01 березня 2023 року № 320/10212/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Водолісозахист" до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Водолісозахист" з позовом до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління ДПС у Київській області в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 08.07.2021 №397 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лютіж Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області» в частині пунктів 1 та 2;
- визнати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0102 в розмірі 17 702 026,25 грн, дані про яку сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (витяг №26218 від 16.09.2022 дата формування 15.09.2022) такою, що не підлягає застосуванню;
- визнати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0103 в розмірі 1 594 777,14 грн, дані про яку сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (витяг №26220 від 16.09.2022 дата формування 15.09.2022) такою, що не підлягає застосуванню.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок прийняття протиправного рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та здійснення на підставі такого рішення обрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення (доповнення підстав) позовних вимог та вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про уточнення (доповнення підстав) позовних вимог.
Дослідивши позовну заяву, з урахуванням заяви про уточнення (доповнення підстав) позовних вимог, перевіривши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Згідно пунктів 4-5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов'язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Відтак, дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем в прохальній частині викладено вимоги з наступним формулюванням, зокрема:
- визнати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:20:306:0102 в розмірі 17 702 026,25 грн, дані про яку сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (витяг №26218 від 16.09.2022 дата формування 15.09.2022) такою, що не підлягає застосуванню;
- визнати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:06:001:0103 в розмірі 1 594 777,14 грн, дані про яку сформовані Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (витяг №26220 від 16.09.2022 дата формування 15.09.2022) такою, що не підлягає застосуванню.
Втім, з огляду на вказане, суд звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вказаний вище перелік є вичерпним.
З огляду на викладене вище у сукупності, суд зауважує, що вибраний позивачем спосіб формулювання позовних вимог шляхом прохання суду «визнати грошову оцінку земельної ділянки такою, що не підлягає застосуванню», суперечить вимогам приписів Кодексу адміністративного судочинства України та не дає суду можливості належним чином розглядати позовну заяву за таким формулюванням позовних вимог у вказаній вище частині.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, з огляду на приписи частини 13 статті 171 КАС України суд вважає за необхідне, для належного та об'єктивного розгляду справи, надати позивачу строк для уточнення змісту (формулювання) позовних вимог та викладення таких позовних вимог у відповідності до визначених КАС України приписів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунуті у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з уточненням позовних вимог та викладенням формулювання позовних вимог у відповідності до вимог КАС України та висновків суду викладених у даній ухвалі разом з її копіями відповідно до кількості учасників.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, частиною 13 статті 171, статтею 241-243, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Водолісозахист» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення
недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.