01 березня 2023 року Справа № 280/2880/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25)
про скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач, ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Запорізькій області), в якій позивач просить суд скасувати постанову Головного управлiння Держпрацi у Запорiзькiй областi вiд 01.09.2021 №ЗП 4612/119/AB /ЗБ ФС про накладення штрафу у розмiрi 18000,00 грн. на позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.09.2021 відповідач, використовуючи Акт інспекційного відвідування юридичної особи від 07.07.2021 щодо стану виконання приписів від 02.03.2021 та 10.03.2021, не повідомляючи належним чином у визначений законодавством спосіб керівника позивача про дату та час розгляду справи про накладення штрафу виніс оскаржувану постанову №ЗП 4612/119/AB /ЗБ ФС про накладення штрафу у розмiрi 18 000,00 грн. на позивача. Позивач наголошує на тому, що його не було повідомлено про дату та час розгляду справи належним чином, тому останній не був присутній під час розгляду справи та винесення постанови про накладення штрафу на підприємство, що тим самим позбавило позивача надати зауваження, пояснення, документи до акту. Також відповідачем не повідомлено про підстави проведення перевірки, які також не зазначено ні в акті інспекційного відвідування, ні в приписах про усунення виявлених порушень, ні у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами 01.09.2021, які не узгоджуються між собою за змістом і мотивувальними частинами. Звертає увагу, що встановлення строку з часу отримання повідомлення про розгляд справи обумовлено необхідністю надання суб'єктом господарювання та роботодавцям можливості належним чином підготуватися до захисту своїх прав та у разі необхідності скористатися правом на отримання професійної правничої допомоги. Станом на 01.09.2021, тобто на час прийняття оскаржуваної постанови, були відсутні відомості про належне повідомлення позивача в один із способів, що передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), оскільки саме лише скерування відповідного листа не може свідчити про доведення до відома позивача про розгляд справи не пізніше ніж за п'ять днів до дати такого розгляду. У відповідача відсутні докази на підтвердження повідомлення позивача належним чином про час розгляду справи про накладення штрафу. За таких обставин, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 01.09.2021 є протиправною і має бути скасована судом. Також вважає, що протиправним є те, що інспектором було винесено приписи ще 02.03.2021 та 10.03.2021, тобто на підставі іншого акту інспекційного відвідування, ще до Акту від 07.07.2021, що свідчить про відсутність правових підстав для винесення постанови про накладення штрафу, оскільки в Акті від 07.07.2021 йде мова про інші періоди перевірки, які не були зазначені у приписах від 02.03.2021 та 10.03.2021. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.05.2022 позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.06.2022 визнано поважними підстави, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду та поновлено ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» строк звернення до суду із позовною заявою; відкрито провадження у справі №280/2880/22; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав письмовий відзив (вх. від 15.07.2022 №25184), в якому вказує, що відповідно до наказу ГУ Держпраці у Запорізькій області «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» проведено інспекційне відвідування у зв'язку з ненаданням відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі від 01.09.2021 №ЗП4312/119/АВ/ЗБ-ФС встановлено, що у ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» заробітна плата продовжується виплачуватися з порушенням строків, які визначені законодавством. Так, зокрема, у т.ч. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за березень 2021 року була виплачена 04.06.2021, за квітень 2021 року була виплачена 24.06.2021. Тобто, вимоги приписів від 02.03.2021 №ЗП818/119/АВ/П та від 10.03.2021 №ЗП1096/119/АВ/П - не виконано, що порушує вимоги статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». На підставі проведеного інспекційного відвідування, виявлених порушень відображених у акті інспекційного відвідування, 01.09.2021 посадовими особами відповідача винесено Постанову №ЗП4612/119/АВ/ЗБ-ФС про накладення на ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штрафу у розмірі 18 000,00 грн. Таким чином, ГУ Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийняті рішення є законними, обґрунтованими, та відповідають вимогам закону. Проведене інспектування позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та з належним дотриманням прав позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» зареєстровано Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради 22.05.2002 за номером: 11031200000004986, основним видом діяльності за КВЕД є: 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.
02.03.2021 посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗП819/119/АВ/П, яким зобов'язано директора ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення норм законодавства про працю до 02.06.2021.
Крім того, 02.03.2021 посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗП1051/119/АВ/П, яким зобов'язано директора ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення норм законодавства про працю до 02.06.2021.
Крім того, 10.03.2021 посадовою особою ГУ Держпраці у Запорізькій області складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗП1096/119/АВ/П, яким зобов'язано директора ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення норм законодавства про працю до 10.06.2021.
23.06.2021 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ №1317 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю), яким наказано заступнику начальника управління з питань праці - начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість, та інших нормативно-правових актів Давиденко О.М.: забезпечити організацію та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо факту виконання приписів №ЗП819/119/АВ-П від 02.03.2021, №ЗП1051/119/АВ-П від 02.03.2021 та №ЗП1096/119/АВ/П від 10.03.2021 у термін по 07.07.2021.
23.06.2021 ГУ Держпраці у Запорізькій області також було виписано направлення №677 на проведення заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з 23.06.2021 по 07.07.2021.
У період з 06.07.2021 по 07.07.2021 посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», за результатами якого 07.07.2021 складено Акт №ЗП4612/119/АВ.
В ході інспекційного відвідування стану виконання приписів від 02.03.2021 №ЗП 819/119/АВ/П та від 10.03.2021 №ЗП1096/119/АВ/П відповідачем встановлено, що в ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» продовжується порушення строків виплати заробітної плати найманим працівникам. Так, заробітна плата виплачується з порушенням строків, встановлених чинним законодавством, зокрема, заробітна плата працівникам у тому числі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за березень 2021 року була виплачена 04.06.2021, за квітень 2021 року була виплачена 24.06.2021.
01.09.2021 перший заступник начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області Дановський В.В., розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акта інспекційного відвідування від 07.07.2021 №ЗП4612/119/АВ, прийняв постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗП4612/119/АВ/ЗБ-ФС, якою на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено на ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штраф у розмірі 18 000,00 грн.
Не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення №96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань:
здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;
державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм ГУ Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823).
У відповідності до пункту 2 Порядку №823 (в редакції, чинній на час проведення інспекційного відвідування), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до підпункту 11 пункту пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: невиконання вимог припису інспектора праці.
За положеннями пункту 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 10 Порядку №823).
Пунктом 16 Порядку №823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до пунктів 20 - 22 Порядку №823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.
За змістом пункту 24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
перевищення встановленої статтею 21-1 цього Кодексу допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев'ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).
Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктом 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
У цій справі основним аргументом позивача є те, що його не було завчасно повідомлено про розгляд справи про притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності. Таким чином, відповідач позбавив позивача права надати пояснення, документи, висловити зауваження під час розгляду справи.
Суд зазначає, що пункти 6, 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу були виключені станом на дату прийняття спірної постанови на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 №823.
Тобто, Порядок №509 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, не визначав обов'язку для відповідача у завчасному повідомленні позивача про розгляд справи про притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 265 КЗпП України.
Ухвалою суду від 07.06.2022 зобов'язано відповідача надати до суду, крім іншого, докази повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу (за наявності), однак відповідні документи суду не надано.
Таким чином, вказані обставини підтверджують доводи позивача про те, що останній не знав про дату, час та місце розгляду відповідачем справи про притягнення його до відповідальності, тому не міг брати участь у такому засіданні та надавати пояснення для власного захисту.
Суд зазначає, що у статті 3 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V серед основних принципів здійснення державного нагляду міститься принцип відкритості та прозорості.
Критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Головне управління Держпраці у відповідній області як будь-який інший орган державної влади повинно застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.
У цій справі на ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було накладено штраф у розмірі 18 000,00 грн. За доводами позивача такий штраф є суттєвим для юридичної особи, яка перебуває у процедурі банкрутства.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 у справі №813/3415/18, досліджуючи питання обов'язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення, зробив висновок про те, що санкції за порушення законодавства про працю та зайнятість населення співмірні з покараннями за злочини.
При цьому, слід наголосити, що вказані санкції є фінансовою відповідальністю (за висновком Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2020 у справі №260/1743/19), а не кримінальною.
Суд вважає, що особі, до якої застосовуються суттєві розміри штрафу в якості відповідальності за порушення законодавства про працю, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, правовий захист тощо.
Відсутність аналізу суб'єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого пунктом 3 частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Таким чином, виключення пункту 6 та 7 Порядку №509 з вимогами про необхідність повідомлення суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу не може нівелювати право особи на участь у процесі прийняття рішення про притягнення її до відповідальності.
Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.09.2021 №420/9061/20.
З огляду на вказане, суд доходить до висновку, що розгляд справи 01.09.2021 ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу на ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є протиправним, оскільки порушено право позивача на участь при її розгляді.
Неповідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.
Відтак, постанова ГУ Держпраці у Запорізькій області від 01.09.2021 №ЗП 4612/119/АВ/ЗБ-ФС про накладення на ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штрафу у розмірі 18 000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 01.09.2021 №ЗП 4612/119/АВ/ЗБ-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімсот одна) гривня 00 копійок присудити на користь Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; код ЄДРПОУ 32025623) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25; код ЄДРПОУ 39833546).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 01.03.2023.
Суддя Ю.П. Бойченко