Справа № 554/10307/21 Номер провадження 11-кп/814/1418/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 лютого 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника адвоката ОСОБА_10
захисника адвоката ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисників-адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та доповненнями до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтава від 30 грудня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці- до 27 лютого 2023 року включно без визначення розміру застави відносно обвинувачених:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червона Знам'янка Кременчуцького району Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4,5 ст.27, ч.2 ст.15 п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115, ч.3 ст. 255-1 КК України;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 28.04.2005 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст.189 КК України до позбавлення волі строком на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
- 19.05.2005 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ст.198, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки;
- 14.04.2011 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.15 ч.4 ст.27, ч. 1 ст.369, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України до штрафу в розмірі 900 грн;
- 09.12.2011 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;
- 11.06.2020 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.4 ст.296 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки;
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч.3 ст.27, ч.2 ст.15 п.п.11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Кияшки Горішньоплавнівського району Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:
-20.04.2017 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п. 6,11,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Солониця Козельщинського району Полтавської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.п. 6,11,12 ч. 2 ст.115, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України.
У задоволенні клопотань обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу на більш м'який-відмовлено.
Приймаючи рішення місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачені можуть: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення; тяжкість злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, дані про осіб обвинувачених: непрацевлаштовані, самостійного заробітку не мають, а також неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30.12.2022 та постановити нову ухвалу, якою не продовжувати обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Свої вимоги захисник ОСОБА_10 мотивує тим, що призначений запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особам обвинувачених, обставинам справи.
Вказує про відсутність обгрунтованої підозри та відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Стверджує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки не були підтверджені доказами.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30.12.2022 та постановити нову ухвалу, якою обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави або обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вказує, що ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні не було доведено під час судового розгляду, а судом не враховано, що обвинувачений ОСОБА_9 має суттєві проблеми зі здоров'ям, має постійне місце проживання, на його утриманні перебувають діти та дружина, є особою раніше не судимою.
Стверджує, що судом не було взято до уваги, що при визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10.11.2022 та після внесення застави 17.11.2022 ОСОБА_9 в повному обсязі виконував вимоги, покладені на нього ст.194 КПК України.
Перевіривши матеріали провадження, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_14 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прокурора ОСОБА_6 , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 422-1 КПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, розглядаються не пізніш як через три дні після їх надходження до суду апеляційної інстанції.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник ОСОБА_10 заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30.12.2022 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Враховуючи все вищевказане суд встановив, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 можуть здійснити дії, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з достатньою повнотою та об'єктивністю дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, дані про осіб обвинувачених та навів мотиви, з яких прийняв оскаржуване судове рішення.
Так, під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, в разі доведення вини, позбавлення волі на строк понад 10 років.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду та інші обставини, на які Європейський суд з прав людини посилався у своїх рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991р.).
Також колегія суддів вважає непереконливими доводи викладені в апеляційній скарзі захисників, що дані про осіб обвинуваченого є такими, що дають всі підстави для застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Місцевим судом не визначався розмір застави, оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а ОСОБА_15 також у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України.
З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та щодо злочину , передбаченого ст.255-255-3 КК України.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, дані про осіб обвинувачених, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційних скарг та доповнень до них.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали судді.
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та захисника-адвоката ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , а також доповнення до апеляційних скарг адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 30 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4