№566/107/23
28 лютого 2023 року смт Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Бандури А.П.
при секретарі: Метелюк Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 звернулася в Млинівський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на неможливість сумісного проживання з відповідачем.
В позовній заяві позивачка зазначила, що 20 вересня 1986 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Спільне життя з відповідачем не склалось. Шлюбні відносини між ними припинено. Їхня сім'я існує лише формально. На протязі останніх п'ятнадцяти років проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Спір про поділ майна відсутній. Неповнолітніх дітей немає. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою в якій вказав, що позовні вимоги у цивільній справі №566/107/23 за позовом ОСОБА_1 до нього про розірвання шлюбу визнає повністю та проти заявленого позову не заперечує, просить його задоволити. Судове засідання просить провести без його участі.
(а.с.19)
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підставним і підлягаючим до задоволення повністю, так як він підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 20 вересня 1986 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 20 вересня 1986 року. Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_4 .
(актовий запис №1165)
(а.с.5)
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов'язки в шлюбі та сім'ї.
Частиною 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У відповідності до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася ся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, враховуючи викладені у позові обставини, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Подальше збереження шлюбу протирічить правам та інтересам сторін, порушує їх права на вільний вибір та добровільність шлюбу, а тому є всі підстави суду визнати, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст. 2,4,5,8,15,17,18, 137, 141 ЦПК України,
ст.ст.24, 105, 110,112,114,115 СК України, с у д, -
Задоволити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 20 вересня 1986 року Луцьким міським відділом ЗАГСу Волинської області, за актовим записом №1165 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: А.П. Бандура