Справа № 554/11066/20 Номер провадження 22-з/814/61/23 Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
27 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кіндяка О.І. від 19.01.2023 про поновлення процесуального строку на подачу заяви про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції
у справі за апеляційною скаргою представника відповідача, Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Єлишева К.Ю., на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2022 року
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди
В провадженні Полтавського апеляційного суду перебувала вищевказана цивільна справа за апеляційною скаргою представника відповідача, Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Єлишева К.Ю. , на додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2022 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника відповідача, Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Єлишева К.Ю. задоволено частково.
Додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 квітня 2022 року - скасовано.
Стягнуто з Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
В задоволенні заяви представника позивача, адвоката Кіндяка О.І., про ухвалення додаткового рішення у справі в частині визнання недійсним додаткового договору № 1 від 26.05.2020 року до кредитного договору № 23750/2019 від 12.04.2019 року - відмовлено.
12.12.2022 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява адвоката Кіндяка О.І. про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 3 000 грн, а саме: договір про надання правової допомоги від 20.04.2020, додаткову угоду № 2 від 01.12.2022, Акт виконаних робіт від12.12.2022 у сумі 3 000 грн; квитанцію № Р24А58117252D71035 від 09.12.2022 про сплату 3 000 грн; докази надіслання копії цих доказів відповідачу у справі на електронну адресу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2022 вказану заяву повернуто без розгляду у зв'язку із тим, що до заяви не додано належних доказів направлення цієї заяви разом із доданими документами стороні відповідача (АТ «КРЕДОБАНК» або його представнику у справі - адвокату Єлишеву К.Ю.) чи доказів ознайомлення сторони відповідача з ними в іншій спосіб, що, в свою чергу, позбавляє відповідача можливості заперечити проти розміру таких витрат у порядку ст. 137 ЦПК України, та є підставою для повернення заяви без розгляду у порядку ч. 4 ст. 183 ЦПК України
27.12.2022 до Полтавського апеляційного суду від адвоката Кіндяка О.І. надійшла повторна заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 3 000 грн, до якої долучено докази її надіслання відповідачу - АТ «КРЕДОБАНК» - рекомендованим листом № 3601102151806 від 27.12.2022 з описом вкладеного.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.01.2023 заяву адвоката Кіндяка О.І. від 27.12.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - залишено без розгляду, оскільки вона подана з пропуском передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України процесуального строку та питання поновлення такого процесуального строку не порушено заявником.
19.01.2023 до Полтавського апеляційного суду від адвоката Кіндяка О.І. надійшло клопотання про поновлення строку подачі заяви про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого заявник прохав визнати причини пропущення строку поважними та поновити його, прийняти до розгляду заяву від 27.12.2022 та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції.
Вказував, що подаючи повторно заяву від 27.12.2022 з усунутими недоліками (долучивши докази надіслання заяви стороні відповідача), мав намір сподіватися про її задоволення судом, однак заяву було залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Посилаючись на судову практику Верховного Суду та Європейського суду щодо надмірного формалізму та обмеження права на справедливий суд, зокрема, на рішення ЄСПЛ у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», «Мірогаль Есколано та інші проти Іспанії», «Корня проти Республіки Молдова», прохав поновити процесуальний строк, передбачений ч. 4 ст. 141 ЦПК України.
Вирішуючи вказане клопотання, колегія апеляційного суду, виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При поданні заяв (клопотань), для чого законом визначений певний процесуальний строк, учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
За змістом статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
Тобто, процесуальний строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, може бути поновлений у порядку ч. 1 ст. 127 ЦПК України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Кіндяк О.І. заявив у судовому засіданні 13.12.2022 під час апеляційного провадження про надання протягом п'яти днів з дня проголошення рішення апеляційним судом доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.
Процесуальний строк для подання таких доказів становив до 19.12.2022 включно.
12.12.2022 адвокат Кіндяк О.І. надав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із доказами їх понесення, однак не долучив до заяви доказів її надіслання у передбаченому законом порядку стороні відповідача, що стало підставою для її повернення без розгляду за ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
По суті, повернення судом заяви від 12.12.2022 на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України не є залишенням її без руху для усунення недоліків. Однак, повернення заяви без розгляду не перешкоджало повторному зверненню.
27.12.2022 адвокат Кіндяк О.І. повторно подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції із долученням доказів її надіслання відповідачу, однак з пропуском строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, і не порушив питання поновлення такого строку у передбаченому законом прядку, що стало підставою для залишення її без розгляду за ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
19.01.2023 адвокат Кіндяк О.І. подав клопотання про поновлення процесуального строку, відповідно до якого прохав поновити процесуальний строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, та прийняти до розгляду його заяву від 27.12.2022 та задовольнити її.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Подаючи 19.01.2023 вказане клопотання про поновлення строку, заявник прохав прийняти його заяву від 27.12.2022, яка вже була залишена апеляційним судом без розгляду і повторний її розгляд судом є неможливим, а не подав нову заяву, як того вимагає ч. 4 ст. 127 ЦПК України, разом із доказами її надіслання із клопотанням про поновлення процесуального строку іншій стороні по справі для дотримання принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно з ч. 6-8 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
У клопотанні заявник не зазначив непереборних обставин, які б унеможливлювали подачу ним належно оформленої заяви у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України п'ятиденний строк (до 19.12.2022 включно). Таких об'єктивних перешкод не обґрунтовано ним як у заяві від 27.12.2022, так і у клопотанні від 19.01.2023 про поновлення процесуального строку. за свєю сутністю, як повернення апеляційним судом заяви від 12.12.2022 на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, так і залишення повторної заяви від 27.12.2022 без розгляду на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не є залишенням їх без руху з наданням заявнику строку на усунення недоліків. Тому, звертаючись 12.12.2022 та 27.12.2022 із заявами, заявник повинен був обґрунтувати поважність причин неможливості подачі ним належно оформленої (з дотриманням вимог ч. 9 ст. 83 та ч. 2 ст. 183 ЦПК України) заяви в межах процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що було б підставою для його поновлення.
Заявник не зазначив обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані із істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії.
Адвокат є самозайнятою особою, що надає професійну правову допомогу відповідної якості, тому сам лише факт того, що перший раз адвокатом була подана неналежно оформлена заява, що стало підставою для її повернення, а у подальшому, адвокат повторно подав належно оформлену заяву, однак вже з пропуском процесуального строку на її подачу, не порушивши питання про його поновлення, що стало підставою для залишення такої заяви без розгляду, - не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Безпідставне поновлення процесуального строку, пропущеного у зв'язку зі спливом тривалого періоду та за відсутності підстав, які можуть бути визнані поважними, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності та вимог статті 6 Конвенції та є порушенням принципу res judicata (правової визначеності).
Посилання заявника на судову практику Європейського Суду щодо надмірного формалізму є безпідставним, оскільки у даному випадку вирішується питання поновлення процесуального строку, встановленого законом, який заявником пропущено, та вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і, залежно від встановленого, або поновити його або відмовити у поновленні.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку, оскільки поважності причин такого пропуску не доведено заявником.
Керуючись ст. 127 ЦПК України
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кіндяка О.І. від 19.01.2023 про поновлення процесуального строку на подачу заяви про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко