових витрат на користь позивача, суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору та перелік позивачів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Органи Пенсійного фонду України відсутні у даному переліку.
При цьому, ні Законом України "Про судовий збір", ні КАС України не передбачено звільнення органів Пенсійного фонду України від відшкодування судових витрат, понесених стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо судове рішення ухвалене на її користь.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.1 ст.132 КАКС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с.44) підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також позивач просить стягнути судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 500 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надані: витяг з договору про надання професійної правничої допомоги від 16.01.2023 (а.с.39), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (а.с.42), квитанцію до прибуткового касового ордера, щодо оплати 500 грн. (а.с.40).
Отже, вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 500 грн.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 278665,16 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у сумі 278665,16 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснені нею судові витрати: на сплату судового збору у сумі 1073,60 грн.; на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина